Серед кандидатів є українець. Хто претендує на посаду Папи Римського
Невдовзі після похорону Папи Римського Франциска відбудуться вибори нового понтифіка. Одним із потенційних кандидатів є українець Микола Бичок - наймолодший кардинал Ватикану, який наразі очолює єпархію УГКЦ у Мельбурні.
Докладніше про претендентів на посаду Папи Римського та що відомо про кардинала Миколу Бичка, - в матеріалі РБК-Україна.
Головне:
- За якими правилами обирають Папу Римського?
- Що відомо про основних кандидатів?
- Хто такий Микола Бичок - єдиний українець на конклаві?
- Чи може український єпископ стати наступним Папою?
Конклав. Як обирають Папу Римського
Цієї суботи, 26 квітня, відбудеться поховання Папи Римського Франциска, який очолював Святий престол протягом останніх 12 років. А вже на початку травня розпочнеться процедура обрання нового понтифіка, відома під назвою конклав.
Ким стане наступний Папа, мають визначити кардинали (представники високого духовенства Католицької церкви, радники понтифіка).
Вони зберуться в Сикстинській капелі на закрите голосування на 15-20 день після смерті Франциска. Точна дата ще не оголошена.
У таємному голосуванні можуть брати участь кардинали віком до 80 років, їх наразі 138. Ім'я кандидата пишуть на бюлетені та кладуть його у чашу.
Для обрання Папи потрібно дві третини голосів. Після кожного раунду голосування бюлетені спалюються. Якщо над капелою здіймається чорний дим, це свідчить, що більшості немає, якщо білий - ім'я понтифіка визначено. За одну добу може пройти до 4 раундів голосування.
Основні кандидати та їхні рейтинги
Згідно з правилами Католицької церкви, Папою Римським може бути обраний будь-який охрещений і неодружений католик.
Проте фактично останні 700 років всі очільники Святого Престолу були кардиналами. Тобто кардинали, які беруть участь у голосуванні, одночасно можуть бути й претендентами на посаду Папи.
Потенційних кандидатів називають papabili. Напередодні конклаву ЗМІ та експерти з релігії публікують багато припущень, прогнозів та складають списки papabili.
Букмекерські контори навіть приймають ставки на кандидатів. До прикладу, на ресурсі Polymarket, рейтинг очолює італійський кардинал та державний секретар Ватикану П'єтро Паролін із 27%, у трійці лідерів також Луїс Антоніо Тагле та Матео Зуппі.
Кандидати в Папи, про яких найчастіше згадують медіа:
П'єтро Паролін, 70 років, Італія
Останні 11 років є державним секретарем Ватикану. Має політично помірковані погляди та вважається послідовником ідей Франциска. Його називають "неперевершеним дипломатом Ватикану".
Паролін раніше служив у дипломатичному крилі Святого Престолу в Нунціатурі Нігерії та Мексики. Він відомий тим, що був посередником в угоді з Китаєм (у 2018 році Ватикан та КНР підписали угоду про призначення єпископів).
Паролін відвідував Україну у 2024 році та зустрівся із президентом Володимиром Зеленським. Вони обговорювали обмін військовополоненими та повернення тіл загиблих українських захисників.
Луїс Антоніо Тагле, 67 років, Філіппіни
В разі обрання може стати першим Папою з Азії. Тагле вважається політично лівим і критикує ставлення церкви до ЛГБТ-осіб, розлучених і повторно одружених католиків. Він висловлювався, що жорстка позиція Церкви щодо геїв, розлучених і одиноких матерів зашкодила її меті євангелізації.
Водночас він виступає проти абортів, порівнюючи їх з позасудовими розправами над підозрюваними в наркоторгівлі на Філіппінах.
Був одним із кандидатів на посаду Папи ще у 2013 році, але, як пишуть ЗМІ, на той момент був занадто "юний" для понтифіка.
