План Б для кордону. Як Україна готує перенесення пунктів пропуску до країн ЄС, – інтерв'ю з Деркачем

– Яка зараз ситуація із домовленостями про перенесення прикордонних і митних контролів на територію ЄС?

– У нас вже є практика спільних пунктів пропуску на території країни-члена ЄС. У Польщі 4 таких працюють повноцінно, і ще на одному діє скоординований контроль. Це коли спершу перевіряє транспортні засоби служба однієї країни, а буквально за метр після шлагбаума – вже служба іншої країни.

А от з Молдовою у нас діє повноцінний спільний контроль: людина віддає документи і на виході їй повертають їх з усіма штампами та перевіркою двох країн.

Зараз ми розробляємо юридично більш деталізовану "рамку", щоб такі пункти пропуску можна було створювати надалі. Оскільки з Польщею їх відкрили давно – до того як Польща увішла до "шенгену". На сьогодні для того, щоб відкривати нові пункти пропуску з іншими країнами, нам потрібно з кожною окремо підписати угоду.

Така угода у нас є лише з Молдовою, а з країнами-членами Європейського Союзу нема. Тому активно працюємо з Польщею і Словаччиною – з обома цими країнами у нас є офіційно погоджені окремі договори, але ще не підписані.

Читайте також: В Україні можуть перенести пункти пропуску за кордон через атаки на вантажівки з зерном

Польща відправила цю угоду до Єврокомісії, щоб дізнатися, чи вона відповідає всім вимогам ЄС. Єврокомісія висловила зауваження щодо відповідності двох норм Шенгенському кодексу. Однак ці правки не зупиняють можливість Польщі підписати цю угоду.

Зараз йдуть перемовини з Єврокомісією, щоб визначити те формулювання, яке влаштує і Єврокомісію, і Польщу. А потім зможемо ратифікувати документ.

– Як довго можуть тривати процеси узгодження?

– Точної дати немає. Ми вже кілька років працюємо над цією угодою, це не швидкий процес. Планували підписати її ще на конференції в Гданську, але через коментарі Європейської комісії відклали.

З польської сторони за угоду відповідає Міністерство внутрішніх справ, воно контактує з відповідним департаментом в Європейській комісії, щоб узгодити позицію по цих двох нормах, які стали основним викликом для підписання угоди.

– Згідно з тих угод, про які пункти пропуску йдеться?

– Це загальна "рамка", що країни можуть відкривати пункти пропуску спільні на стороні країни-члени Європейського Союзу.

– Після ухвалення угоди за скільки часу можна організувати спільні пункти пропуску?

– Це залежить від країни. Питання переносу пунктів пропуску на іншу сторону може розглядатися у двох контекстах. Перший – коли ми будуватимемо нові пункти, то робитимемо їх спільними на стороні іншої держави і Україні не доведеться витрачати на це гроші з державного бюджету. При цьому діючі пункти пропуску залишаться працювати без змін, якщо не буде небезпеки.

Другий момент – атаки РФ. Цього літа вперше за роки повномасштабного вторгнення ворог почав бити по автомобільних пунктах пропуску. Спочатку в Одеській області – "Табаки", "Виноградівка", "Старокозаче", а потім прилітало вже поблизу пункту Ягодин-Дорогуськ на кордоні з Польщею на Волині. Раніше РФ атакувала лише поромний пункт пропуску на кордоні з Румунії "Орлівка".

Тож ми повинні мати план Б, щоб якщо, не дай Бог, така небезпека далі триватиме і в нас буде необхідність створення альтернативи – переносу нашої частини пункту пропуску на територію іншої країни, наприклад Польщі, тоді ця угода точно стане в нагоді.

Ми планували цю угоду підписати з кожною країною-членом Європейського Союзу ще до прильотів по пунктах пропуску, щоб створювати нові, а не переносити діючі.

– Ви кажете, що Україні не доведеться витрачатись на спільні пункти пропуску, хто ж тоді фінансуватиме будівництво – Євросоюз?

– Пункт пропуску утримує той, на території чиєї держави він розташований. Якщо він на території України, то, відповідно ми відповідаємо за його утримання, якщо на території іншої держави, то суміжна країна і витрачає на це власні кошти.

Тож це питання внутрішнє суміжної країни, де брати на це кошти. У Польщі за це відповідають воєводства. Пункти пропуску побудовані за їхні кошти, можливо із залученням кредитних коштів, міжнародного фінансування і так далі.

– Чи є подібні домовленості про спільні пункти пропуску із іншими країнами?

– Ми направили таку угоду до Румунії та Угорщини. Однак від них ще немає зворотного зв'язку. З Румунією у нас є план побудови нових п'яти пунктів пропуску на їхній стороні – це раніше було закріплено відповідним меморандумом.

З Польщею та Словаччиною поки не плануємо будувати нові пункти пропуску, бо маємо план розбудови діючих.

З цими країнами можна обговорювати тільки перенос наших контрольних служб на їхню сторону у випадку реальної небезпеки для пунктів пропуску в цьому регіоні.

Читайте також: Молдова може перенести українські КПП на свою територію

– Що зміниться для пасажирів та великих перевізників, якщо запустять спільні пункти пропуску? Черги стануть меншими і контроль проходитиме швидше?

– Залежить від того, яким буде інфраструктурне рішення. Коли один пункт пропуску і дві країни працюють синхронно, то час проходження кордону трохи зменшується.

