Сьогодні в Україні ніякого регламентуючого документу щодо "фільтрування" російськомовних фондів (наприклад, постанови Кабінету міністрів) немає. Наявні лише рекомендації Міністерства культури, які є навіть не інструкціями, а радше побажаннями.
Про це в інтерв'ю РБК-Україна розповів генеральний директор Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого Олег Сербін.
За словами експерта, наразі питання щодо "фільтрування" російськомовних фондів - "на розсуд кожної бібліотеки".
"Я називаю це не фільтруванням, а оптимізацією фонду", - зауважив Сербін.
Він додав, що в цілому вилучення книг - складна робота.
"Бо йде багато документацій по списанню цієї літератури. Технічно - теж складно, бо книжки знаходяться у різних частинах сховища. Крім того, ще треба опрацьовувати каталог", - пояснив фахівець.
Водночас він зауважив, що "процес - активно йде".
"Те, що списується, прямує на якісну переробку", - наголосив експерт.
Сербін, як фаховий бібліотекар, порадив "максимально зменшувати екземплярність".
"Промоцію цих (російськомовних, - Ред.) видань точно не треба робити. Але хоча б один примірник маємо зберігати", - зауважив він.
Це пояснюється тим, що "війна закінчиться, і за якихось 10 років науковці вивчатимуть весь цей комплекс російської пропаганди".
"І їм треба буде працювати з першоджерелом. І брати в руки книгу з відверто пропагандистською риторикою. Досліджувати весь цей процес агресії, що йому передувало. Тому як одиниці зберігання, маємо їх залишати", - наголосив спеціаліст.
За словами Сербіна, сьогодні у фондах Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого 54% - це українська література.
"Для порівняння: бібліотеки східного чи південно-східного регіону були укомплектовані на 80%, а то й 90% російськомовною літературою. І тому, звичайно, їм зараз складно", - поділився фахівець.
На його думку, заміна фондів - питання, яке потрібно вирішувати на державному рівні.
"Відповідно мотивувати видавців... Хоч вони й фізично не зможуть компенсувати той обсяг, який зараз списується", - визнав бібліотекар.
Сербін розповів що сьогодні в бібліотеці, звісно, "томів Леніна вже немає".
"Але було багато матеріалів із засідань ЦК партії, бо колись ми були профільною бібліотекою", - додав він.
Отже, сьогодні заклад позбувається "фондів юридичного та законотворчого спрямування радянського періоду".
"Які не мають попиту, а лише займають місце", - уточнив спеціаліст.
За словами фахівця, сьогодні у бібліотеки можуть потрапляти російськомовні книги (наприклад, перекладні видання).
"Але такої літератури не багато надходить (по закону, видавництва зобов'язані надавати бібліотеці примірник книги, яку видають). Тобто це не спонсорує держава", - поділився Сербін.
Він уточнив, що подібне наповнення може йти, зокрема, у бібліотеки регіонального значення (які фінансуються органами місцевого самоврядування).
Експерт розповів, що комплектування бібліотек залежить від області, регіону та "світлості голови очільника".
"Якщо директор бібліотеки тямущий, працює з громадою, з впливовими бізнесами, пояснює, що бібліотека - це центр всесвіту, тут збираються люди як у храм, то розумний голова громади інвестуватиме в інфраструктуру бібліотеки і її комплектування. Там буде багато гуртків і активностей", - пояснив Сербін.
Насамкінець він зауважив, що профіль укомплектування є специфічним для кожної бібліотеки, адже фахівець завжди відштовхується від запитів читачів.
"Вказівки згори не подіють. Бібліотекарі на місцях - розумні. Це - патріоти своєї професії й країни. Особливо ті, хто залишився тут попри все. Вони орієнтуються на свого читача", - підсумував спеціаліст.
Нагадаємо, на початку 2024 року українцям повідомили про створення Національної електронної бібліотеки України (НЕБУ), завдання якої - зберігати документальну спадщину нашої держави.
Крім того, ми пояснювали, де "загубилася" легендарна бібліотека Ярослава Мудрого.
Читайте також, як війна змінила книжковий ринок України.