Маттео Зуппі, 69 років, Італія
Маттео Зуппі є президентом Італійської єпископської конференції. Раніше був архієпископом Болоньї. Зуппі називають "інсайдером Папи Франциска" та кардиналом із прогресивними поглядами. Він їздить на велосипеді, ліберально налаштований до одностатевих відносин, висловлюється за права ув'язнених і проти смертної кари.
У 1992 році команда, у складі якої був Зуппі, була посередником на переговорах, після яких завершилася громадянська війна в Мозамбіку і підписали мирний договір.
У 2023-му Франциск доручив Зуппі очолити "миротворчу місію в Україні". Кардинал зустрівся із президентом України Володимиром Зеленським 6 червня, саме того дня коли РФ підірвала Каховську ГЕС.
Минулого року римський кардинал їздив до Москви на зустріч з очільником МЗС РФ Сергієм Лавровим, щоб "оцінити зусилля щодо сприяння возз’єднанню українських дітей із їхніми сім’ями та обміну полоненими з метою досягнення довгоочікуваного миру".
Петер Ердо, 72 роки, Угорщина
Служить у Ватикані з 2003 року. Колишній президент Ради єпископських конференцій Європи. Як писало New York Post, Ердо вже давно є важливою фігурою в політиці сучасної церкви.
Будучи консерватором, він раніше виступав проти практики причастя розлучених або повторно одружених католиків через переконання про нерозривність шлюбу. Ердо також активно виступав проти того, щоб європейські країни приймали біженців, заявляючи, що це рівносильно торгівлі людьми.
П'єр Баттіста Піццабалла, 60 років, Італія
Наймолодший з потенційних кандидатів. Став кардиналом лише два роки тому.
Має досвід роботи на Близькому Сході. З 2020 року Піццабалла очолює латинський патріархат Єрусалима. Коли ХАМАС напав на Ізраїль 7 жовтня 2023 року, кардинал запропонував себе в заручники, щоб його обміняли на дітей.
Як зазначає New York Times, Піццабалла утримується від висловлювань на суперечливі теми, що може зіграти на його користь.
Пітер Тарксон, 76 років, Гана
Перший кардинал з Гани, представляє прогресивне крило Римо-католицької церкви. Він очолював папську раду з питань справедливості та миру - інституцію, яка займається просуванням соціальної справедливості, прав людини та миру.
У межах своєї діяльності Тарксон, зокрема, брав участь в економічному форумі в Давосі та порушував тему кліматичної кризи.
Хоча він дотримується традиційних католицьких поглядів на шлюб і гомосексуальність, водночас виступає проти кримінального переслідування одностатевих стосунків у Гані.
Фрідолін Амбонго Бесунгу, 65 років, Демократична Республіка Конго
Отримав титул кардинала у 2019-му від Папи Франциска. Бесунгу є президентом Симпозіуму єпископських конференцій Африки та Мадагаскару.
Він став відомим через свою позицію щодо доктрини Ватикану про благословення неодружених та одностатевих пар. Бесунгу оголосив цю доктрину недійсною на африканському континенті, що було розцінено як різкий докір лівим принципам Франциска.
Робер Сара, 79 років, Гвінея
Відомий консервативними переконаннями, Сара послідовно виступає за збереження традиційних засад Католицької церкви.
У 2020 році він у співавторстві з колишнім папою Бенедиктом XVI видав книгу, в якій захищав целібат католицького духовенства. Ця публікація була сприйнята як опозиція до курсу Франциска.
Невдовзі після виходу книги Сара залишив свою посаду у Ватикані. Його неодноразово називали "паралельним авторитетом" Франциску, а його можливу кандидатуру розглядають як ще більш консервативну порівняно навіть із впливовим ієрархом Петером Ерде.
Реймонд Берк, 76 років, США
Став кардиналом ще за Бенедикта XVI у 2010-му, вважається провідним архіконсерватором у церкві - прихильником латинської меси та публічним критиком ліберальних тенденцій Папи Франциска.
