Росія будує свій аналог Starlink: хто стоїть за "Рассвет" і де його слабкі місця

Росія розгортає власну низькоорбітальну систему супутникового зв’язку "Рассвет", яка має стати її відповіддю Starlink. Формально проєкт орієнтований на цивільний широкосмуговий інтернет, однак Центр оборонних реформ вказує і на його – зв’язок між командними пунктами та передовою, координацію артилерії й авіації, обмін розвідувальною інформацією та керування безпілотниками.

Володимир Путін, як зазначають автори дослідження, фактично вже визнав використання системи для керування БПЛА на фронті.

Проєкт вартістю близько 6,1 млрд доларів реалізує приватна компанія "Бюро 1440". Але за фасадом приватної космічної компанії стоять ресурси великого X Holding, зв'язки зі спецслужбами, підтримка "Роскосмосу", кадри російської космічної галузі та виробнича мережа з понад 1300 компаній.

Одна з головних слабкостей "Рассвет" – саме те, від чого Москва декларує прагнення позбутися: залежність від іноземних компонентів, китайських каналів постачання та західного обладнання, доступ до якого зберігається попри санкції.

Що таке "Рассвет" і навіщо він Росії

Основу "Рассвет" мають скласти 292 низькоорбітальні супутники, наземна інфраструктура керування, шлюзові станції та користувацькі термінали. Федеральний проєкт передбачає запуск загалом 383 апаратів у 2025-2030 роках: 292 для основного угруповання та ще 91 на заміну.

Проєкт стартував у 2020 році як дослідницька ініціатива мобільного оператора "МегаФон". Згодом "Рассвет" поступово інтегрували до державних програм Російської Федерації. Формально це було закріплено у 2025 році, коли "Бюро 1440" включили до федерального проєкту "Інфраструктура доступу до мережі Інтернет".

Публічно Москва позиціонує систему як засіб захищеного зв’язку для віддалених територій, транспорту, промисловості та державних користувачів. Деякі російські чиновники прямо називали її "суверенною відповіддю" американському Starlink.

Однак Центр оборонних реформ вказує, що у відкритих джерелах є низка ознак, що вказують на ризик подвійного використання "Рассвет". Зокрема, йдеться про зв’язок між командними пунктами та передовими позиціями, координацію артилерії й авіації, обмін розвідувальною та картографічною інформацією, підтримання зв’язку під час руху, а також керування безпілотними літальними апаратами.

У червні 2026 року Володимир Путін, як зазначають автори, фактично визнав використання "Рассвет" для керування безпілотниками на фронті. Автори дослідження також вважають, що "Рассвет" може використовуватися для підвищення точності російської навігаційної системи GLONASS.

31 супутник зараз і ставка на 2027 рік

Розгортання "Рассвет" уже відстає від початкового графіка. Перші апарати планували запустити у 2025 році, але першу партію з 16 супутників вивели на орбіту лише у березні 2026-го. Один із них згодом зійшов з орбіти. Другий запуск відбувся 19 липня – за даними спеціалізованих сервісів, він також включав 16 апаратів.

Після цього угруповання налічувало 31 супутник. Нинішнє використання цієї групи супутників, імовірно, обмежується перевіркою бортових систем, випробуваннями та підготовкою до подальшого розгортання угруповання. Це узгоджується із заявою генерального директора "Бюро 1440" Олексія Шелобкова, за словами якого 2026 рік має стати етапом дослідної експлуатації та тестування системи в реальних умовах.

До кінця 2026 року Росія планує довести угруповання "Рассвет" до 156 супутників. Тож найближчі місяці покажуть, чи зможе "Бюро 1440" регулярно запускати нові апарати й швидко нарощувати систему.

Якщо цей план виконають, уже на початку 2027 року "Рассвет" може перейти від випробувань до обмеженого практичного використання.

За оцінкою авторів дослідження, 156 супутників уже має бути достатньо для того, щоб система могла підтримувати зв’язок і передавання даних, хоча її можливості ще будуть обмеженими. Для російських військових це означатиме появу ще не повноцінного аналога Starlink, але вже практично придатної системи супутникового зв’язку.

У 2027 році "Бюро 1440" також планує розпочати комерційну експлуатацію "Рассвет".

