Вуличні акції проти звільнення Михайла Федорова тривають, але в президентській команді цю історію вважають закритою. Детально про те, у чому помилився Володимир Зеленський, чому він вирішив змінити Олександра Сирського і як проходив відбір, а також про рейтинги та плани самого Федорова – читайте в матеріалі журналіста РБК-Україна Мілана Лєліча.
Головне:
"Удруге за два роки ми в'їхали в одну й ту саму стіну з прогресивною аудиторією", – каже РБК-Україна співрозмовник в оточенні Зеленського. Він має на увазі поточні "картонні протести" проти звільнення Михайла Федорова та торішні – проти обмеження незалежності НАБУ і САП.
Коли понад два тижні тому, 12 липня, президент Зеленський затіяв усю комбінацію зі зміною уряду, він та його соратники навряд чи припускали, чим це обернеться: уже другим за час великої війни масштабним протестом, а також звільненням головкома Олександра Сирського.
Що ж пішло не так?
"Ми не врахували, що Міша почне відбиватися. Ще, мабуть, не було прецеденту, щоб міністр, тим більше міністр оборони намагався ставити ультиматуми президенту. Тим більше, ще раніше Міша сам казав: якщо ви вирішите мене звільнити, просто скажіть, я напишу заяву й піду", – каже ще один близький до Зеленського співрозмовник РБК-Україна.
Фото: Володимир Зеленський та Михайло Федоров (facebook.com/zelenskyy_official)
В оточенні самого Федорова ситуацію бачать принципово по-іншому.
"Президент затіяв зміну Кабміну, щоб, по суті, прибрати Федорова. І ніхто йому не казав писати заяву. Якби сказали – він би так і зробив, як обіцяв. А йому взагалі за пів години до засідання фракції "слуг" сказали, що президент вноситиме Хмару на Міноборони", – розповідає джерело.
Зеленський і Федоров провели кілька тривалих зустрічей за зачиненими дверима вже після того, як Рада, затвердивши новий склад Кабміну (без міністрів закордонних справ та оборони), ще позаминулого тижня розійшлася на канікули.
За підсумками цих зустрічей Зеленський публічно запропонував своєму ексміністру кілька інших посад, зокрема – віцепрем’єра з цифрових інновацій.
Кілька джерел РБК-Україна у різних таборах підтвердили, що озвучене Зеленським на цих зустрічах пояснення звучало так: оскільки команда Федорова в Міноборони загалом залишається на своїх місцях, вони й надалі займатимуться операційною діяльністю. А якщо бракує загального "візіонерства" процесу, то його Федоров міг би забезпечити, наприклад, на посаді того ж віцепрем’єра, міністерський портфель для цього не обов’язковий.
"Так система не працює. Віцепрем’єр не може впливати на ситуацію. Коли ти міністр, ти підписуєш документи, ти формуєш команду під певні завдання. А коли не всередині команди, ти перестаєш бути частиною цієї системи", – відповідає на це співрозмовник в оточенні Федорова.
І оскільки сам Зеленський, як кажуть у його команді, бачить історію з міністром оборони закритою – керувати міністерством буде Євген Хмара – питання про повернення Федорова наразі навряд чи актуальне.
"Якби Федорова хотіли повернути в команду, йому одразу щось запропонували б. А зараз ми розуміємо, що всі ці ідеї з віцепрем’єром та інше – це щоб погасити вуличні протести", – каже співрозмовник РБК-Україна в оточенні колишнього міністра.
На одну поступку протестувальникам президент усе ж пішов – зняв із посади головкома Сирського, з яким, за інформацією РБК-Україна, він дуже легко знаходив спільну мову.
"Коли кажуть, що президент "забронзовів", то це взагалі не так. Але він вирішив відокремити зерно від полови. І він же почав не з протестувальниками консультуватися щодо нового головкома, а з топвійськовими", – розповідає джерело в президентському оточенні.
Він має на увазі справжній марафон зустрічей із командирами різних корпусів, звіти про які в президентських соцмережах йшли один за одним.
За словами співрозмовника видання, по-справжньому "розговорити" командирів було непросто – вони люди військові, звиклі до ієрархії. Але це вдалося компенсувати кількістю зустрічей.
Паралельно Зеленський дав завдання кільком довіреним людям провести комплексний аналіз різних кандидатів, зібрати інформацію від їхніх колишніх і нинішніх колег, підлеглих, начальників тощо.
"Мені здається, це був один із найкращих – якщо не найкращий і найсистемніший – кадровий відбір, який ми робили. При цьому відсотків 95 людей сказали, що альтернативи Сирському за масштабом, досвідом, компетенціями немає. Але треба було показати війську нові підходи", – розповідає РБК-Україна один із тих, хто займався цим "кастингом".
І додає, що деякі потенційні претенденти навіть брали самовідвід, посилаючись на брак знань та навичок.
"У підсумку, Драпатий виявився найближчим до так званого "другого вибору". Апостол – також, але він вважається близьким до Сирського і не хотіли, щоб було враження, ніби ми зробили заміну тільки про людське око", – пояснює співрозмовник.
З суто прагматичної точки зору ситуація може виглядати таким чином, що Зеленський у даній ситуації "прогнувся", пішов на поступки, ще й надіслав сигнал усередину системи: мовляв, якщо так складатимуться зовнішні обставини, будь-яка людина може вилетіти з команди.
Але в президентському оточенні запевняють: це свідчення того, що президент "не відірвався від людей", як і рік тому під час історії з НАБУ та САП (хоча тоді був присутній і потужний тиск з боку Європи).
Один із співрозмовників видання навіть розповідає, що торік, на початку перших "картонних протестів", на нарадах з цього приводу лунали ідеї про те, щоб влаштувати там якісь провокації – але сам Зеленський це припиняв.
