Пів відсотка для стійкості: навіщо НБУ підвищив облікову ставку до 16%

Рішення Національного банку підвищити облікову ставку з 15,5% до 16% стало сигналом про те, як регулятор оцінює ризики ближчих місяців. Осінні виклики – від атак на енергетику до зростання витрат бізнесу – створюють додатковий тиск на ціни.

Як спроба Нацбанку втримати баланс між вартістю грошей та потребами відновлення економіки стає головним орієнтиром цієї осені? Про це в колонці для РБК-Україна розповів Сергій Мамедов, віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління "Глобус Банку".

Головне:

• Превентивний крок: підвищення ставки до 16% спрямоване на стримування інфляції через зростання витрат бізнесу на енергетику та логістику.
• Захист заощаджень: гривневі депозити збережуть привабливу дохідність (13,5–16% річних), що підтримає інтерес до національної валюти.
• Стабільність кредитування: різкого стрибка ставок за позиками не очікується завдяки партнерським та пільговим програмам.
• Опора для курсу: крок НБУ послабить ситуативний попит на валюту, але не скасовує керованої гнучкості ринку.

Підвищення облікової ставки Національного банку з 15,5% до 16% є наочним свідченням, як НБУ оцінює ризики найближчих місяців і якими інструментами намагається захистити економіку від нового прискорення інфляції.

У серпні річна інфляція становила 8,1%, проте восени з’явилося чимало факторів, здатних знову посилити ціновий тиск. Насамперед ідеться про російські атаки на енергетику, виробництво та логістику.

Для бізнесу це додаткові витрати на електроенергію, пальне, перевезення, резервне живлення та забезпечення безперервної роботи. Частина цих витрат із певним часовим лагом неминуче потрапляє у кінцеву вартість товарів і послуг.

Саме тому нинішнє рішення НБУ варто оцінювати передусім як превентивне. Його сенс у тому, щоб заздалегідь уникнути інфляційного "перевищення швидкості".

Опора для гривні

Облікова ставка не здатна зупинити ракетні атаки, відновити пошкоджену енергетику чи зробити дешевшим пальне. Її завдання інше: коригувати вартість грошей та економічну поведінку громадян і бізнесу.

Коли гривневі інструменти зберігають привабливу дохідність, у людей залишається більше причин тримати частину заощаджень у національній валюті. Водночас дорожчі гроші певною мірою стримують надмірне зростання кредитного попиту.

Читайте також: Інфляція вища за прогнози: чи чекати на зниження цін і що буде до кінця року

Саме через цей механізм ставка може допомагати Національному банку стримувати інфляційний тиск.

Для України це особливо важливо, адже монетарна політика сьогодні має вирішувати одразу кілька завдань: підтримувати довіру до гривні, захищати заощадження громадян і водночас не перекривати економіці доступ до кредитних ресурсів.

Баланс між цими речами дуже тонкий.

Депозитні ставки

Для вкладників підвищення ставки – загалом позитивний сигнал, хоча очікувати автоматичного зростання всіх депозитних ставок на 0,5 в.п. не варто.

Сьогодні найпоширеніші ставки за гривневими вкладами залежно від терміну розміщення становлять орієнтовно 13,5–16% річних. За депозитами на три місяці йдеться переважно про 13,5–14,5%, на пів року – 14,5–15,5%, на дев’ять-дванадцять місяців – приблизно 14,5–16%. За окремими бонусними чи акційними програмами дохідність може сягати 17–17,5%.

Важливо й те, що Національний банк через механізм депозитних сертифікатів стимулює банки активніше залучати строкові гривневі кошти населення. Тому конкуренція за вкладника залишатиметься досить високою.

Читайте також: У вересні ставки за депозитами можуть зрости до 18%: що буде з гривневими вкладами

Це може проявлятися не лише у зміні базових ставок. Банки й надалі використовуватимуть додаткові відсотки за відкриття депозиту через мобільний застосунок, спеціальні умови для нових клієнтів, окремі пропозиції залежно від строку розміщення коштів.