Тобто називати систему вже готовим російським Starlink зарано. Один із ключових елементів такої мережі – користувацькі термінали, через які підключаються до супутників. За офіційною дорожньою картою їхнє масове виробництво планують лише на 2030 рік.

І хоча керівник "Бюро 1440" Шелобков заявляв, що термінали вже випускають у значних кількостях, Центр оборонних реформ не знайшов переконливих підтверджень того, що компанія справді готова до їхнього серійного виробництва.

Хто стоїть за "Рассветом": X Holding та зв’язки з ФСБ

Ключовим власником "Бюро 1440" є X Holding LLC – їй належить близько 57% компанії. Ще 4% на момент приховування структури власності належали гендиректору Шелобкову, по 3% – Артему Ікоєву та Сергію Столярову.

Близько 33% пов’язані із закритим фондом "Олімп-М", яким управляє Mercury Capital Trust Management Company. Кінцевих власників цієї частки встановити складно. Актуальні дані про власників "Бюро 1440" були приховані за рішенням російського державного органу ще у 2022 році.

До структури X Holding входять ще кілька ключових активів, окрім "Бюро 1440" – YADRO, Citadel, Garda, Kryptonit та Micran. Частина цих структур перебуває під санкціями США або ЄС. Водночас саме Bureau 1440 LLC та її керівник Шелобков, за даними дослідження, у перевірених відкритих санкційних реєстрах не фігурують.

Фото: російський аналог Starlink - "Рассвет" (сайт Бюро 1440)

Шелобков при цьому одночасно очолює і "Бюро 1440", і X Holding, і низку інших структур групи. Таким чином, космічний проєкт фактично вбудований у значно більшу технологічну екосистему X Holding, яка охоплює ІТ, телекомунікації, кібербезпеку та радіоелектроніку. А санкції, фактично, не охоплюють ключового менеджера та головну юридичну особу проєкту "Рассвет".

За оцінкою Центру оборонних реформ, "Бюро 1440" активно використовує інфраструктурні, обчислювальні та організаційні ресурси YADRO, апаратно-програмні системи Citadel та продукцію Micran.

У "Бюро 1440" є і власні дочірні компанії. Зокрема, Labs 1440 виробляє сонячні батареї для космічних апаратів, FAB Rassvet створює виробничу базу для телекомунікаційного обладнання, супутників і користувацьких терміналів, а білоруська Aerospace Instruments займається розробкою та спеціалізованою технічною продукцією.

Центр оборонних реформ також простежив зв’язки X Holding із ФСБ – апаратно-програмні рішення вже згаданої Citadel використовують російські спецслужби для моніторингу телефонного зв’язку та інтернет-трафіку.

До керівництва Citadel у 2017 році приєднався Борис Мірошников, який раніше очолював Управління комп’ютерної та інформаційної безпеки ФСБ, нині відоме як 18-й Центр ФСБ.

Крім того, у 2018 році Citadel придбала 51% частки Bastion: одним зі співвласників Bastion був Борис Корольов – син першого заступника директора ФСБ РФ Сергія Корольова. Найбільш показово, що у 2023 році Борис Корольов став заступником гендиректора X Holding.

При цьому "приватний" космічний проєкт отримує і суттєву державну підтримку. Загальна вартість "Рассвет" ще у 2024 році оцінювалася приблизно у 6,1 млрд доларів, із яких близько 26% мав забезпечити бюджет.

У 2025 році "Бюро 1440" отримало через Федеральне казначейство 3 млрд рублів – близько 41 млн доларів – на компенсацію виробничих і технологічних витрат. Ще близько 197 млн доларів компанія отримала у вигляді позик від Perspective Technologies, афілійованої з X Holding.

Звідки у "Бюро 1440" космічні технології

Саме "Бюро 1440" заявляє, що супутники, лазерні термінали, компоненти платформ та наземна інфраструктура є власними розробками. Однак автори дослідження вважають більш імовірною іншу модель: компанія працює як інтеграційний центр, який об’єднав ресурси X Holding, державну пускову та регуляторну інфраструктуру, а також кадри російської космічної галузі.

Аналіз Центру свідчить, що значну роль у розвитку "Рассвет" відіграли "Роскосмос" і його нинішній керівник Дмитро Баканов. Фактично він забезпечив інтеграцію проєкту в державну космічну політику.

