Пастка бідності. Як урятувати українців від фінансової катастрофи під час війни

Війна системно знищує економіку країни, вже виштовхнувши за межу бідності понад 40% громадян. Зростання цін та низькі доходи тривожать українців навіть більше за ситуацію на фронті, тоді як уряд оголосив режим жорсткої економії. 

Чи можна в нинішніх умовах ефективно боротися з бідністю населення, що змінить зниження ставки ПДВ і як знайти компенсатори для держбюджету – читайте у матеріалі РБК-Україна.

Головне:

• Зростання бідності: У 2025 році рівень бідності сягнув 41,6%, а низькі доходи та інфляція турбують українців більше за фронт чи ТЦК.

• Бюджетний дефіцит: Дефіцит лише оборонного бюджету сягнув $27 млрд, змусивши уряд скорочувати витрати та посади.
• Загроза розшарування: Експерти попереджають про ризик втрати соціальної солідарності через різкий розрив між жменькою багатих і бідною більшістю.
• Ідея зниження ПДВ: Асоціація прифронтових громад пропонує зменшити ПДВ до 5% на продукти та ліки, переклавши навантаження на товари розкоші.
• Скепсис та альтернативи: Економісти застерігають від втрати доходів й пропонують компенсатори.

В усіх соціологічних опитуваннях часів незалежності українці називали бідність, низькі зарплати й пенсії, високі ціни серед своїх головних проблем, нерідко – під номером один.

З початком повномасштабного російського вторгнення до цього додалися очевидні нові виклики – обстріли, руйнування, страх за близьких, втрата нормального життя. Але й проблеми бідності нікуди не зникли, а зі зрозумілих причин стали ще актуальнішими.

Згідно з вересневим опитуванням Київського міжнародного інституту соціології, низький рівень зарплат, пенсій, соцвиплат, а також зростання цін й інфляція входять до топ-6 тем, які найбільше турбують українців. При цьому низький рівень зарплат і пенсій турбує громадян навіть більше, ніж діяльність ТЦК (28% і 24% відповідно). А зростання цін – навіть більше за ситуацію на фронті (23% і 21% відповідно).

Читайте також: Розхитувати ситуацію перед зимою – невдячна справа: інтерв’ю з Ігорем Тереховим

Ймовірно, в наступних опитуваннях ці цифри будуть ще більшими. Адже на п'ятий рік великої війни агресори взялися за системне знищення української економіки як такої. Горять і зупиняються заводи і фабрики, знищуються продуктові і промислові склади, зникають цілі бізнеси і навіть галузі економіки, разом із робочими місцями, які вони забезпечували.

Куди подіти цих людей і як вони мають далі себе забезпечувати? "Всіх на фронт" – точно не вихід, адже далеко не всі з них в принципі можуть і готові служити у війську. Тим паче, паралельно зі сповільненням економіки (за свіжим прогнозом ЄБРР, ВВП цього року зросте лише на 1,5% замість раніше прогнозованих 2,2%), з'явилися великі проблеми і з наповненням державного бюджету, з якого і фінансується армія.

Зокрема, дефіцит оборонного бюджету оцінили у 27 мільярдів доларів. "Уряд перейшов у режим максимальної економії та відклав усі непершочергові видатки. Але цього недостатньо", – заявив прем'єр-міністр Сергій Корецький наприкінці вересня.

Пріоритизація державних витрат у кризовий період виглядає логічним кроком. Втім, за умов подальшого скорочення економіки (а така перспектива, за оцінкою і експертів, і урядовців виглядає цілком реальною) важливо утримати владу від найпростіших рішень – а саме урізання усіх можливих невійськових витрат, зокрема і на соціальну підтримку українців.

Оскільки прямо зараз відбувається гаряча фаза бюджетного процесу на наступний рік, саме час звернути увагу на альтернативні підходи. І сама по собі економія коштів не має зводитися до абсолюту.

