Останній крок до ЄС. Хто такі РЕР'и і чому новий закон про них підняв хвилю критики
Закон про РЕР (Politically exposed persons – політично значущі особи) став останньою умовою для переговорів про вступ України до ЄС, при цьому викликав бурхливу критику навіть серед тих, хто виступає за євроінтеграцію. Що це за закон і чому про нього дискутують, – у матеріалі журналістки Юлі Акимової для РБК-Україна.
Під час підготовки матеріалу використовувалися коментарі члена Ради НБУ Василя Фурмана, юридичного експерта Transparency International Ukraine Олександра Калітенка, народного депутата Ярослава Юрчишина, а також інформація з відкритих джерел.
17 жовтня Верховна Рада ухвалила закон про РЕР'и, який викликав бурхливе обговорення у ЗМІ та соцмережах, що триває досі. Основний пункт, який викликає обурення у тих, кого стосується статус РЕР, – довічний фінансовий моніторинг. При цьому ухвалення закону стало останньою умовою для старту переговорів про вступ України до Євросоюзу та макрофінансову допомогу від МВФ.
Симпатики закону стверджують, що Україна не має інших варіантів, окрім як рухатися за наміченим європейцями планом. Крім того, фінмоніторинг топ-чиновників дасть змогу ефективніше боротися з корупцією. Противники ж навпаки говорять, що закон не дасть реального антикорупційного ефекту, а лише ускладнить життя всім, кого він стосується.
Важливі особи
Згідно з ухваленим Радою законом, РЕР'ами є всі чиновники категорії А – як діючі, так і колишні. До "топів" відносяться президент, голова його Офісу та заступники голови, прем'єр-міністр, члени Кабміну із заступниками, керівник Держуправління справами, голови апаратів державних органів (посади яких належать до категорії А), секретар РНБО та заступники, народні депутати як цього так і минулих скликань.
Крім того, до "А" належать голова, члени правління та ради Нацбанку, голова та суддя КСУ, Верховного суду та спецсудів, члени Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії, генпрокурор, голова СБУ, НАБУ, ДБР та БЕБ із заступниками, надзвичайні посли , начальник Генштабу, головнокомандувач ЗСУ та командувачі різними родами військ. Загалом, за оцінками аналітиків, в Україні близько 10 тисяч РЕР'ів.
За законом, у всіх перерахованих є доступ до державної скарбниці, а де скарбниця, там і корупційні ризики. Відповідно, за чиновниками категорії А та їх найближчими родичами ретельніше спостерігають на предмет джерела їх доходів. Будь-яка підозріла сума, внесена на банківський рахунок, має бути відразу заблокована, а за фактом її наявності починається розслідування.
Вперше закон про довічний фінансовий моніторинг для РЕР ухвалили ще у грудні 2019 року. Тоді теж говорили про те, що це одна з умов переговорного процесу з Європейським союзом та Міжнародним валютним фондом. Одразу після голосування в Раді президент Володимир Зеленський оголосив про домовленості з МВФ щодо трирічної програми фінансування на 5,52 млрд доларів.
Однак у 2022 році, через півроку після початку повномасштабної війни, у Раді вирішили скасувати довічний статус РЕР, замінивши його на три роки з моменту звільнення чиновника. Відповідну поправку тоді внесли нардеп від фракції "ОПЗЖ" Григорій Мамка та депутат від "Європейської солідарності" Артур Герасимов. Їхню пропозицію в Раді підтримали, що викликало питання у союзників України, зазначає юридичний радник Transparency International Ukraine Олександр Калітенко.
"Звичайно, нам як країні дуже потрібно було уникнути враження, що під час повномасштабної війни, коли країна отримує багато фінансової допомоги з-за кордону, українські РЕР'и намагаються щось приховати. Але це, на жаль, було проголосовано" , – зазначив Калітенко у коментарі РБК-Україна.
Через рік після цього Верховна Рада знову повернулася до питання про РЕР', скасувавши власне рішення.
Вічний фінмоніторинг
17 жовтня український парламент проголосував за правку до законопроекту про РЕР'и. Вона стосувалася того, що тепер за нинішніми та минулими топ-чиновниками встановлюється довічний фінансовий контроль. Таким чином Рада, нарешті, привела закон у відповідність до стандартів Міжнародної групи з протидії відмивання "брудних" грошей (FATF - ред.). Крім того, інтеграція документа в українське законодавство стала останнім пунктом для старту переговорного процесу між Україною та Європейським Союзом, що для української держави є однією з основних цілей – курс на ЄС та НАТО закріплений у Конституції.
На думку НБУ, "довічним" фінмоніторинг РЕР'ів називати некоректно. Банки і так аналізують різні фінансові операції як політично значущих, так і звичайних фізичних осіб, зазначає у коментарі РБК-Україна член Ради Нацбанку Василь Фурман.
"Є дуже багато міфів щодо цього закону, але на те вони й міфи. Цей закон – це частина антикорупційної трансформації нашої держави. Насправді цей закон відповідає стандартам FATF, євродирективам і є структурним маяком у роботі з МВФ. Далі, що стосується фінмоніторингу - банки на постійній основі і так його здійснюють по відношенню до всіх клієнтів. РЕР'и є різного рівня ризику і посилений фінмоніторинг не проходитиме вічно. Сьогодні кожен клієнт, навіть не РЕР, проходить процедуру фінмоніторингу", - повідомив він у коментарі РБК -Україна.
Фурман зазначив, що посилений фінансовий моніторинг триватиме протягом 12 місяців після звільнення чиновника з посади категорії А. Якщо в його банківських операціях не виявлять ризиків, його продовжуватимуть "моніторити", але вже не так наполегливо, як до цього.