Крім того, "Роскосмос" надав "Бюро 1440" доступ до стартових майданчиків і забезпечував процедури виведення супутників "Рассвет" на орбіту.

Частина фахівців, залучених до "Рассвет", раніше працювала у Sputnix, Центрі керування польотами ЦНДІмаш "Роскосмосу", "Російських космічних системах" та інших структурах

Автори дослідження припускають, що "Бюро 1440" могло використовувати напрацювання OneWeb, зокрема шляхом reverse engineering (зворотного проєктування) – тобто детального вивчення чужих технологій, щоб відтворити або адаптувати їх у власних розробках.

Цю версію підсилює розслідування Treadstone 71, за яким російські спеціалісти вивчали термінали Starlink, що могло допомогти прискорити створення власної системи. Плюс, на початку 2025 року "Бюро 1440" шукало інженера з тестування, серед вимог до якого прямо зазначався досвід зворотного проєктування.

1300 постачальників і мільйони поза західними санкціями

За висновком Центру оборонних реформ, немає підстав вважати, що "Бюро 1440" має повний власний цикл виробництва супутників і наземних систем. Винятком, імовірно, є сонячні батареї, повний цикл виробництва яких забезпечує дочірня Labs 1440. Загалом же компанія радше виступає центром розробки, закупівель, координації та системної інтеграції.

Її виробнича та постачальна мережа охоплює понад 1300 компаній. Центр оборонних реформ виділив 150 юридичних осіб із платежами понад 10 млн рублів. З них – ядро з 21 постачальника, кожен із яких у 2025 році отримав від "Бюро 1440" понад 100 млн рублів. Загалом цій групі було перераховано 7,4 млрд рублів, або близько 89 млн доларів.

При цьому лише п’ять із зазначеної 21 компанії, за аналізом Центру оборонних реформ, мають санкції західних держав – Sotis, RPC Micran, Elesar Group, ОКБ "Факел" ("Роскосмосу") та Rezonit. ОКБ "Факел" – найбільш імовірний постачальник двигунів для супутників "Рассвет". У 2025 році "Бюро 1440" перерахувало йому близько 1,86 млн доларів.

Решта 16 компаній не перебувають під західними санкціями.

Найбільшим отримувачем платежів від "Бюро 1440" у 2025 році стала Pallada LLC – вона отримала 1,6 млрд рублів, або близько 18,9 млн доларів. Автори дослідження вказують, що ця компанія не є під західними санкціями, а більшість товарів у її імпорті має китайське походження.

Ще близько 8,3 млн доларів отримала білоруська Aerospace Instruments CJSC, пов’язана з дослідженнями та розробками. Серед інших компаній, які CDR позначає як такі, що не перебувають під санкціями, – RPE "TEKS" LLC з платежами близько 3,64 млн доларів, Aquamash Production Association JSC – 3,62 млн, казахстанська Alternative Solutions LLP – 2,5 млн, Radio Gigabit LLC – 2,18 млн та білоруська Belrobot CJSC – 1,93 млн доларів.

До цієї ж групи входять Newton Steel LLC – близько 1,8 млн доларів, Macro Solutions LLC – 1,58 млн, SPC "Small Spacecraft" LLC – 1,42 млн, дочірня Labs 1440 JSC – 1,35 млн та постачальник телекомунікаційного й лазерного обладнання El-Optics LLC – 1,21 млн доларів. У таблиці CDR усі вони також зазначені як такі, що не перебувають під санкціями.

Ще чотири великі постачальники не мають зазначених у дослідженні західних санкцій, однак перебувають під санкціями України. Це Infostera LLC, яка отримала близько 3,94 млн доларів, MicroEM Component LLC – 3,44 млн, Yue Tech JSC – 1,7 млн та Keldysh Research Centre JSC – близько 1,31 млн доларів.

Автори дослідження наголошують, що санкційні режими різних держав не синхронізовані: одні компанії перебувають під обмеженнями лише в окремих країнах, інші – не перебувають під ними взагалі.

За оцінкою Центру оборонних реформ, така фрагментарність дозволяє зберігати постачання компонентів для стратегічної супутникової інфраструктури.

