Понад 2,5 тис. компаній на деокупованих територіях відновили роботу: дослідження

Водночас, за словами нардепки, темпи зростання по регіонах різняться в десятки разів - передусім через рівень підтримки бізнесу з боку держави й місцевої влади.

Для сталого відновлення економіки громадам потрібно зменшити бюрократичний тиск, запроваджувати податкові стимули та залучати кошти місцевих бюджетів до підтримки підприємців.

Так Олена Шуляк прокоментувала дані аналітичної записки "Відновлення та розвиток деокупованих громад", підготовленої Інститутом аналітики і адвокації за підтримки Transparency International.

"Автори звіту проаналізували понад 2500 компаній, що працюють у деокупованих громадах Київщини, Харківщини, Сумщини й Чернігівщини та показники їхньої сумарної виручки за минулий рік показово відображають різні темпи відновлення економічної активності громад після деокупації. Причому ці показники залежать не лише від безпекової ситуації, а й від управлінських рішень місцевої влади", - наголосила Шуляк.

Ситуація на Київщині

Київська область, за її словами, демонструє передову стійкість - 62,5 млрд грн сумарної виручки, з яких понад третину забезпечує Ірпінська громада. Близькість до столиці, швидке відновлення логістики та споживчий попит стали визначальними факторами для бізнесу.

Досвід Київщини, додала парламентарка, показує, що бізнес має бути в центрі процесу відновлення - саме він створює основу економічної спроможності громад.

Ба більше, одним із принципів, за якими має відбуватись відновлення, є бізнес-центричність - заможність громади неможлива без бізнесу, який працює на її території. Але представники бізнес-середовища натомість наголошують на важливості усунення забюрократизованості. 

"Під час публічних консультацій щодо законодавчої рамки відновлення бізнес, який також був присутній, побажав, щоб головним принципом відновлення було усунення забюрократизованості. Вони просять: дайте нам працювати. Чим менше буде чиновників, втручання з боку держави, регуляторного середовища, тим простіше та ефективніше ми зможемо працювати, а отже й сплачувати податки. Це не можна ігнорувати", - акцентувала Олена Шуляк.

Дані по Сумщині

Сумська область, за даними звіту, посідає друге місце - 24,7 млрд грн виручки. Після деокупації тут швидко активізувався бізнес, зокрема, в Тростянці, де відновила роботу компанія "Монделіс Україна".

Її повернення означало не лише стабільні податкові надходження, а й створення мультиплікаційного ефекту для постачальників і сервісних компаній. У громадах, де великі роботодавці змогли повернутися, економічна структура відновлюється швидше, а рівень зайнятості стабілізується.

Шуляк наголошує, що успішність відновлення залежить від залучення бізнесу до планування. Без участі підприємців програми комплексного відновлення залишаться формальними документами. Вони мають бути спільним інструментом влади й бізнесу, який визначає реальні пріоритети - робочі місця, транспорт, логістику, освіту. Саме такий підхід дає можливість громадам діяти не реактивно, а стратегічно.

"Ми маємо вести діалог з інвесторами - питати, що їм потрібно, і прибирати всі бар’єри. Це і є бізнес-центричний підхід, який дає шанс на відновлення економіки навіть під час війни. Однак і цього недостатньо - бізнес необхідно залучати до всіх планувальних активностей, якими буде керуватись відновлення. Зокрема, й на рівні програм комплексного відновлення, які наразі розробляють майже 200 громад, а деякі вже навіть розпочали реалізовувати", - зауважила парламентарка.

Чернігівщина і Харківщина стикаються з ризиками

Чернігівська область, за даними звіту, має 17,8 млрд грн сукупної виручки. Тут темпи відновлення повільніші через масштаб руйнувань і складну логістику. Бізнес стикається з високими операційними ризиками, дефіцитом кадрів і обмеженим попитом.

Але Харківська область - найуразливіша: лише 3,3 млрд грн виручки. Постійні обстріли, невизначеність безпеки й руйнування інфраструктури стримують будь-які інвестиції. Водночас саме тут з’являються приклади нестандартних рішень місцевої влади для підтримки підприємців.

Як зазначила Олена Шуляк, такі рішення можуть стати орієнтиром для інших регіонів, адже в умовах обмежених ресурсів вони дають змогу втримати бізнес на місці. Харківські органи місцевого самоврядування стали одними з перших, хто звільнив компанії від сплати податку на землю й нерухомість.

Це не просто пільга - це інструмент виживання. Місто розуміє: утримати бізнес зараз важливіше, ніж тимчасово втратити частину доходів.

"Харків - унікальне місто. Місто, яке цілодобово живе під обстрілами. Але це місто розуміє, наскільки важливим для нього є утримання місцевого бізнесу. Саме тому місцева влада ухвалила правильне рішення - скасувати для бізнесу деякі податки. Так, наразі це означає зменшення надходжень у місцеві бюджети, але на перспективу це однозначний плюс, адже цим кроком ти даєш бізнесу можливість вижити", - пояснила Шуляк.

Фінансова стійкість бізнесу: як її посилити

У межах вказаного звіту також оцінено фінансову стійкість компаній за скоринговими категоріями від A до D.

• Київщина - лідер: дві третини компаній мають рейтинги A або B.
• На Сумщині 41% підприємств мають найвищий рівень, але 17% - у переддефолтному стані.
• Харківщина демонструє контраст: 36% бізнесів - стійкі, 30% - працюють на межі.
• Найгірші показники - на Чернігівщині, де майже чверть компаній мають категорію D.

Це підтверджує: виживання бізнесу напряму залежить від управлінських рішень і підтримки держави.

Саме тому, зауважила Шуляк, відновлення не має зводитися лише до будівництва того, що було знищено, потрібно створювати умови для довгострокової стійкості бізнесу й громад загалом.

Для цього необхідно знизити податковий і регуляторний тиск, спростити доступ до фінансів і стимулювати бізнес, який залишився працювати у громадах. Вона переконана, що ефективна взаємодія держави й підприємців - це запорука реального, а не формального відновлення.

"Відновлення громад має відбуватись у тому числі за принципом бізнес-центричності. Зменшення рівня забюрократизованості, податкового навантаження та регуляторного впливу на бізнес, який залишається працювати на території громади, матиме надзвичайно позитивний вплив на якість відновлення", - зазначила нардепка.

Наостанок Олена Шуляк додала - якісне врядування на деокупованих територіях потребує окремих рішень.

Управління в цих умовах ускладнюється нестачею кадрів, відсутністю актуальної статистики й координації між владою, громадами й донорами. Без цього будь-які програми відновлення не працюють. Потрібні чіткі моделі управління, які б зменшували ризики, а не множили бюрократію.