У Раді пояснили, які правки відхилили в бюджеті-2026 і де знайшли додаткові кошти на ВПО

За її словами, під час підготовки держбюджету до другого читання народні депутати подали майже 3400 правок, і якби врахували всі, довелося б шукати понад 7 трлн грн додаткових ресурсів.

Натомість реальна дохідна частина проєкту, що надійшов до Верховної Ради, становить 2,9 трлн грн, тож значну частину пропозицій відхилили, зважаючи на відсутність джерел покриття та базову фіскальну логіку. 

Як зазначила парламентарка, більшість поданих правок були більше ніж обгрунтовані з огляду на потреби соціальної сфери - соціальні виплати й підтримку вразливих груп, освіту, медицину, безпеку громад, але без визначених джерел фінансування врахувати їх у повному обсязі було б неможливо.

У підсумку, комітетські ініціативи також не пройшли повністю - зокрема, прохання підвищити фінансування єВідновлення до 17 млрд грн.

"Народні депутати між першим і другим читаннями проєкту держбюджету подали 3339 правок. І якщо всі ці правки врахувати, то потрібно було б знайти додаткові кошти більше ніж на 7 трлн грн. Але ми розуміємо, що зараз дохідна частина Бюджету, яка надійшла у Верховну Раду, становить близько 3 трлн грн. Тому, на жаль, всі подані парламентарями правки неможливо врахувати. Отже, багато з них довелося відхилити", - зауважила Олена Шуляк.

Фінансування єВідновлення

Вона додала, що попри відхилення частини правок, у бюджеті зберігається фінансування єВідновлення на рівні близько 7 млрд грн за напрямами пошкодженого та зруйнованого житла.

Частину цих коштів - 2,4 млрд грн - забезпечує Банк розвитку Ради Європи, але уряд планує активніше долучати Світовий банк та інші МФО, що дасть можливість розширювати ресурс для житлових і муніципальних програм без виходу за рамки фіскальної стійкості.

Куди розподілять додаткові кошти

Між першим і другим читаннями, розповіла Шуляк, доходи Бюджету збільшено на 30 млрд грн.

Головним джерелом стала зміна ставок оподаткування прибутку банків - замість 25% вони сплачуватимуть 50%. Рішення є непопулярним для банківського сектору, однак дозволяє спрямувати відчутні ресурси на пріоритетні видатки.

За словами парламентарки, нові надходження розподілять адресно: майже 7 млрд грн піде на підвищення зарплат викладачам закладів вищої освіти, 1 млрд грн - на гуманітарне розмінування, ще 1 млрд грн - на укриття в дитячих садочках і школах.

"Аргументація проста: без безпечної інфраструктури батьки не поведуть дітей до садків і шкіл, а це напряму б’є по зайнятості та економіці", - пояснила Олена Шуляк.

Видатки на житлові потреби ВПО

На підтримку тимчасового розселення ВПО місцевим бюджетам додатково спрямовують 500 млн грн - понад той 1 млрд, що був у першій редакції бюджету.

Водночас житлові потреби переселенців це повністю не вирішує, тож громади мають використовувати кожну можливість для розширення фонду тимчасового проживання та пришвидшення робіт з укриттями в освіті та цивільному захисті.

"Звичайно, коштів, передбачених проєктом Держбюджету, навряд чи вистачить на все. Але ми памʼятаємо головні пріоритети - обороноздатність, житло, робота й безпека українців. Тому я переконана - потрібно й надалі шукати можливості для підвищення фінансування й на місцевому рівні. Так само і громади мають облаштовувати місця для тимчасового проживання ВПО й по максимуму сприяти інтеграції переселенців", - резюмувала Олена Шуляк.