Однак для людини головне питання навіть не в тому, чи додасть банк ще 0,3–0,5 в.п. до ставки. Значно важливіше, чи дозволяє дохідність вкладу захистити гроші від інфляції.

У цьому і полягає одна з головних функцій депозиту сьогодні: не просто принести процентний дохід, а максимально зберегти купівельну спроможність гривневих заощаджень.

Ставки за кредитами

З кредитами ситуація інша. Підвищення облікової ставки не означає, що вже наступного дня позики для бізнесу автоматично стануть дорожчими.

Значна частина кредитів на обладнання, транспорт, сільськогосподарську техніку та інші засоби виробництва видається сьогодні в межах партнерських програм банків із виробниками та постачальниками. Їхня логіка доволі проста: виробник зацікавлений продати товар, банк – профінансувати надійного клієнта, а підприємство – отримати необхідне обладнання на прийнятних умовах. Завдяки цьому ставка за кредитом може бути нижчою за звичайну ринкову.

За програмами з фіксованою ставкою умови вже виданих кредитів взагалі не зміняться. А у випадку нових позик банкам і партнерам доведеться шукати баланс, який дозволить зберегти продукт доступним для бізнесу.

Читайте також: НБУ заявив про найдовший за 15 років період швидкого зростання кредитування

Так, за окремими стандартними кредитними програмами певне коригування вартості ресурсів можливе. Але підвищення облікової ставки лише на 0,5 в.п. саме по собі не повинно спричинити загального стрибка кредитних ставок.

І тут є ще одна важлива обставина. Сьогодні кредит дедалі частіше потрібен підприємству не тільки для розширення. Він може бути необхідний для придбання генератора, створення власного джерела енергії, ремонту обладнання чи відновлення виробництва після обстрілу.

Тобто доступне кредитування стає не лише інструментом розвитку, а й частиною економічної стійкості бізнесу.

Вплив на валютний ринок

Ще один канал впливу облікової ставки – це валютний ринок. Логіка досить проста й зрозуміла: що привабливішими залишаються гривневі інструменти заощаджень, то менше економічних причин переводити всі вільні кошти у долар або євро.

Якщо людина має 100 тис. гривень, вона може покласти їх на депозит і отримати прогнозований процентний дохід. Купуючи валюту, вона фактично робить ставку на те, що курс зросте достатньо, щоб перекрити втрачений депозитний дохід і витрати на обмін. Тому висока дохідність гривневих інструментів може зменшувати частину ситуативного попиту на валюту.

Читайте також: Валютний ринок у стані ''тонкої рівноваги'': експерт спрогнозував курс на наступний тиждень

Проте очікувати, що після підвищення ставки до 16% гривня автоматично почне зміцнюватися, було б неправильно. Валютний ринок і надалі працює в режимі "керованої гнучкості".

Значний розрив між імпортом та експортом зберігає потребу у валютних інтервенціях Національного банку, а на курс додатково впливають обсяги міжнародної фінансової допомоги, бюджетні потреби та воєнні ризики. Тому облікова ставка – це зменшення тиску на курс, додаткова опора гривні, що позбавляє валютний ринок надмірних коливань.

Баланс замість шоку

Підвищення ставки до 16% не є рішенням, яке докорінно змінить фінансовий ринок. І, на мою думку, саме в цьому його сенс. НБУ не створює для економіки нового шоку, а намагається дещо посилити захист від інфляційних ризиків.

Для вкладників це означає, що гривневі депозити, найімовірніше, збережуть високу дохідність. Для бізнесу – що за умови конкуренції банків і роботи партнерських програм різкого подорожчання кредитів можна уникнути. Для валютного ринку – що гривня отримує ще один додатковий фактор підтримки.

Зрештою, сильна гривня – це насамперед довіра людей до національної валюти, можливість планувати свої витрати та зберігати заощадження. Саме цей баланс між вартістю грошей, інфляцією та потребами економіки Національний банк сьогодні й намагається втримати.