Різдво в Україні отримало нову дату після календарної реформи церкви. Тож сьогодні, 25 грудня, разом із більшістю країн свято відзначають українські православні та греко-католики. Водохреще та ще кілька зимових свят теж настануть раніше.
РБК-Україна в матеріалі нижче розповідає, як змінилися святкові дати за новим календарем.
Зміст:
Більшість християн світу відзначає Різдво 25 грудня, а з минулого року до них доєдналася й Україна.
Православна церква України (ПЦУ) 1 вересня 2023 провела календарну реформу та перейшла на новоюліанське літочислення з юліанського. Таким чином, дати майже всіх свят змістилися на 13 днів раніше. Реформа не торкнулася лише дати Великодня та пов'язаних із ним "рухомих" свят, які кожен рік припадають на різні числа.
Необхідність календарних змін у ПЦУ пояснювали тим, що новоюліанське літочислення є більш астрономічно точним, і ним вже давно користуються більшість помісних православних церков.
До того ж однією з головних причин переходу стало прагнення відмежуватися від традицій російської церкви, яка послуговується юліанським календарем та святкує Різдво 7 січня.
З минулого року дата Різдва в Україні закріплена і на державному рівні на 25 грудня, а 7 січня перестало бути святом.
Зазначимо, з 2017 в українців було дві офіційних дати Різдва, проте в липні 2023 Верховна рада ухвалила рішення прибрати 7 січня з переліку державних свят у КЗпП.
Також важливо додати, що після зміни календаря церква не заборонила відзначати Різдво 7 січня, щоб уникнути роз'єднання суспільства та суперечок. Парафіям та монастирям, за бажанням, дозволили проводити різдвяні богослужіння за старим стилем протягом певного перехідного періоду.
Довгий час свято Хрещення Господнього (Водохреще) припадало на 19 січня. З переходом на новий календар ПЦУ дата змістилася на 6 січня.
Це велике свято різдвяного циклу, яке вшановує хрещення Сина Господнього на річці Йордан Іоаном Хрестителем.
Крім того, на 6 січня припадає свято Богоявлення. За біблійними переказами, після хрещення Ісус явив себе людям як Спаситель.
На Водохреще у церквах проходить всенічна літургія, яка завершується освяченням води. Традицією свята є купання в освячених водоймах.
Внаслідок календарної реформи змінилися дати кількох зимових свят, що мають давні народні традиції.
Собор Пресвятої Богородиці за новим стилем відзначають 26 грудня (раніше – 8 січня). Цього дня вшановують Діву Марію – мати Ісуса Христа. У народі на свято особливу увагу приділяли вагітним жінкам, дарували їм пироги та солодощі, щоб пологи пройшли легко.
День преподобної Меланії припадає на 31 грудня замість 13 січня. Здавна українці називали свято Щедрий вечір або ж Маланка. На Маланку готують щедру кутю, перевдягаються та водять Козу, а також щедрують.
День святого Василя відзначатимемо 1 січня замість 14 січня. За народним обрядом, цього дня зранку молоді парубки та чоловіки засівають оселю зерном.
При підготовці використовувалися: церковний календар ПЦУ, публікації порталу ПЦУ, ст. 73 КЗпП, закон № 3258-IX, інформація з Вікіпедії.
Раніше ми розповідали, чому в Україні не буде вихідних на Різдво та Новий рік 2025.
Також читайте, яке ще церковне свято може змінити дату в ході календарної реформи церкви.