4 грудня 2025 року почав діяти закон, який спрощує бронювання, особливо на оборонних підприємствах, навіть якщо у чоловіків є проблеми з військовим обліком. Тепер можна легально брати на роботу військовозобов'язаних із неоформленими документами і навіть штрафами та "розшуком". В ОПК будуть давати повну бронь на 45 днів на вирішення питань з ТЦК.
Про нові правила тимчасового бронювання на підприємствах критичної інфраструктури та ОПК у умовах воєнного стану у бліц-інтерв'ю РБК-Україна розповідає керуючий партнер "Юридичної компанії "Муренко, Курявий і Партнери" Олександр Курявий.
– Раніше на оборонних і інших стратегічних підприємствах чоловікам можна було працювати, лише якщо є "чистий" Резерв+ – не має бути ні штрафів, ні будь-яких порушень військового обліку. Що змінилося від учора?
– Цей закон – важливий крок у вдосконаленні системи бронювання військовозобов'язаних, особливо для підприємств оборонно-промислового комплексу (ОПК) та тих, що визнано критично важливими для функціонування економіки в особливий період.
Він усуває низку колізій чинного законодавства, дозволяючи оперативно залучати кваліфікованих спеціалістів, навіть за наявності проблем з військовим обліком.
Закон вносить доповнення до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (стаття 25), Закону "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" (статті 4 та 5) та інших актів. Основна мета – забезпечити безперервну роботу стратегічних підприємств, де брак кадрів може загрожувати обороноздатності держави.
Ключова новація прийнятого закону: тимчасове бронювання на 45 календарних днів, яке застосовується автоматично з моменту укладення трудового договору з військовозобов'язаним працівником.
– Де саме буде доступне таке тимчасове бронювання? Лише на оборонних підприємствах чи ще якихось?
– Це стосується підприємств, установ та організацій, визнаних критично важливими відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 76 від 27.01.2023 (з оновленнями). Наприклад, це енергетика, транспорт, IT-інфраструктура. Також це стосується підприємств ОПК, перелік яких затверджується Міністерством стратегічних галузей промисловості України.
Бронювання оформлюється виключно через портал "Дія" (електронний кабінет роботодавця), що спрощує процедуру та мінімізує бюрократію. Воно не залежить від загальної квоти бронювання на підприємстві (зазвичай 50% від штату), що дозволяє гнучко залучати фахівців.
– На практиці механізм виглядає так:
Одночасно встановлюється строк випробування – максимум 45 днів. Під час підписання договору працівник зобов'язується усунути порушення військового обліку (наприклад, оновити дані в ТЦК та СП або отримати військово-обліковий документ).
Підприємство подає електронний запит з додатком (список працівників), де вказуються посада, професія та обґрунтування критичності (згідно з критеріями КМУ). Перевірка проводиться Мінекономіки та Міноборони – зазвичай, у 1–3 робочі дні.
Якщо порушення усунуто, бронювання може перейти в стандартне (терміном до 6 місяців, з можливістю продовження). Якщо ні – роботодавець має право розірвати договір (див. нижче).
Обмеження: Бронювання надається не більше одного разу на календарний рік одному працівнику. Воно не поширюється на осіб, притягнутих за кримінальними злочинами проти мобілізації (статті 336, 337 КК України – ухилення від призову).
Цей механізм покликаний вирішити проблему "лазівок": досі підприємства не могли легально працевлаштовувати чоловіків з неоформленими документами, ризикуючи штрафами чи перевірками ТЦК. Тепер 45 днів дають "буфер" для легалізації, зберігаючи безпеку бізнесу.
– Виходить, можна працювати на оборонному підприємстві, навіть якщо є порушення обліку – штрафи, "розшук"?
– Так, працювати на оборонному підприємстві можна навіть за наявності порушень військового обліку, і закон прямо це регулює. Раніше такі випадки (відсутність військового квитка, неуточнені дані чи розшук за адмінпорушеннями) блокували бронювання, що призводило до "тіньового" працевлаштування або відмови в прийомі. Тепер ситуація інша.
– Хто підпадає під нове правило?
– Підпадають військовозобов'язані, у яких:
Практичні наслідки: Працівник отримує повний доступ до робочого місця, заробітної плати та соціальних гарантій з першого дня. Бронювання захищає від призову чи перевірки ТЦК на підприємстві.
– Штрафи все одно доведеться сплатити, якщо вони є?
– Так, це не "амністія": працівник зобов'язаний сплатити адміністративний штраф (від 17 000 до 25 500 грн за ст. 210-1 КУпАП) та усунути порушення самостійно.
У разі невиконання роботодавець може звільнити працівника з ініціативи (нова підстава в статті 5 Закону № 2136-IX): "неприведення військово-облікових документів у відповідність до законодавства протягом строку випробування". Це звільнення не вважається дискримінаційним, оскільки обумовлене воєнним станом і спрямоване на захист інтересів держави (сумісно зі ст. 24 Конституції України).
– Ці зміни якось вирішують проблеми роботодавців і держави?
– Закон гармонізує інтереси сторін:
Отже, можна сказати, що закон № 4630-IX – це прагматичний інструмент для підтримки обороноздатності, який робить трудові відносини гнучкішими без шкоди для мобілізації.
На практиці він дозволить підприємствам ОПК оперативно залучати фахівців з "проблемним" статусом, даючи 45 днів на виправлення. Однак успіх залежить від оперативного впровадження цифрових інструментів та роз'яснень Міноборони. Рекомендуємо роботодавцям провести навчання кадровикам, а працівникам – негайно оновлювати дані в "Дії".
Раніше стало відомо, чи можуть звільнити працівника, поки він проходить ВЛК і мобілізацію.
Також ми писали, кому реально знятись з розшуку після сплати штрафу від ТЦК онлайн.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.