Після завершення бойових дій суспільство вимагатиме оновлення влади: Ігор Гринів
Отримавши абсолютну підтримку у 2019 році, влада ризикує опинитися у пастці закритих рішень через брак реальної опозиції. Водночас суспільство прагне оновлення і чітко усвідомлює неможливість виборів під час війни, вимагаючи насамперед справедливості. Чому переобратися на другий строк для Володимира Зеленського буде надскладним завданням, що не так з рішенням щодо оновлення Кабміну і на яких політиків буде запит у суспільства після війни – розповів політтехнолог та соціолог Ігор Гринів у програмі "Не перебивайте!" з Володимиром Куренним на Youtube-каналі РБК-Україна.
Головне:
- Криза стратегії: Кадрові перестановки та перезавантаження уряду часто відбуваються через ірраціональні емоції, а влада через відсутність опозиції потрапила у пастку закритих рішень без чіткої відповіді на запитання "навіщо?".
- Вибори та запит на справедливість: Українці прагнуть оновлення, але усвідомлюють неможливість виборів під час війни через неможливість їх справедливого проведення; після завершення бойових дій вимоги суспільства до влади кардинально зміняться.
- Нові обличчя довіри: Суспільний запит змістився на професіоналізм: Залужний уособлює раціональну довіру та батьківську харизму, Буданов – рішучість героя-розвідника, а Федоров – технократичний стиль управління.
- Загроза авторитаризму: Збереження "Єдиного телемарафону" після війни або призначення уряду без урахування думки суспільства та парламенту стане умовою поразки, тоді як гарантом балансу виступають НАБУ та незалежна журналістика.
- Зсув ідентичності: Концепція "какая разніца" втрачає позиції (наприклад, в Одесі 60% мешканців обирають українську ідентичність), що унеможливить появу серйозних проросійських сил у майбутньому парламенті.
Про перезавантаження Кабміну
Коментуючи нещодавні кадрові перестановки в Кабміні, Гринів наголошує на відсутності головного компонента будь-якої державної політики – відповіді на запитання "Навіщо?".
"Стратегія відрізняється від плану чи щоденних завдань тільки одним ключовим моментом: вона повинна мати відповідь "навіщо?". Перезавантаження заради перезавантаження не дає відповіді суспільству. Мені здається, що відповідь на ці рішення лежить навіть не у площині політології, а скоріше психології та ірраціональних емоцій", – зазначає Гринів.
За його словами, отримавши у 2019 році безпрецедентний рівень підтримки та контроль над парламентом, Зеленський потрапив у пастку відсутності реальної опозиції та альтернативних точок зору. Це призвело до поступового відходу від публічної політики до закритих рішень.
Про вибори під час війни
За словами соціолога, суспільство прагне оновлення та виборів, проте чудово усвідомлює неможливість їхнього проведення в умовах активних бойових дій. Ключовим маркером настроїв українців залишається справедливість. Суспільство готове до складних рішень, але не готове пробачати відсутність покарання для агресора чи несправедливі внутрішні правила.
"Українці кажуть: ми хочемо виборів, але їх не треба проводити зараз, бо ми не віримо, що під час війни їх можна провести справедливо. Проте після завершення бойових дій суспільство вимагатиме повного оновлення влади. І головне – вимоги зміняться”, – переконаний експерт.
Про Залужного, Буданова та Федорова
За словами Гриніва, якщо у 2019 році виборець шукав альтернативи у "неполітиках" та образі вчителя Голобородька, то зараз запит на професіоналізм і компетенції зріс до рекордних позначок.
Аналізуючи ключові постаті, які сьогодні формують довіру українців, Гринів зазначив, що Валерій Залужний уособлює раціональну довіру та батьківську харизму. Суспільство підсвідомо наділяє його найвищими оцінками за всіма критеріями президентського профілю завдяки його військовим успіхам та щирості.
Кирило Буданов, на думку соціолога, має класичну харизму романтичного героя-розвідника, а Михайло Федоров будує публічний образ на мові системного управління, технологій та конкретних результатів.
Щодо діючого президента, то, за словами Гриніва, він зберігає високий рейтинг у першому турі, вже сприймається як досвідчений політик та професіонал, однак у другому турі впирається у високий антирейтинг та вичерпаний ресурс залучення тих, хто вагається.
Про демократію
Гринів категорично відкидає ідею про те, що авторитарні моделі ефективніші під час війни чи у період відбудови. На його думку, козацька свобода та внутрішня гідність українців унеможливлюють побудову класичного авторитаризму.
"Умовою програшу України у цій війні стане збереження "Єдиного телемарафону" після її завершення, або якщо президент призначатиме уряд без урахування думки суспільства та парламенту. Якщо ми перейдемо до феодалізму – ми втратимо свою суть. Перемога України – це збереження її як вільної демократичної держави", – наголошує він.
Сьогодні гарантом збереження балансу, на думку Гриніва, виступають антикорупційні органи (зокрема НАБУ) та залишки незалежної журналістики, які виконують роль контролерів для влади.
Гринів вважає безальтернативною стратегію на євроатлантичну інтеграцію та вступ України в Європейський Союз. За його словами сьогоднішні проблеми ЄС подолає і він дивиться оптимістично на майбутнє європейської ідеї. Українська еліта повинна усвідомити, що альтернативи вступу в ЄС немає.
Фото: Ігор Гринів (інфографіка РБК-Україна)
Про "мовне питання"
Експерт зазначає, що соціологічні дослідження свідчать про глибокі внутрішні зрушення в регіонах, які раніше вважалися маргінально-нейтральними. На прикладі Одеси Гринів демонструє, як концепція "какая разніца" втрачає позиції: якщо раніше прихильники цієї ідеї складали близько 70%, то зараз 60% мешканців чітко обирають українську ідентичність та державницький вектор.
Частка людей, які принципово тримаються за російський вектор, скоротилася до 12%. Це створює умови, за яких після війни жодна проросійська сила більше не зможе претендувати на серйозний вплив у парламенті.
"Відкат назад неможливий. Суспільство проходить складну трансформацію, і навіть ті, хто раніше був нейтральним, сьогодні стають більш категоричними у захисті української мови, культури та державного суверенітету", – підсумував Ігор Гринів.
Фото: Ігор Гринів (інфографіка РБК-Україна)