"Ахіллесова п’ята", Китай і західне обладнання через треті країни

Однією з ключових вразливостей "Рассвет" залишається імпортна залежність.

У 2025 році "Бюро 1440" здійснило валютні платежі за товари майже на 68 млн доларів – у доларах, юанях та євро. Для деяких постачальників, за митними даними, частка імпорту з Китаю перевищувала 90%.

Окремо Центр оборонних реформ звертає увагу на платежі у євро майже на 5,8 млн євро. Зокрема, Infostera отримала понад 2 млн євро авансу за спеціалізоване вимірювальне обладнання.

Митні дані показують, що через китайських і турецьких постачальників до Росії потрапляло обладнання західних виробників, зокрема Rohde & Schwarz, TOPTICA, Keysight та інших. Воно може використовуватися для супутникового зв’язку, випробувань наземних станцій, терміналів, антенних систем та іншого обладнання.

Водночас автори застерігають: платежі у євро самі по собі не доводять прямого постачання з ЄС. Але разом із митними даними вони можуть свідчити про збереження доступу до обладнання та компонентів, пов’язаних із західними технологічними ланцюгами.

Особливо помітною є роль Китаю. У 2025 році співробітники "Бюро 1440" їздили до КНР майже щомісяця, а загалом у таких відрядженнях були залучені близько 90 людей. Серед напрямків – ключові центри китайського комерційного космосу, супутникового інтернету та виробництва супутників.

Одна з найбільш чутливих проблем – радіаційно стійка електроніка, необхідна для роботи супутників у космосі. Ще у 2023 році тодішній керівник "Роскосмосу" Юрій Борисов назвав електронну компонентну базу "ахіллесовою п’ятою" російських космічних систем і повідомив про домовленості з Китаєм щодо закупівель.

У 2024 році російський Мінпромторг оголосив два тендери на розробку радіаційно стійких мікросхем – аналогів західної продукції. Однак жодна компанія не подала заявку.

Центр оборонних реформ також не зафіксував прямих закупівель таких мікросхем "Бюро 1440" у ключових російських виробників. Це не означає, що російських компонентів у "Рассвет" немає – вони могли надходити через посередників або у складі готових модулів, – але посилює версію про вразливість компонентної бази проєкту.

Показовим є і кейс Materik LLC. У 2025 році "Бюро 1440" сплатило цій компанії близько 1,42 млн доларів, причому майже вся сума була прив’язана до юаня. Materik завозила з Китаю маховики системи орієнтації SMA-D-6 виробництва Shanghai Modern Aerotech. Ця китайська компанія пов’язана з німецькою Vectronic Technology GmbH, а характеристики SMA-D-6 майже збігаються з моделлю маховика VRW-D-6 від німецької Vectronic Aerospace.

Автори припускають, що китайський виріб може бути локалізованою або адаптованою версією німецької розробки, а Materik – каналом, через який "Бюро 1440" отримує доступ до компонентів космічного класу, зокрема західного походження, через китайський ринок.

Чому це важливо

"Рассвет" поки що не є російським Starlink ні за масштабом, ні за можливостями. Але Москва вкладає в нього мільярди доларів, інтегрувала його у державну космічну політику, залучила ресурси "Роскосмосу" та великої мережі приватних і державних підрядників. А потенційне військове застосування системи вже виходить за межі суто теоретичних сценаріїв.

Росія намагається створити "суверенну" супутникову систему, використовуючи міжнародні технологічні та фінансові канали, які досі залишаються для неї відкритими.

Якщо заявлений графік буде виконано, вже на початку 2027 року Росія може отримати ще обмежену, але практично придатну низькоорбітальну систему зв’язку, яку можна буде використовувати і у військових цілях. Це не зробить "Рассвет" повноцінним аналогом Starlink, але дасть РФ новий інструмент для зв’язку, передавання даних і роботи безпілотних систем.

Саме тому Центр оборонних реформ пропонує діяти до того, як "Рассвет" буде розгорнутий у значно більшому масштабі: запровадити санкції проти "Бюро 1440", його керівництва та афілійованих структур, посилити експортний контроль на критичні космічні компоненти й випробувальне обладнання та перекривати канали постачання через Китай, Білорусь, Казахстан та інші транзитні юрисдикції.