У Раді зброярів заявили про масову затримку виплат виробникам зброї за єБалами
Фото: FPV-дрони (Getty Images)
Українські виробники озброєння поставили техніку військовим за системою єБалів, але місяцями не можуть отримати за неї кошти. Заборгованість перед окремими підприємствами сягає від 24 мільйонів до сотень мільйонів гривень.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на виконавчого директора Української Ради зброярів Ігоря Федірка.
Заборгованість критична передусім для меншого бізнесу
За словами Федірка, проблема стосується всіх поставок за єБалами. Для найбільших гравців ринку затримка в один-два мільйони доларів є неприємним, але керованим касовим розривом.
Натомість для невеликих компаній ці кошти призначені на зарплати, компоненти та виробництво наступних партій техніки - у частини з них уже виникають проблеми з виплатою заробітної плати.
Фінансування, за словами Федірка, наразі очікує на погодження комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки. З боку Міністерства оборони цим напрямом опікується Департамент розвитку спроможностей та оборонних технологій (ДРСОТ) - колишній ДВТП.
Звідки з'явилася нова вимога погодження
10 червня Верховна Рада ухвалила Закон №4908-IX, а 24 червня набрали чинності зміни до статті 28 закону про Державний бюджет на 2026 рік. Пропорції розподілу військового ПДФО залишилися незмінними: 60% отримує Міністерство оборони, 30% - Держспецзв'язку, ще 10% автоматично спрямовуються безпосередньо військовим частинам.
Однак з'явилася нова вимога: напрями використання 60% МОУ та 30% Держспецзв'язку тепер мають погоджуватися з оборонним комітетом Ради.
Федірко уточнює, що комітет погоджує не кожне нарахування чи окрему поставку, а загальні напрями використання коштів - але оскільки єБали фінансуються саме з частки Міністерства оборони, цей напрям також потрапив під погодження. Норми, за якою автоматичні 10% для військових частин не зачіпаються, ця вимога не торкнулася.
За словами Федірка, цієї норми не було в першій редакції законопроєкту - вона з'явилася під час підготовки документа до другого читання, і закон не встановлює жодного строку, протягом якого комітет має надати погодження.
Він зазначає, що закон, який мав збільшити фінансування сектору безпеки й оборони на 1,56 трильйона гривень, водночас створив додаткове коло погоджень, через яке частина оборонних компаній тепер не отримує оплату.
Федірко звернувся до Міністерства оборони, ДРСОТ та профільного комітету парламенту з питаннями: коли документи щодо фінансування єБалів були передані на погодження, чи отримав комітет повний пакет і коли виробники нарешті отримають належні їм кошти.
Проблеми з фінансуванням оборонних закупівель Українська Рада зброярів піднімає не вперше цього літа. У середині серпня Ігор Федірко попереджав, що затримки з укладанням нових контрактів через перехід Міноборони на тендерні процедури можуть за кілька місяців обернутися дефіцитом озброєння на фронті.
Тоді причиною зриву стала відсутність затверджених Генштабом тактико-технічних характеристик, без яких Агенція оборонних закупівель фізично не могла оголошувати тендери.
Наприкінці серпня Рада зброярів пояснила, що за розробку ТТХ відповідають не центри компетенцій, а безпосередньо Генеральний штаб - і вже наступного дня після публічної заяви Федірка "майже магічним чином" з'явилися 80–85% раніше відсутніх характеристик, а частину затриманих контрактів підписали.