Небезпечні тенденції

Згідно з даними Світового банку, ще у попередньому, 2025 році, рівень бідності серед українців сягнув позначки у 41,6% населення, на кілька відсотків вище, ніж у попередньому, і вдвічі вище – ніж у 2021-ому. І без зміни підходів, з урахуванням триваючої війни, негативний тренд триватиме і далі.

"У нас може бути дві небезпечні тенденції. По-перше, це збільшення кількості бідних, вони можуть складати вже більшість населення наступного року. По-друге, може відбутися величезне розшарування суспільства. Тобто, буде умовно кажучи, десь 5% дуже багатих, а решта будуть дуже бідними", – каже в коментарі РБК-Україна економіст та фінансовий аналітик Олексій Кущ.

А за воєнних умов, зазначає експерт, це особливо небезпечно – зникатиме соціальна солідарність, люди відчуватимуть несправедливість в державі й суспільстві.

Всі ці проблеми особливо стосуються прифронтових територій, які несуть ще більш тягар війни, аніж решта України, місцева економіка руйнується агресорами системно і методично, вже протягом років.

Зі свого боку, держава поки не пропонує системного підходу, замість цього обмежуючись разовими чи точковими виплатами, або просто фіксацією завданих збитків, з примарною перспективою їхньої компенсації в майбутньому.

Внаслідок цього – масова втрата робочої сили, переїзд людей до безпечніших регіонів України, або взагалі за кордон. На особливо постраждалих від війни підконтрольних територіях виникає замкнене коло: люди виїжджають – економіка згортається ще більше – менше стимулів і можливостей лишатись у решти.

Читайте також: Мінус 10% ВВП: які наслідки матиме зупинка української металургії

Якщо залишати підходи до соціального захисту без змін, обмежуючись лише "заходами економії", економічна катастрофа стане неминучою, насамперед на прифронтових територіях, і не лише, враховуючи наближення зими та ймовірне посилення російських обстрілів в цей період.

Вирішувати проблему варто одразу з двох боків. Звісно, раціональна економія необхідна і ресурс для неї є: це скорочення справді непотрібних у воєнний час витрат бюджету, неефективних держпрограм, роздутого держапарату, боротьба з корупцією і тіньовою економікою тощо.

В цьому сенсі правильним кроком є оголошене прем'єром Корецьким скорочення 4000 вакантних посад у виконавчій владі, зокрема численних заступників міністрів.

Втім, важливо буде поглянути на фактичний результат цієї реформи. Адже попередні гучно анонсовані скорочення держапарату останніх років нерідко на практиці давали зворотний результат – чиновників ставало ще більше. Бо саме такою є внутрішня логіка бюрократичної системи, і не лише в Україні, а й у всьому світі, пояснювали РБК-Україна досвідчені урядовці.

Зниження ПДВ як альтернатива?

Але ще важливіше – діяти на випередження, стимулюючи споживання населення і не даючи бідним українцям дійти вже до цілковитого зубожіння.

"Війна рік за роком руйнує добробут людей, забирає роботу, доходи, заощадження, у когось – власний дім, можливість жити, можливість працювати і будувати майбутнє… Нам потрібно діяти на випередження. Держава сьогодні має побудувати систему так, щоб було зростання доходів населення, щоб ми не втрачали людей", – зазначив на нещодавньому круглому столі в Києві мер Харкова, голова Асоціації прифронтових міст та громад Ігор Терехов.

Серед заходів, які пропонує Асоціація – підвищення мінімальних зарплат, пенсій, продуктового мінімуму, які вже давно неадекватні реальним цінам в Україні, субсидії на придбання енергообладнання, що особливо важливо напередодні, напевно, найважчої за воєнний час зими.

Один з ресурсів для цього – залишення на місцях ПДФО, яке є ключовим ресурсом для виживання громад. Адже саме про це місцеве самоврядування домовлялося з центральною владою, і вправі вимагати від Києва дотримання обіцянки.

