Росія змінила тактику атак по енергетичних цілях в Україні. Чи готова ППО до ударів ворога напередодні зими і як можна поліпшити захист об'єктів - розбирався спецкор РБК-Україна Юрій Дощатов.
Росія два місяці тому почала нову хвилю атак на українські енергетичні об'єкти. На початку серпня обстрілу піддалася нафтобаза азербайджанської нафтової компанії SOCAR в Одеській області. Потім атаки продовжилися вже по енергетичних об'єктах у різних регіонах країни.
8 вересня було обстріляно Трипільську ТЕС, унаслідок чого в навколишніх населених пунктах і частині Києва виникли перебої з електропостачанням. На початку жовтня найпотужнішої комбінованої атаки зазнали об'єкти газовидобутку в Харківській і Полтавській областях. "Це наймасованіша атака на нашу газовидобувну інфраструктуру з початку повномасштабної війни", - заявив глава НАК "Нафтогаз України" Сергій Корецький.
Виходячи з того, що найбільша атака на газовидобуток України була в лютому 2025 року, і тоді втрати становили близько 40% добового видобутку, нова атака мала більш серйозні наслідки.
Останніми днями активізувалися обстріли енергетичної інфраструктури в регіонах. Через пошкодження газових та електромереж десятки тисяч абонентів залишилися без газу і світла. Проблеми виникли в Запорізькій, Херсонській, Вінницькій, Харківській, і навіть у Львівській та Івано-Франківській.
Більшу частину пошкоджень ліквідовано і споживачам уже відновлено подачу послуг. На вечір 6 жовтня в Харківській області без світла залишалися 3,5 тисячі абонентів.
Досить складною залишається ситуація в Сумській та Чернігівській областях. За словами заступника міністра енергетики Миколи Колесника, у цих регіонах, використовують аварійні схеми подачі послуг та підключення до альтернативних джерел живлення.
У Чернігівській області застосовують графіки відключення світла. "Графіки застосовуються, щоб паралельно можна було виконати всі ремонтні роботи і подати електроенергію всім споживачам", - зазначив Колесник.
Збільшення випадків ураження об'єктів в Україні, зокрема й енергетичних, можна пояснити зміною росіянами тактики обстрілів. Як сказав у коментарі РБК-Україна заступник генерального директора компанії з виробництва засобів РЕБ Анатолій Храпчинський, зараз обстріл не тільки комбінований, а й більш щільний.
"Ефективність російських ударів стає помітнішою. Ворог не тільки комбінує засоби ураження, а й підвищує їхню щільність, тепер на об'єкти летить більше ракет і дронів одночасно, з різних напрямків, з увагою на кілька ключових напрямків. Також не забуваємо про постійні обстріли енергетики Сумської та Чернігівської областей", - сказав він.
Маючи розвідувальні дані про системи ППО, розташовані в районах потенційних цілей, розуміючи час їхнього перезарядження та підготовки, росіяни розраховують слушний момент для удару так, щоб кількість засобів ураження суттєво перебільшувала можливості систем ППО.
Крім того, росіяни активно використовують "дрони-приманки" для відволікання уваги сил ППО, застосовуючи "Шахеди" і ракети з траєкторією польоту, що обов'язково проходить через населений пункт. "Це ускладнює процес перехоплення цілей і може мати супутні наслідки при перехопленні", - зазначив Храпчинський.
Росіяни змінили не тільки тактику обстрілів, а й вибір цілей. Якщо раніше вони обстрілювали великі об'єкти системи передачі (оператор "Укренерго" - ред.) і генерації, то зараз переважно атакам піддаються об'єкти системи розподілу - обленерго та інші регіональні компанії, які постачають електроенергію кінцевим споживачам.
Директор центру "Психея" Геннадій Рябцев вважає, що така зміна тактики добору об'єктів для ураження є дуже небезпечною, оскільки досі всі програми інженерно-технічного захисту реалізовувалися централізовано та охоплювали насамперед найбільші енергетичні компанії: "Укренерго", "Нафтогаз" та інші.
За безпеку постачальних компаній відповідали місцеві органи влади, а вони через брак коштів далеко не скрізь забезпечили необхідний рівень захисту. І напевно, маючи детальнішу інформацію по регіонах, росіяни і вибудовують свою тактику обстрілів, вважає Рябцев.
"Не виключено, що саме аналіз цієї інформації і призвів до зміщення акцентів на удари по обладнанню локальних операторів. Ми бачимо наскільки ефективними були удари по Шостці, по Чернігову. Так що зараз потрібно максимально швидко проаналізувати причини таких наслідків", - заявив Рябцев у коментарі РБК-Україна.
Рябцев також вважає, що крім інженерно-технічного захисту потрібно посилювати й активний захист засобами ППО. Найменш захищений на сьогоднішній день - північний напрямок, зазначив Рябцев.
