Оцинковка кузова авто: чому вона насправді не так важлива

Власники машин, куплених у салоні, до певного часу можуть навіть не розуміти, про що йдеться. Але згодом, коли на фарбі з’являються перші руді цятки, з’ясовується, що кузову потрібен дорогий ремонт – інакше за кілька років його доведеться списувати у брухт.

Для чого потрібно цинкування кузова

Цинкування – тип гальванічного покриття, яке створює довговічний і надійний захист сталевих деталей кузова від корозії. Провідні автовиробники почали масово використовувати цей спосіб у 1980-ті роки, але у новому столітті він непомітно поступився місцем іншим технологіям.

При тому багато хто з автовиробників не поспішає обнародувати той факт, що їхні моделі вже не мають оцинкованих панелей кузова. Принаймні, чимало машин тепер насправді не оцинковані, а деякі мають лише окремі оцинковані деталі.

Оцинковка кузова – не абсолютний захист

Буде чесним відразу сказати, що корозійна стійкість кузова від оцинковки залежить лише частково. Далеко не всі машини з оцинкованим металом демонструють довгий термін служби, так само як і не всі моделі, хронічно схильні до іржавіння, повністю позбавлені цинку.

Чому ж насправді антикорозійна стійкість автомобіля не залежить виключно від оцинковки?

• Існують різні методи цинкування, зокрема гаряче і холодне, серед яких не всі забезпечують високий рівень захисту.
• З часом навіть якісне гальванічне покриття, зокрема і цинкове, поступово втрачає свої властивості. Після 20-30 років експлуатації жодна оцинковка не може гарантувати повну стійкість кузова до корозії.
• Окрім цинкування, існують й інші методи захисту металу, такі як фосфатування чи катафорезне нанесення грунтів.
• Велике значення має антикорозійна обробка прихованих порожнин автомобіля (пороги, двері, короби, лонжерони) за допомогою антикорів.
• Корозія нерідко починається з зварювальних швів, які потребують особливої заводської обробки та мало залежать від оцинковки.
• Деякі конструкційні особливості кузова сприяють іржавінню. Наприклад, закриті короби з недостатньою вентиляцією, "кишені" у крилах, що накопичують вологу та бруд, а також місця, де у кілька шарів стикуються кілька металевих деталей.
• Важливим фактором є якість сталі. Метал може бути схильний до передчасної корозії через специфічний хімічний склад або недостатню підготовку поверхні до подальшої обробки.

Отже, оцинковка – це єдиний спосіб захисту кузова, і її наявність не гарантує повної відсутності корозії. Не менше значення має комплексний підхід до антикорозійного захисту автомобіля.

Що насправді оцинковують в авто?

В різних джерелах можна зустріти згадку про "повністю оцинкований" кузов, але насправді таке майже не зустрічається. Найчастіше гальванічним захистом вкривають пороги, днище та колісні арки.

 Значно рідше оцинковують крила, двері та капоти, а моторний щит, внутрішні перегородки та дах отримують таку обробку вкрай нечасто.

Згідно з офіційними релізами автовиробників минулих років, найбільш розповсюджений варіант цинкування автомобіля – це приблизно 30 % кузовних деталей, причому частка береться за масою.

Звісно, не всі з цих деталей мають двостороннє цинкове покриття – захисний шар наносять на ті поверхні, які працюватимуть в умовах, сприятливих для розвитку корозії. Найчастіше це не відкриті панелі, а навпаки, внутрішні порожнини – пороги, лонжерони, двері, силові короби тощо.

Коротко

Так, якісна оцинковка чи інший вид заводського покриття на кілька років позбавляють власника турбот про стан кузова. Але з іншого боку, дбайливий автомобіліст може зберегти на десятиріччя машину, яка не має ані гальваніки, ані інших засобів типу катафорезного грунтування.  

Для цього слід, по-перше, ретельно задути всі порожнини відповідним антикором, а по-друге, слідкувати за станом мастик на доступних поверхнях днища, колісних арок, в закутках багажника і салону. Не забуваючи, звісно, підфарбовувати навіть дрібні сколи на фарбі.

При підготовці статті були використані матеріали Autoсentre та "Autobild Україна".