Росія посилює денні удари по Україні: у ISW розкрили мету Кремля
Фото: російський диктатор Володимир Путін (Getty Images)
Росія нарощує інтенсивність денних атак по цивільній інфраструктурі України з метою примусу Києва до капітуляції напередодні зими, і водночас намагається розколоти європейські держави та усунути їх від мирних переговорів.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на звіт Інституту вивчення війни (ІSW).
Аналітити зазначили, що атаки 29 жовтня є частиною постійних зусиль Росії щодо завдавання денних ударів, щоб зробити повсякденне життя в Україні нестерпним, спричинити значні жертви серед цивільного населення та завдати шкоди економіці України.
Москва намагається нав'язати додаткові витрати на українське населення напередодні зими 2026-2027 років, оскільки Кремль, ймовірно, оцінює, що ці далекі удари можуть відволікти увагу від нещодавніх успіхів України на полі бою та зрештою змусити Україну до капітуляції.
За оцінкою ISW, протягом 2026 року російські війська підвищили смертоносність своєї ударної кампанії, використовуючи прогалини в українській системі протиповітряної оборони та застосовуючи нові технологічні рішення, зокрема баражувальні боєприпаси "Бандероль" і реактивні безпілотники.
Аналітики нагадали, що внаслідок денних атак 29 жовтня в Україні загинули щонайменше 19 осіб і дістали поранення щонайменше 82 людини.
Зокрема, у Дніпрі влучання російського реактивного дрона у приміський поїзд на залізничній станції забрало життя щонайменше 14 людей та поранило ще 14.
Крім того, удар бражуючими боєприпасами типу "Бандероль" по житловому району Чернігова призвів до загибелі двох дітей і поранення щонайменше 31 особи, а влучання безпілотника в житловий будинок у Кременчуці Полтавської області забрало життя трьох людей і травмувало 32 мешканців включно з шістьма дітьми.
В ІSW також наголошують, що російський диктатор Володимир Путін 29 жовтня спробував перекласти на Україну відповідальність за гуманітарну катастрофу в тимчасово окупованому місті Олешки Херсонської області, висунувши хибні звинувачення у мінуванні під'їзних шляхів.
Водночас уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець та російський омбудсмен Яна Лантратова підтвердили дотримання режиму тиші в Олешках упродовж 54 годин із ранку 27 жовтня.
В ISW підкреслюють, що повну провину за гуманітарну кризу в місті несе російська окупаційна адміністрація, яка з травня 2026 року припинила завезення туди продовольства й медикаментів, тричі відхиляла українські ініціативи щодо локального перемир'я, а у вересні 2026 року навмисно збивала українські безпілотники, які доставляли їжу мешканцям.
Коментуючи дипломатичний напрям, експерти ISW зазначають, що Кремль використовує телефонну розмову Путіна з президентом Фінляндії Александром Стуббом і прем'єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стьоре від 27 жовтня для поглиблення розбіжностей усередині Європи та послаблення її переговорних позицій.
Заяви помічника російського президента Юрія Ушакова, речника Кремля Дмитра Пєскова та представниці Міністерства закордонних справ РФ Марії Захарової від 28-29 жовтня про виключно тристоронній формат переговорів між Україною, РФ і США засвідчують прагнення Москви усунути європейських лідерів від мирного процесу до виконання російських ультиматумів грудня 2021 року щодо скорочення присутності НАТО до кордонів 1997 року.
Крім того, Кремль формує інформаційні умови для вимагання від України односторонніх поступок перед початком змістовних переговорів.
Зокрема, Ушаков анонсував проведення тристоронньої зустрічі делегацій США, України та РФ в Абу-Дабі після 4 листопада, поставивши точну дату в залежність від ситуації на фронті та утримання ЗСУ від далекобійних ударів по території РФ у період російських святкувань, попри систематичні відмови самої Москви від взаємного мораторію на далекобійні атаки.
У такий спосіб РФ прагне виставити Київ перешкодою для мирного врегулювання у разі відхилення українською стороною попередніх односторонніх умов Кремля.
Удари по Україні вдень 29 жовтня
Нагадаємо, вранці 29 жовтня російський реактивний дрон влучив у перон залізничного вокзалу Дніпра, де стояв пасажирський поїзд №866 Дніпро - Запоріжжя.
Перед ударом оголосили підвищений рівень небезпеки, але на платформі залишалося багато людей. Загинули щонайменше 15 осіб.
Того ж дня Росія завдала серії ударів по цивільних об'єктах у Дніпрі, Чернігові, Кременчуці та Запоріжжі, серед загиблих є діти.
Увечері місцеві поширили відео, на якому після потужного спалаху квартали Дніпра за секунду поринають у темряву.