6 квітня 2014 року проросійські сили захопили будівлю Донецької обласної державної адміністрації (ОДА). Цей день став точкою неповернення - з нього почалася фактична окупація Донбасу.
РБК-Україна згадує, як відбувалося захоплення, хто його організовував і чому українська влада не змогла цьому завадити.
11 років тому, 6 квітня 2014 року, в Донецьку відбувся переломний момент, який став відправною точкою російської збройної агресії на сході України. Саме цього дня після мітингу на площі Леніна проросійські бойовики захопили будівлю Донецької обласної державної адміністрації. З неї було скинуто український прапор, а замість нього піднято триколор Росії та символіку самопроголошених утворень.
Проросійський мітинг у центрі Донецька зібрав близько двох тисяч людей. Він був присвячений затриманим бійцям "Беркута", які брали участь у розстрілах під час Революції Гідності. Після мітингу колона рушила до будівлі ОДА. Приблизно 50 агресивно налаштованих осіб зі зброєю та палицями прорвали охорону з боку правоохоронців, використали вибухові пакети та гранати.
Протестувальники швидко зайняли приміщення. Над ОДА з’явився прапор Росії, а в кабінетах портрети українських чиновників замінили на фото колишнього президента України Віктора Януковича. Вже наступного дня, 7 квітня, бойовики проголосили створення так званої "Донецької народної республіки".
Мітинги у Донецьку у квітні 2014 року (фото: Донецька ОДА)
За результатами опитування Донецького інституту соціальних досліджень і політичного аналізу (березень 2014), лише 26,5% містян підтримували проросійські дії, тоді як понад 40% - виступали за єдність України. Насильство, захоплення адмінбудівель і спроби від’єднання від України засуджувала переважна більшість мешканців міста.
Захоплення ОДА мало чітко спланований сценарій. У будівлі одразу створили "координаційну раду" та поставили ультиматум: обласна рада має до півночі ухвалити рішення про "референдум" щодо приєднання до Росії. У разі відмови загрожували формуванням "народної обласної ради".
Мітинги у Донецьку у квітні 2014 року (фото: Донецька ОДА)
Цьому передувала інформаційна кампанія, насичена фейками про "утиски" російськомовного населення, агітація та підтримка проросійських сил партіями на кшталт "Російський блок" і "Народне ополчення Донбасу".
У ніч на 7 квітня бойовики захопили будівлю СБУ в Донецьку. Навколо ОДА вже були барикади з шин і колючого дроту. Протестувальники встановили блокпости, готувалися до оборони. Журналістам забороняли фіксувати події, погрожували і вимагали покинути територію.
Пізніше почалася стрілянина біля будівлі обласного телебачення, де протестувальники намагалися змусити медіа дати їм ефір. Увечері 7 квітня спецпідрозділи СБУ звільнили будівлю облуправління СБУ, але це вже не зупинило подальшу ескалацію.
Мітинги у Донецьку у квітні 2014 року (фото: Донецька ОДА)
Уряд Арсенія Яценюка одразу заявив, що йдеться про спробу реалізувати кремлівський план дестабілізації ситуації на сході. Донецька міськрада закликала дотримуватися закону, а районні ради відхрестилися від участі в захопленнях.
Голова ОДА Сергій Тарута назвав "народну раду" незаконною і закликав до скликання позачергової сесії діючої облради. Тим часом прокуратура відкрила справу за статтею "масові заворушення".
12 квітня 2014 року бойовики на чолі з Ігорем Гіркіним (Стрєлковим) захопили відділ міліції у Слов’янську, почавши нову фазу - збройну. У місті з’явилися блокпости, почалися репресії проти українськи налаштованих громадян. Бойовики знищували інфраструктуру, а тисячі мирних жителів були змушені залишити домівки.
Увечері того ж дня РНБО ухвалила рішення про початок Антитерористичної операції, яку офіційно було розпочато 13 квітня.
Захоплення Донецької ОДА стало символом початку війни. Звідти пішли нові злочини, зради, трагедії й масштабні бойові дії. Але навіть тоді, у 2014-му, більшість мешканців Донбасу не підтримувала агресорів. Однак люди стали заручниками ситуації, а майже за 8 років війна поширилася на всю територію нашої країни.
При підготовці матеріалу використані такі джерела: Донецька обласна державна адміністрація, Армія FM.
Нагадаємо, станом на початок квітня 2025 року російські війська намагаються прорвати трасу "Покровськ - Костянтинівка", що створює небезпечну ситуацію на цьому напрямку. Речник Об'єднаного стратегічного угруповання військ "Хортиця" Віктор Трегубов зазначив, що окупанти активізували атаки, зокрема між Покровськом, Мирноградом і Костянтинівкою. Українські захисники докладають зусиль для стримування наступу.
РБК-Україна також писало, що у прифронтовому місті Покровськ у Донецькій області залишається близько 7 тисяч цивільних мешканців. Темпи евакуації значно знизилися, зокрема через погіршення безпекової ситуації та постійні обстріли з боку російських військ. Місцева влада продовжує надавати допомогу тим, хто залишається, але закликає мешканців евакуюватися для збереження життя та здоров'я.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.