Рада миру Трампа: для чого її створили і що це означає для України

Головне: 

• Рада сформована як бізнес-інструмент, без наміру замінювати ООН
• Вашингтон розглядає цю модель і для інших конфліктів у світі, зокрема в Україні
• До Ради не долучилися більшість країн ЄС, Китай, Індія та Бразилія, що обмежує її потенціал
• Україна скептична щодо Ради миру, через можливе членство РФ та Білорусі та її сумнівну ефективність

Спільно з представниками та лідерами Парагваю, Узбекистану, Косово і ще 16 країн Дональд Трамп урочисто підписав в Давосі статут нової організації із собою на чолі – Ради миру (Board of Peace).

"Тепер Рада миру – офіційно міжнародна організація", – заявила після церемонії речниця Білого дому Керолайн Левітт.

Проте нова структура має не так багато спільного з організаціями на кшталт ООН. Відмінності криються навіть у назві. Коли йдеться про "раду", в англійській мові є декілька слів-відповідників. "Board" використовується переважно у сфері бізнесу, тоді як у політиці поширенішим є слово "Council".

Саме бізнес-підхід чітко видно в тому, як ця структура має працювати. Раду планували перш за все для врегулювання конфлікту між Ізраїлем та ХАМАС у Секторі Газа.

Там новий орган повинен наглядати за демілітаризацією та поетапною реконструкцією території. Крім того, у його віданні буде роззброєння ХАМАС, розгортання міжнародних сил стабілізації, а також контроль за роботою тимчасової цивільної адміністрації в Газі.

Втім уже на цьому етапі американські посадовці почали говорити про можливість ширшого мандату Ради. Логіка Вашингтона полягає в тому, що якщо модель спрацює в Газі, її можна буде використати і для інших затяжних конфліктів.

Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що Рада зосередиться на реалізації мирного плану в Секторі Газа. Проте, за його словами, вона може "служити прикладом того, що можливо в інших частинах світу" – зокрема в Україні та Венесуелі.

Водночас нова організація нагадує закриті клуби, які оточення Трампа традиційно використовує для неформальних контактів між бізнесом та владою – і просування власних політичних ініціатив поза класичними міжнародними інституціями.

Тож принаймні наразі не йдеться про заміну чи дублювання структур ООН.

"Як тільки ця Рада буде повністю сформована, ми зможемо робити практично все, що забажаємо. І ми робитимемо це спільно з Організацією Об’єднаних Націй", – сказав Трамп на церемонії. Він додав, що ООН має великий потенціал, який досі не був повністю використаний.

Про що свідчить список учасників

Напередодні церемонії Трамп розіслав запрошення 49 країнам. Втім практично одразу низка з них відмовилася від участі. Так, більшість європейських країн зробили це на тлі погроз Трампа запровадити торгові тарифи у зв’язку з ситуацією навколо Гренландії. З членів Євросоюзу до Ради долучилися лише Угорщина та Болгарія.

Інші, як заявив Марко Рубіо, ще вивчають пропозицію і мають тривалі внутрішні процедури. Про свою згоду приєднатися раніше заявляли Білорусь, В’єтнам і Канада. Крім того, над запрошенням Трампа ще роздумує Росія – а це саме по собі може відштовхнути низку інших країн.

До Ради миру увійшли два десятки країн (інфографіка: РБК-Україна)

У початковому складі також немає держав, які є найпотужнішими у своїх регіонах, – Індії, Бразилії чи Китаю. І це може стати критичним фактором.

"На Китай дивиться значна частина країн. І якщо він таки не погодиться на участь, а скоріш за все цього не станеться до зустрічі Трампа з Сі Цзіньпіном у квітні, то ця структура ризикує залишитися неробочою", – сказав РБК-Україна виконавчий директор центру прикладних політичних досліджень "Пента" Олександр Леонов.

Такий склад, навіть якщо він дещо розшириться, вже зараз визначає "стелю можливостей" для Ради миру. Особливо, коли йдеться про Україну.

Позиція України

Президент Зеленський раніше висловлював застереження щодо участі України у Раді, адже до неї запросили також РФ та Білорусь.

"Росія – наш ворог, Білорусь – їх союзник. Складно уявити, як ми з РФ можемо бути разом у тій чи іншій раді", – зазначив Зеленський.

Зрештою, він так і не долучився до церемонії створення Ради, хоча перебував у цей час у Давосі.

Крім, власне, можливого членства Росії та Білорусі, є й інші перепони, які ускладнюють участь України. Головна з них – сумнівна ефективність Ради в контексті завершення російсько-української війни.

"Схоже, ця історія таки залишається локальною. Без європейських країн і Китаю це буде лише клуб Дональда Трампа, де вступний квиток коштує мільярд доларів. І як тільки Трамп залишить посаду, ця Рада миру, скоріше за все, припинить своє існування", – зазначив виданню Леонов.

У підсумку президент США, звісно, вкотре продемонстрував свою здатність мислити масштабно. Втім його власна хаотичність і непередбачуваність нерідко заважає реалізувати задумане на практиці – після чого сам Трамп швидко втрачає інтерес до справи. Попри пафосний початок, така доля може чекати і проект Ради миру. 

Це може бути цікаво

– Яким було першочергове завдання Ради миру згідно з планом Вашингтона? 

Рада планувалася передусім для врегулювання конфлікту в Секторі Газа між Ізраїлем та ХАМАС. Вона має наглядати за демілітаризацією, роззброєнням ХАМАС, реконструкцією території та контролювати тимчасову цивільну адміністрацію.

– Чи розглядається можливість застосування моделі Ради миру для вирішення конфлікту в Україні? 

Так. Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що якщо модель виявиться успішною в Газі, вона може служити прикладом для інших регіонів, зокрема для України та Венесуели.

– Чому президент України Володимир Зеленський не долучився до створення цієї організації? 

Головною причиною стало те, що до Ради запросили Росію та Білорусь. Зеленський зазначив, що важко уявити спільну участь в одній структурі з країною-агресором та її союзником. Також існують сумніви щодо ефективності Ради для завершення війни.

– Які країни Європейського Союзу погодилися стати членами Ради миру на етапі її заснування? 

З членів ЄС до Ради долучилися лише Угорщина та Болгарія. Більшість інших європейських країн відмовилися на тлі погроз Трампа щодо торгових тарифів через ситуацію з Гренландією.