Пауза на рік: 13 країн ЄС просять зупинити ухвалення нових законів і правил для бізнесу

Чому країни ЄС просять "передишку"

Відповідний лист було направлено до Єврокомісії і у переліку країн – Австрія, Німеччина, Польща, Італія, Чехія, Словаччина, Данія, Литва, Естонія, Латвія, Угорщина та Португалія.

"Життєво важливо забезпечити таке регуляторне середовище, яке не буде без необхідності заважати підприємствам невиправданим адміністративним навантаженням, дублюючими процедурами або надмірними обов’язками щодо звітності. Нормативні акти мають бути сформульовані таким чином, щоб спрощувати їх реалізацію, застосування, виконання та судовий контроль", – зазначено у листі.

Утім і до цієї ініціативи у Брюсселі усвідомлювали, що масив бюрократичних процедур Євросоюзу – зокрема, в регуляторній політиці – стає надмірним. Цю ініціативу міністр Австрії з питань Євросоюзу Клаудія Бауер назвала "рік спрощення процедур"

"Ми не можемо продовжувати класти на стіл все нові й нові пропозиції у той час як вже прийняті правила так і залишаються не імплементованими" , – зазначила вона.

За словами Бауер, стратегічно неправильним є підхід: спочатку множити величезний масив регулювань, а потім намагатися їх спрощувати.

Тому 13 країн-членів ЄС пропонують, крім річної паузи в прийнятті нових регулювань, також по кожному новому проєкту регулювання проводити спеціальну попередню жорстку експертизу. Ця експертиза має відповісти, як вплине нове регулювання на економічну конкурентоспроможність і чи взагалі воно є доцільним.

Клаудії Бауер також наголошує, що цю ініціативу слід розглядати навіть не як спробу дерегуляції, а як план глибокого законодавчого очищення.

У яких країнах найгірший бізнес-клімат

Нагадаємо, за останнім наявним рейтингом Doing Business від Світового Банку (протягом останніх років рейтинг не проводився), серед ТОП-10 країн світу з найкращим бізнес-кліматом і найлегшим бізнес-регулюванням було лише 2 країни Євросоюзу – Данія (4 місце) і Швеція (10 місце). У той же час Німеччина посідала 22 місце, а сусідня Польща – 40.

Україна ж в останньому рейтингу Doing Business посідала лише 64 місце. Причому цей рейтинг не враховує змін вже під час повномасштабної війни.

Найбільш зарегульованими секторами економіки Євросоюзу вважаються:

• фінансовий сектор (жорсткі вимоги – зокрема, проти відмиванню коштів)
• аграрний сектор (вимоги щодо екологічності в обмін на субсидії)
• ІТ-сектор (зокрема – суворі вимоги щодо захисту даних, обережний підхід до штучного інтелекту)
• енергетика (зокрема – питання вуглецевих викидів)
• фармацевтика (вимоги щодо дослідів)
• тютюновий сектор (високі акцизи, велика кількість заборон і обмежень щодо пакування, реклами тощо).

Як постійні зміни законів впливають на ринок

Наразі Європейська комісія готує пропозиції щодо перегляду тютюнового законодавства - Директиви про тютюнові вироби (TPD) та Директиви про рекламу тютюнових виробів (TAD), а 12 серпня відомство занурило ще одну групу підприємців у бюрократичне пекло.

Нова "Директива про упаковку" змусила численні малі підприємства припинити поставки в інші країни ЄС, щоб уникнути шалених адміністративних витрат.

Нинішня дискусія в Європейському Союзі щодо можливого посилення регулювання тютюнових і нікотинових виробів супроводжується закликами оцінювати не лише потенційний вплив нових обмежень на громадське здоров'я, а й їхні економічні наслідки, а також ризики розширення тіньового ринку.

Критика бюрократичних перешкод, якими Єврокомісія блокує європейську економіку, вже багато років лунає з боку Європейського союзу платників податків.

Як це впливає на Україну

Україна протягом останніх років в рамках європейської інтеграції запроваджувала додаткові регулювання. Але в умовах коли українські підприємства зазнають потужних руйнувань під масованими обстрілами окупантів, нові регулювання стають занадто важкою ношею для українського бізнесу, який також потребує принаймні тимчасової "регуляторної перерви".

Так, наприклад, сільське господарство зіткнулося не лише з обмеженням експорту і подорожчанням пального, але й з обтяжливими законодавчими стандартами щодо утримання тварин, обігу засобів захисту рослин тощо.

Металургія, яка отримала потужні руйнування в останні місяці – зіткнулося зі СВАМ (механізмом регулювання викидів вуглецю на кордоні з Європейським Союзом).

Тютюнова галузь (усі 4 найбільших компанії зазнали ударів по виробництву або складах) – з новим зростанням акцизу до рівня ЄС і виконанням вимог Директиви ЄС 2014/40.

При цьому парламент готує нове регулювання щодо нікотинових паучів, що може призвести до 1,2 млрд грн податкових втрат на рік.