Але ключова пропозиція, яку просуває Терехов – зниження ПДВ до 5% на ключові продукти, на кшталт м’яса, риби, молока, овочів-фруктів, борошна, крупи, олії тощо, дитячі товари, засоби гігієни. Таку ж ставку ПДВ пропонується встановити і для переліку найнеобхідніших ліків і медичних товарів.

Останнє вкрай важливо якраз для найменш забезпечених українців старшого віку, для яких ліки – дуже помітна частина щомісячного бюджету. Особливо з огляду на системне знищення росіянами складів з ліками і вітчизняних фармацевтичних виробництв.

Звісно, зовсім без ліків українці не залишаться, український продукт буде частково заміщено імпортним, але при цьому – очевидно, дорожчим. Те ж саме справедливо і для продуктів, які можна привезти з-за кордону, але продаватися вони будуть за вищими цінами. І для мільйонів українців ця різниця може бути критичною.

Прикметно, що в уряді публічно розмірковували над протилежним підходом – підвищенням ПДВ. Однак, за інформацією РБК-Україна, така ідея не викликала особливого ентузіазму у народних депутатів, без яких змінити податкові ставки неможливо.

Фінансовий експерт Сергій Фурса вважає підвищення ставки ПДВ в нинішніх умовах, цілком доречним. Натомість, за його словами, зниження ставки цього податку Україна собі дозволити не може. "Ненормально, коли під час війни знижуються податки", – каже він в коментарі РБК-Україна.

Втім, вже в часи великої війни український уряд не без успіху практикував зниження ставки ПДВ – під час паливної кризи 2022 року, тим самим і врятувавши український бізнес, і знизивши соціальну напругу, щоб українці надто гостро не відчували на собі наслідки російських ударів по нафтобазах та загального різкого здорожчання логістики. Це також довело, що за наявності політичної волі знайти бюджетні компенсатори цілком можливо, навіть у воєнних умовах.

"Єдиний механізм, щоб якось амортизувати для найбідніших верств населення цю цінову кризу, що насувається, – це якраз застосування знижених ставок ПДВ на соціальні групи товарів, передусім продовольство. Без таких заходів буде важко зупинити стрімке зростання цін, яке буде пов'язане з логістикою, з енергетикою, з транспортом тощо", – каже РБК-Україна Олексій Кущ.

Експерт пропонує навіть розширити цей підхід і на інші категорії послуг, приміром, на комуналку, електроенергію, постачання природного газу населенню, застосувавши нульову ставку ПДВ.

За підрахунками Куща, за рахунок зниження ПДВ одна сім'я з двох пенсіонерів могла би заощадити собі за рік приблизно одну "тринадцяту" мінімальну пенсію – а це, в свою чергу, означатиме збільшення загального споживання.

Ключове питання очевидне – де взяти гроші для компенсації недоотриманого державою податку в такому випадку. Олексій Кущ пропонує в якості компенсатора далі диверсифікувати ставку ПДВ, підвищивши її, наприклад, до 25% на предмети розкоші і товари преміум-сегменту, зокрема люксові автомобілі (як свідчать дані з автомобільного ринку, навіть зараз, в часи війни і кризи, українці масово купують далеко не лише бюджетні автіки).

"Це єдиний механізм, який зараз може зупинити цю соціальну кризу. І навіть відносно стабільні країни, такі, як Польща, застосовують подібні механізми підтримки бідного населення – знижений ПДВ на овочі, фрукти, яйця, м'ясо тощо", – каже виданню експерт.

На думку Сергія Фурси, економічний сенс є не у зниженні ПДВ, а якраз у його підвищенні на товари преміум-споживання. "В першу чергу розмова має йти про більше оподаткування імпорту. У нас наразі під час війни дуже суттєво зріс імпорт – причому не тільки пов'язаний з війною, що зрозуміло, бо багато компонентів для мілтеху імпортуються – але і імпорт преміум-споживання. Ми це бачимо по кількості автівок, які продаються. Це ненормально під час війни. Тому це треба було зробити ще з 22 року", – каже виданню експерт.

