Японія б'є на сполох: китайський "науковий" корабель таємно створює підводну карту для субмарин

Так, за інформацією берегової охорони Японії, 30 березня китайське судно перебувало приблизно за 37 морських миль на захід-північний захід від острова Уоцурі - найбільшого в архіпелазі Сенкаку.

Патрульний корабель Японії передав по радіо попередження, що проведення морських наукових досліджень у виключній економічній зоні без дозволу Токіо є неприпустимим. Попри це, судно продовжило роботу та опустило океанографічне обладнання у воду.

У японському уряді заявили, що такі дії можуть бути пов’язані не лише з науковими дослідженнями, а й зі збором гідрографічної та акустичної інформації, необхідної для підводних операцій.

Чим особливе судно Xiang Yang Hong 22

Судно Xiang Yang Hong 22 формально не є військовим кораблем. Його передали китайським океанографічним службам у 2019 році як спеціалізовану платформу для морських досліджень.

Його характеристики:

• довжина - близько 90 метрів;
• водотоннажність - приблизно 3000 тонн;
• дальність плавання - до 10 000 морських миль;
• максимальна швидкість - близько 16 вузлів.

Корабель обладнаний потужними кранами, системами розгортання буїв та кабелів, а також спеціальними платформами для роботи з океанографічними датчиками. Саме це обладнання дозволяє розміщувати підводні сенсорні системи, які можуть використовуватися для спостереження за підводною обстановкою.

Навіщо Китаю датчики на морському дні

Експерти пояснюють: підводна війна значною мірою залежить від знання океану. На поширення звуку під водою впливають температура, солоність, течії, рельєф дна та тип осадових порід.

Зібрані дані можуть використовуватися для:

• покращення навігації підводних човнів;
• створення "акустичних тіней" для маскування субмарин;
• оптимізації роботи гідролокаторів;
• розміщення мереж підводних сенсорів

Таким чином навіть цивільне на вигляд дослідницьке судно може фактично допомагати військово-морським силам.

Частина глобальної стратегії Китаю

За оцінками військових аналітиків, Китай уже кілька років активно використовує дослідницькі судна для картографування океану. За різними даними, у таких місіях беруть участь понад 40 наукових кораблів, які працюють у Тихому, Індійському та навіть Північному Льодовитому океанах.

Ця програма передбачає створення великої системи підводних сенсорів, яка може включати:

• стаціонарні датчики морського дна;
• плавучі буї зі супутниковим зв’язком;
• безпілотні підводні апарати;
• гідролокаційні мережі.

Усе це дозволяє значно розширити можливості спостереження за підводними човнами інших держав.

Чому це важливо для регіону

Острови Сенкаку, які Китай називає Дяоюйдао, вже багато років залишаються джерелом територіальної суперечки між Токіо та Пекіном. Район також входить до так званого першого острівного ланцюга - стратегічної лінії островів, що стримує вихід китайського флоту в Тихий океан.

Японія регулярно фіксує активність китайських кораблів і літаків у цьому районі. За даними Міністерства оборони країни, патрулювання китайської берегової охорони навколо Сенкаку відбувається майже щодня.

"Сіра зона" морського протистояння

Експерти вважають, що Китай дедалі активніше використовує цивільні або напівцивільні платформи для стратегічних завдань. Такі місії дозволяють розширювати присутність у спірних водах без прямого військового зіткнення.

Для Японії ж головне завдання - постійно відстежувати такі кораблі та фіксувати їхню діяльність. Адже навіть коротка "наукова експедиція" може залишити на морському дні цілу мережу сенсорів, які працюватимуть роками.

У Токіо переконані: подібні операції є частиною довгострокової підготовки до підводного протистояння у Тихому океані - і тому за ними уважно стежать не лише японські, а й союзницькі військово-морські сили.