Але щоб сильно зменшились черги, потрібно створювати нові пункти. І тут питання в тому – будувати спільний чи два по різні стороні кордону. Нові пункти знімають питання черг, бо більше пунктів – більше можливостей для перевізника чи водія вибрати місце, де перетинати кордон. І таким чином черга зменшується усюди.

Якщо б окремі пункти пропуску переробити на спільний, то час проходження кордону все ж таки знизиться, але не глобально.

Наша стратегічна мета – будувати нові спільні пункти пропуску на території ЄС. Тоді це пришвидшвидшить бюрократію проходження кордону і збільшить спроможності.

– Чиїми правилами керуватимуться українські прикордонники та митники на території ЄС?

– Нашими, але в тому числі й угодою, яка встановлює права і обов'язки сторін: що вони можуть і не можуть робити. Ця угода має бути ратифікована парламентом, після чого вона стане частиною українського законодавства.

– Чи плануєте встановлювати мобільні укриття на пунктах пропуску, які зараз потрапляють під атаки?

– Ми вже сьогодні з цим працюємо. Маємо таку задачу від міністра інфраструктури Миколи Калашника – забезпечити ключові пункти пропуску укриттями.

Більше того, у пунктах пропуску, які перебувають на етапі реконструкції чи будівництва, повноцінно створюють укриття. Зокрема, ми збудували велике укриття на пункті пропуску Біла Церква на Закарпатті на кордоні з Румунію, який нещодавно відкрили.

А для тих пунктів пропуску, де не заплановано будівництво чи реконструкція, ми зараз закуповуємо мобільні укриття. У наших планах, щоб на кожному пункті пропуску була така захисна споруда.

– За скільки часу зможете це реалізувати?

– Плануємо, що до кінця року будуть встановлені укриття на більшій кількості, можливо навіть на всіх пунктах пропуску. Зараз визначена потреба – це 77 мобільних укриттів.

Однак їх кількість залежить від спроможності конкретного укриття. Наприклад, одна захисна споруда може бути на 50 людей, а інша на 25 і тоді там нам треба буде вже два укриття.

Тому цифра 77 – відносна. Загалом у нас 41 автомобільний пункт пропуску через кордон. Із них фактично чотири спільні на території Польщі і один на території Молдови.

На всіх решту, а це 36, мають бути встановлені мобільні укриття. У деяких пунктах пропуску, буде вже стаціонарне укриття, на деяких – мобільне.

– Чи не бояться інші країни, що якщо перенесуть пункти пропуску до себе, РФ атакуватиме їхні території?

– На сьогодні це питання не піднімалось. Думаю, що Молдова і Польща точно бачать ризик, бо атаки на пункти пропуску були в 100 метрах від них.

Польща вже видала доручення опрацювати питання з укриттями на кожному пункті пропуску. У Молдові вже є вказівка до забезпечення безпеки під час повітряних тривог, вони працюють над встановленням укриттів.

По іншим країнах я ще не бачив, щоб вони почали подібну роботу, але ми всіх проінформували про поточну ситуацію та необхідні заходи безпеки, особливо, що стосується мінімізації скупчень транспорту та людей.

– Чи плануєте ще якісь зміни на пунктах пропуску?

– Загалом маємо Стратегію розбудови пунктів пропуску до 2030 року. Ми вже зараз добудовуємо міст між населеними пунктами Ямпіль і Косеуць з Молдовою, там буде новий пункт пропуску. Сподіваємось, до кінця цього року, або на початку наступного його відкрити.

Плануємо два пілотних проєкта – перенос пунктів пропуску з існуючих на територію Молдови. Очікуємо, що до кінця року зможемо повноцінно розпочати їх роботу вже на території сусіда двома службами і таким чином створити спільні пункти пропуску.

Зараз вони функціонують у форматі окремих пунктів – на території України і Молдови.

Спільні пункти – це економія коштів і ресурсів. Ми бачимо себе країною-членом Європейського Союзу і Шенгенської зони в майбутньому. Далі у нас в принципі не буде пунктів пропуску як таких, бо не буде кордону і необхідності його перетинати.

Читайте також: Прикордонний контроль України можуть перенести до Польщі через удари Росії по КПП

Тому наш план на майбутнє – відходити від будівництва великих пунктів пропуску, а все будувати на тимчасових конструкціях – модулях, які можна швидко поставити і прикордонники, митники одразу там працюватимуть. І коли буде потреба можемо їх зняти і використовувати за іншим призначенням, а не вкладати великі кошти в розбудову прикордонної інфраструктури.

– Цей план до 30-го року реалізовуватиметься за фінансування України чи ЄС?

– В основному він відбувається за фінансування України, але в тому числі і підтримки Європейського Союзу. У нас зараз декілька пунктів пропуску фінансуються за Connecting Europe Facility – у цю програму ми подавали проєкти, виграли гранти і отримуємо 50% фінансування.

Наприклад, за європейські кошти на 50% фінансують розширення пункту пропуску Порубне на кордоні з Румунією. Також за кошти ЄС розбудовують пункт пропуску "Лужанка" на кордоні з Угорщиною та велику сервісну зону біля пункту пропуску "Ягодин".

Окрім цього, залучаємо ще фінансування Європейського інвестиційного банку. Буквально два тижні тому міністр підписав угоду на 60 млн євро. Це саме ті кошти, які підуть на розбудову прикордонної інфраструктури.