В тих умовах, в яких зараз знаходиться Україна, будь-яких податкових компенсаторів може виявитись недостатньо.

"Тотальне зниження ПДВ – це абсолютно неприпустима ідея, це означає зрізання максимальної суми доходів державного бюджету, а це означає неможливість фінансування, зокрема нашої армії", – каже РБК-Україна позаштатний експерт Мережі захисту національних інтересів "АНТС" Ілля Несходовський.

На його думку, зараз Україна не має відповідного інструментарію для карддинального зниження ПДВ, а його секторальне зниження, приміром для соціальних товарів, викликає низку питань: приміром, якщо зменшити ставку ПДВ на хліб до 5% – то за якою ставкою тоді мають оподатковуватись його інгредієнти: борошно, яйця тощо.

Ідею зниження ПДВ на соціальні послуги, на думку Несходовського, можна розглядати, але тут теж є свої застереження.

"В Україні не налаштована система контролю. Це означає, що будуть певні списання ПДВ, і певні схематозники отримають більший прибуток. Тому в цьому ключі зниження ПДВ на соціальні продукти – це правильна річ, але не зараз.Чому? Тому що перед тим, як це запровадити, треба впровадити відповідний механізм", – каже експерт.

Читайте також: ЄС відмовився достроково давати Україні гроші й висунув умову щодо реформ, - FT

Звісно, навіть якщо відповідний механізм вдасться розробити, то одного зниження ПДВ в поточних умовах "ідеального шторму", який насувається на Україну, буде недостатньо. Таргетованої підтримки потребують не лише пенсіонери чи малозабезпечені, а й приміром, внутрішньо переміщені особи.

Зараз їх де-факто розглядають як зайве соціальне і фінансове навантаження на регіони, які їх приймають – натомість ВПО могли і мають стати ресурсом для їх розвитку. При цьому важливо пом'якшити стрес від переїзду ВПО на нове місце проживання, надаючи протягом перших місяців необхідні "підйомні". Відповідні законопроекти вже внесено до Верховної Ради.

Важливо залишити в спокої малий і середній бізнес, насамперед ФОПів, які в поточних складних умовах все одно демонструють дива адаптивності, створюють додану вартість, забезпечують роботою себе і найманих працівників. Зрештою – дозволяють українській економіці досі "дихати".

В будь-якому разі, необхідний зазор для порятунку економіки та, особливо, людського капіталу є. Адже в тому ж вересневому опитуванні КМІС серед трьох головних проблем, які їх хвилюють, українці назвали корупцію, а також непрофесіоналізм влади. На відміну від війни, з цими факторами Україна здатна впоратись самостійно.

Питання – відповіді (FAQ):

– Чому проблема бідності знову стала критичною?

– Через руйнування підприємств, втрату робочих місць та інфляцію. У 2025 році рівень бідності сягнув 41,6%, а зростання цін турбує українців навіть більше, ніж ситуація на фронті.

– Яка ситуація з бюджетом і що робить уряд?

– Дефіцит оборонного бюджету становить $27 млрд. Уряд перейшов у режим економії та скорочує 4000 вакансій у держапараті, але експерти застерігають від урізання соціальних виплат.

– Чим загрожує відсутність системної підтримки?

– Критичним розшаруванням суспільства (5% багатих проти бідної більшості), втратою соціальної солідарності та масовим виїздом населення з прифронтових регіонів.

– Що пропонують громади для допомоги людям?

– Асоціація прифронтових міст пропонує знизити ПДВ до 5% на продукти, ліки й дитячі товари, підвищити мінімальні виплати та залишити ПДФО на місцях.

– Як оцінюють ідею зниження ПДВ економісти?

– Думки розділилися: Олексій Кущ пропонує компенсувати зниження ПДВ підвищенням податку до 25% на розкіш, тоді як Ілля Несходовський застерігає від ризиків для доходів бюджета та схем зловживань.