Уродженець штату Вісконсін і колишній архієпископ Сент-Луїса. Ставив під сумнів готовність Франциска дозволити розлученим і повторно одруженим парам приймати таїнство причастя. Берк також критикував нове пом'якшене формулювання Ватикану щодо контрацепції, геїв і цивільних шлюбів.
Микола Бичок на виборах Папи. Що про нього відомо
Видання The Week внесло до списку потенційних кандидатів на посаду Папи Римського українця Миколу Бичка - єпископа Мельбурнської єпархії святих апостолів Петра і Павла УГКЦ в Австралії.
Він народився 13 лютого 1980 року в Тернополі. Після закінчення школи обрав служіння Господу та пішов у монастир.
У 17 років вступив до Згромадження Найсвятішого Ізбавителя (редемптористів), а в 2005 році був висвячений на священника. Був місіонером у Польщі, США та Росію, зокрема в Сибіру на парафії Матері Божої Неустанної Помочі в Прокоп’євську.
Впродовж 2015-2020 служив у Ньюарку, штат Нью-Джерсі, США. У 2020 році переїхав до Австралії та став єпископом Мельбурнської єпархії УГКЦ.
7 грудня 2024 Папа Франциск призначив Миколу Бичка кардиналом. Він став наймолодшим членом Колегії кардиналів у віці 44 років.
Австралійська паства Миколи Бичка переважно складається з греко-католиків-біженців від Балканської війни та війни з Росією. Єпископ підтримує українців у своїх проповідях.
"Ми, українці, як ніхто інший, прагнемо миру. Ми молимося за нього одинадцять років і віримо, що колись воно відновиться. Але не мир, який є капітуляцією перед злом, не компроміс із заподіяною несправедливістю, а мир, який базується на правді", - йшлося в одній з останніх промов Миколи Бичка.
Після смерті Франциска український єписком розповів, що коли його підняли до Колегії кардиналів, він попросив Святого Отця молитися за Україну, допомогти звільнити вкрадених українських дітей та молитися за нього у новій місії австралійця - українського кардинала.
"Тепер я молюся, щоб Папа Франциск заступився перед Христом за народ Австралії та України, і щоб Бог дарував мені благодать прожити мою місію кардинала Католицької Церкви", - сказав Микола Бичок.
Чи може Микола Бичок стати наступним Папою Римським
Як член Колегії кардиналів, Микола Бичок візьме участь у обранні нового тата. Він буде єдиним представником України на конклаві. Також теоретично єпископ УГКЦ може стати наступним понтифіком.
За правилами, кандидатом на посаду глави Святого Престолу може бути католик незалежно від обряду (латинського, чи східного, до якого належить УГКЦ) віком до 80 років.
Але фактично в історії не було випадків обрання Папи серед представників греко-католицької церкви, а середній вік понтифіків перевищує 60 років.
Реальні шанси Миколи Бичка оцінюються експертами як низькі через молодий вік, відсутність латинського обряду та традиційну консервативність виборів. З усім тим, його кандидатуру розглядають як символічну і вона не виключена з погляду церковного права.
Як зазначає колишній секретар пап Бенедикта XVI і Франциска, Деніел Галлагер, давши Миколі Бичку титул кардинала, Папа Римський Франциск дав йому не тільки право голосу на наступному конклаві, але й вотум довіри, що він здатен керувати вселенською Церквою.
"Хоча його день, ймовірно, настане пізніше", - прогнозує Галлагер у колонці Crisis Magazine.
Сам Микола Бичок розповів у дописі на сторінці у Facebook, що він буде присутнім на похоронному обряді Папи Франциска та потім візьме участь у конклаві у Ватикані.
При підгтовці використовувалися: публікації New York Post, Vatican News, Crisis Magazine, The Week, дані Polymarket, дописи на порталі Офісу президента України, Facebook-сторінка Миколи Бичка.