З огляду на те, що минулого року НБУ збільшив ліміт фінансових операцій до 400 тисяч гривень одноразово, проблем вірогідно виникнути не повинно, додає Калітенко. "Навіть не кожен топ-чиновник має таку зарплату. Ми розуміємо, чому раніше був ліміт менший, але зараз зрівняли ліміт для РЕР'ів і для фізосіб, і це крок на зустріч РЕР'ам", – додав експерт.
Насправді посилений моніторинг виглядає так – будь-яка потенційно складна та об'ємна фінансова операція проходитиме аналіз не рядовими співробітниками банку, а керівниками, зазначає Калітенко. Безумовно, існує ризик, що банки, не бажаючи зв'язуватися з потенційно "незручними" клієнтами, можуть просто відмовити їм у наданні послуг на тій підставі, що вони є РЕР'ами. Відразу після ухвалення законопроекту в соціальних мережах багато PEP'ів почали ділитися своїми історіями на цю тему. Втім, для протидії такій практиці передбачені штрафи – за необґрунтовану відмову в обслуговуванні банк повинен буде заплатити 10 млн грн, а небанківська установа – 1,7 млн. Наскільки ефективно така система штрафів покаже себе на практиці – питання поки що відкрите.
За кордоном подібну схему фактично довічного фінмоніторингу застосовують досить давно, кажуть співрозмовники РБК-Україна. У FATF входить більшість європейських країн, а також США, Мексика, Японія, Нова Зеландія – лише 37 країн, Європейська комісія та Рада співробітництва країн Перської затоки. Перебуваючи в країнах-членах FATF і обслуговуючись в їхніх банках, український топ-чиновник також піддаватиметься посиленому фінмоніторингу.
"Навіть якщо у нас тут РЕР'и були б обмежені трьома роками, вони б все одно прийшли на четвертий рік у закордонний банк і вважалися б РЕР'ами, там були б додаткові опитування, анкетування. Це те, чого наші посадовці не уникнуть у закордонних установах ", - додав Калітенко.
Потенційні страхи
Противники закону про довічний моніторинг здебільшого використовують два аргументи – на їхню думку, з моменту прийняття закону банки істотно ускладнять життя РЕР'ам і в якості підстрахування просто перестануть їх обслуговувати. Із цього випливає другий аргумент – саме поняття держслужби на найвищому рівні стає синонімом дискомфорту та постійного контролю.
Про це здебільшого пишуть самі РЕР'и. Наприклад, колишній глава Державної митної служби Максим Нефьодов зазначив, що новий закон робить із топ-чиновників майже "прокажених". "Запропоновані обмежувальні механізми антикорупції завдають величезної шкоди якості держслужби, тому що хороші люди не хочуть/не можуть туди йти. Дійшло вже до того, що без жартів на ці закиди відповідають: "Та й так держслужба неприваблива, ще одне обмеження щодо РЕР уже несуттєво щось погіршить", – написав Нефьодов у себе на Facebook.
Він також зазначає, що "топи" вже стикаються з проблемами, як клієнти банків, яким можуть відмовляти у послугах лише на підставі статусу "РЕР". Для того, щоб уникнути "вільного трактування" та звести маніпуляції до мінімуму, крім штрафів, у законі мають бути чітко прописані індикатори ризику. І поки що це слабке місце ухваленого законопроекту, зазначає нардеп і перший заступник голови антикорупційного комітету Ярослав Юрчишин.
"Якість закону невисока - це факт. Чітко прописані індикатори ризику, або хоча б доручення цього НБУ і регуляторам - цього в законі немає. І це великий виклик, тому що все залежатиме від фінмоніторингу банків та від активності НБУ", - зазначив Юрчишин в коментарі РБК-Україна.
Можливо, на якість закону вплинув той факт, що українська сторона, маючи в запасі кілька років для врегулювання пункту про РЕР'и та чіткого роз'яснення всіх нюансів їм самим, не зробила ані того, ані іншого. І на момент, коли питання про початок переговорів про вступ до ЄС перебував на останній стадії, переговорники вже просто не мали достатньо часу для того, щоб зайняти більш вигідні позиції.
"Питання стояло максимально цинічно - або ми голосуємо за той закон, який вже є, тому що іншого переговорники не погодили, а це були переговорники як з нашого боку, так і з ЄС, і МВФ. Або ми не голосуємо за цей проект і тут виникає два сценарії. Перший малоймовірний – нам його прощають і розпочинають переговори про ЄС без нього, другий – більш ймовірний – переговори переносяться", – додав Юрчишин.
Той факт, що закон про РЕР'и, який насправді було прийнято ще кілька років тому, сьогодні викликав бурхливу реакцію, каже насамперед про провал комунікації влади з самими ж держслужбовцями. Нинішні дискусії про зловживання з боку банків, про можливий реєстр топ-чиновників, нерозуміння того, як закон вплине на боротьбу з корупцією і сам проект закону, написаний без урахування важелів стримування – результат поспіху, якого можна було б уникнути.
Сьогодні механізму з врегулювання роботи банків із політично значущими особами чекають від НБУ. Нацбанк має виписати правила, згідно з якими банківські установи надаватимуть РЕР'ам фінансові послуги. Важко сказати, чи зможе НБУ повною мірою передбачити усі можливі проблеми, що виникнуть. Залишається сподіватися, що закон у результаті "приживеться", а переговори про вступ України до ЄС, які даються такою ціною, не затягнуться на невизначений термін.