"Якщо подивитися звідки летить більша частина безпілотників і звідки вони найчастіше долітають до цілей, то це Чернігівська область. Це свідчить про проблеми із системами безпеки як активної, так і інженерно-технічної за цим напрямком", - сказав експерт.
Про необхідність посилення захисту ППО заявив і Анатолій Храпчинський. "Нам треба говорити про збільшення елементів ППО саме в системі протидії. І займатися створенням систем активного захисту біля стратегічних об'єктів. З інших систем захисту (інженерно-технічних - ред.) ефективною може бути тільки підземне розміщення об'єкта", - сказав Храпчинський.
Член комітету Ради з питань енергетики Сергій Нагорняк запропонував збільшити використання гелікоптерів для більш ефективного збивання дронів. Україна вже використовує їх для цих цілей. За словами головкому ЗСУ Олександра Сирського, вертольоти показують високу ефективність, і залежно від погоди іноді збивають до 40% дронів на своїх ділянках.
Посилення захисту стратегічних об'єктів вкрай важливе, оскільки росіяни напевно продовжать обстріли енергетики України. Компромісних варіантів у вигляді зниження інтенсивності обстрілів енергетики з обох сторін, як було торік, цього разу очікувати не варто.
Що стане наступними цілями росіян спрогнозувати складно. Рябцев не виключає, що ними можуть стати і потужності для імпорту газу, і газові сховища, або об'єкти електрогенерації та "Укренерго".
Встановлення захисних споруд другого рівня, тобто бетонних конструкцій, завершено лише на половині об'єктів "Укренерго", заявив в ефірі телемарафону заступник голови комітету Ради з енергетики Олексій Кучеренко.
В "Укренерго" підтвердили, що захист другого рівня встановлено для кожного другого трансформатора. "Решта будуть захищені в першій половині 2026 року (2-м рівнем - ред.)", - сказав голова правління НЕК "Укренерго" Віталій Зайченко в коментарі РБК-Україна.
"Укренерго", зазначив він, продовжує облаштовувати антидроновий захист на ключових об'єктах системи передачі електроенергії. Захисні споруди другого рівня дають змогу суттєво скоротити час, необхідний для виконання аварійно-ремонтних робіт після ворожих атак. Побудовані захисні споруди, зазначив очільник "Укренерго", уже довели свою ефективність після прямого влучання ударних дронів, на деяких об'єктах - після кількох прильотів поспіль.
На кожній підстанції переважно встановлено по два трансформатори. Для встановлення захисту їх потрібно вимикати. "Відключення одночасно значної кількості обладнання, навколо якого необхідно побудувати захист, означало б вимушені тривалі знеструмлення споживачів на великих територіях. Тому процес будівництва укриттів був розбитий на дві черги", - зазначив Зайченко.
До першої потрапили ключові підстанції для збереження цілісності функціонування енергосистеми під час передачі електроенергії із заходу на схід і з півдня на північ. "На сьогодні - трансформатори першої черги вже захищені, завершити другу планується в першій половині 2026 року", - зазначив Віталій Зайченко.
Питання захисту енергооб'єктів обговорювали 6 жовтня на Ставці верховного головнокомандувача. За словами Володимира Зеленського, було заслухано доповіді щодо розгортання додаткових можливостей ППО.
"Додатково ще потрібні ресурси, щоб була належна відповідь на кожну проблему", - заявив президент України.
Заступник міністра енергетики Микола Колесник повідомив, що з міжнародними партнерами ведуться переговори щодо надання допомоги для зниження ризиків проходження опалювального сезону.
"У нас є розуміння додаткових потужностей, щоб покривати потребу і заходи, які потрібні для стабілізації роботи ГТС в цілому", - сказав Колесник у телемарафоні.
У коментарі РБК-Україна він уточнив, що йдеться про кошти для імпорту додаткових обсягів газу, які Україна хоче залучити у партнерів.
За інформацією міністра енергетики Світлани Гринчук, йдеться про додатковий імпорт близько 1,5 млрд кубометрів газу. Наразі тривають переговори про залучення коштів для цих цілей з ЄБРР, Єврокомісією та країнами-партнерами.
За неофіційними прогнозами від представників уряду, які раніше отримало РБК-Україна, за негативного сценарію Україні може знадобитися додатково 2-2,4 млрд кубометрів газу. Це плюс до тих 13,2 млрд, які запланували накопичити в сховищах до середини жовтня.
На 6 число план уже близький до виконання - накопичено 12,83 млрд кубометрів. Але останніми днями, виходячи з відкритих даних на тлі похолодання і руйнувань, темпи накопичення газу знизилися з 38 млн (на 1.10) до 17 млн (на 6.10) кубометрів на добу.
Але ситуацію з обстрілами спрогнозувати складно. Це підтвердив і сам Зеленський. Він припустив, що Росія "робитиме все", щоб Україна не змогла займатися видобутком газу, є ризики обстрілів та інших об'єктів галузі. І при цьому захистити абсолютно все буде досить складно.