Утім, у будь-якому разі, готовність президента "поступатися" чи "чути" має свої рамки. Виконавши одну вимогу вулиці – прибравши Сирського – він явно не збирається виконувати іншу – повернути Федорова.
А самі протести тим часом тривають. У найближчу п'ятницю, якраз до повернення Зеленського з-за кордону, обговорюється навіть ідея зміни їхнього формату – замість статичного протесту на площі біля театру Франка провести ходу.
Але загалом співрозмовники в президентській команді вважають, що з часом протести втихнуть.
"Їм треба буде переходити до системного підходу, просто так, "на вайбі", довго протестувати не вийде. Крім того, у протестів є сила, коли це все не перетворюється на Гайд-парк, а є одна потужна зрозуміла вимога, а не кожен вимагає щось своє, як із Кімом", – каже один із них.
У будь-якому разі, бурхливі події останніх кількох тижнів дали негайний електоральний ефект. Згідно з опитуванням групи "Рейтинг", проведеним 20-21 липня, Федоров різко увірвався до числа фаворитів президентської гонки – за нього готові проголосувати 13,4% українців (при цьому до кризи реальні електоральні позиції Федорова співрозмовники видання оцінювали в 2-3%).
Федоров майже наздогнав Валерія Залужного (14,9%), але ще відстає від Зеленського, у якого 22,3% рейтингу. Зате за рівнем довіри – 65% – Федоров президента вже обходить, тому довіряють 59% виборців.
При цьому помітно просів голова ОП Кирило Буданов, за якого готові віддати голос 7,2% українців. Усі співрозмовники РБК-Україна підтверджують: підтримка Федорова зросла головним чином за рахунок прихильників голови ОП. Крім того, Федоров "відкусив" і частину електорату Зеленського, і Залужного, і "нових військових" на кшталт "Третьої штурмової" та "Азова", і навіть Петра Порошенка.
"Нам навіть не треба нічого робити – усі ті, кого "погриз" Міша, зараз самі почнуть його атакувати. Як у свій час Притулу з його рейтингом атакували порошенківці", – запевняє співрозмовник РБК-Україна в президентському оточенні.
Частково його слова підтверджуються – наприклад, деякі симпатики Залужного останніми днями досить жорстко проходяться по Федорову в соцмережах.
При цьому в команді Зеленського впевнені, що зростання рейтингу Федорова – явище суто тимчасове.
"Усе залежить від того, що він далі робитиме. Якщо піде в політику – то йому треба буде якось боротися з нами, але при цьому акуратно, не переходячи межу", – розмірковує один із співрозмовників РБК-Україна.
У Федорова також визнають, що нинішній різкий сплеск популярності – справа тимчасова. І запевняють, що в політику ексміністр не збирається. Хоча, каже співрозмовник у його оточенні, усе залежатиме від того, як далі розвиватимуться події: і з протестами, і на фронті, і з можливим тиском на Федорова особисто чи на його оточення.
При цьому поряд з "офіційною" версією – Федорова звільнили через конфлікт із Сирським – а також версією про боротьбу за ринок держзакупівель зброї, у кулуарах ходить якраз політична версія: мовляв, ексміністр оборони мав чіткі політичні амбіції і придивлявся до вищих крісел.
Кілька співрозмовників видання у "Слузі народу" запевняють, що Федоров потенційно міг би стати "обличчям" нового прогресивно-ліберально-антикорупційного проєкту в стилі "Голосу" чи "Самопомочі". Мовляв, потенційні учасники такої партії проводили соцзаміри, і головне, чого їм бракувало – яскравого лідера, а Федоров у такій ролі виглядав би органічно. Утім, поки це не більше, ніж спекуляції.
"Міша знайшов формат, як дати гарантії, що він не піде сам у політику, а залишатиметься в команді, якщо ні – то піде в бізнес, або займатиметься think tanks в оборонній сфері чи чимось подібним. Так що це все відмазки", – каже співрозмовник РБК-Україна в оточенні Федорова.
***
"Я довго шукав, як описати ту кризу, яка в нас зараз, і те, що було рік тому. Мені здається, це формула "нове проти старого". Торік ще не було так помітно, а зараз дуже видно: новий міністр, нові технології, нові дрони… Чому це не відчули? Можливо, тому що ми вже довго при владі. У будь-якому разі, підсумок всієї цієї історії – в Україні сформувалася активна меншість. І вона далі впливатиме на всі процеси", – ділиться своїми міркуваннями з РБК-Україна співрозмовник у партії Зеленського.
– Навіщо президент Зеленський пішов на звільнення Сирського?
– Це стало єдиною великою поступкою протестувальникам. При цьому Офіс президента провів опитування серед комбригів: 95% із них заявили про відсутність адекватної альтернативи Сирському, але Банковій важливо було продемонструвати армії зміну підходів.
– Чому Михайло Федоров відмовився від запропонованої посади віцепрем'єра?
– Ексміністр визнав посаду віцепрем'єра з інновацій апаратною "ширмою". У його оточенні переконані, що без прямого керівництва міністерством і права підпису документів чиновник втрачає реальний вплив.
– Хто розглядався як наступник головкома і чому затвердили не всіх?
– Головним кандидатом "другого вибору" став Михайло Драпатий. У шортлісті також перебував генерал Апостол, однак його кандидатуру відхилили свідомо через його близькість до Сирського.
– Які політичні наслідки цього скандалу для ексміністра оборони?
– Федоров різко наростив рейтинг до 13,4% і обійшов президента за рівнем довіри (65%). Електоральний стрибок стався за рахунок перетоку виборців від Кирила Буданова. Але поки Федоров у політику не збирається.