Мобілізація в Україні триває, проте дехто з військовозобов'язаних осіб намагається виїхати за кордон - аби не вступати до лав ЗСУ. При цьому "бізнесмени" у різних регіонах організовують спеціальні схеми - для незаконного перетину кордону громадянами.
РБК-Україна розпитало адвоката АБ "Романа Сацика" Марію Ганіну, що саме загрожує українцям за організацію незаконного перетину кордону під час війни.
За словами експерта, відповідальність осіб, які організовують та сприяють незаконному перетину кордону, чітко встановлена статтею 332 Кримінального кодексу України (ККУ).
"Відтак, незаконне переправлення осіб через державний кордон України, організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями або сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод карається позбавленням волі на строк від 3 до 5 років", - розповіла адвокат.
Вона уточнила, що окремо передбачена відповідальність за ті самі дії:
За це громадян можуть позбавити волі на строк від 5 до 7 років.
"Що стосується вчинення вищевказаних дій організованою групою або з корисливих мотивів, то в такому випадку загрожує позбавлення волі на строк від 7 до 9 років", - додала Ганіна.
Залежно від обставин та способу спроби незаконно перетнути кордон, для українців може настати:
"В той час, як для осіб, які організовують та сприяють незаконному перетину кордону, настане виключно кримінальна відповідальність", - уточнила експерт.
Вона зауважила, що в цілому особі, яку визнають винною у незаконному перетині кордону (або спробі це зробити), може загрожувати відповідальність у вигляді:
При цьому розмір штрафу або інші покарання залежатимуть від обставин події та санкцій тієї чи іншої статті Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) або ж Кримінального кодексу.
Так, згідно зі статтею 204-1 КУпАП, незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України тягне за собою:
"Таким чином, адміністративна відповідальність за незаконний перетин кордону передбачає штраф від 3400 грн до 8500 грн або адміністративний арешт на строк до 15 діб", - пояснила Ганіна.
Крім того, частиною 2 цієї статті КУпАП передбачена відповідальність за ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку впродовж року було піддано адміністративному стягненню (за вищезгадані порушення).
"У такому разі сума штрафу варіюється від 8500 грн до 13600 грн, або - адміністративний арешт на строк від 10 до 15 діб, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення", - розповіла адвокат.
За її словами, у такому випадку стосовно правопорушника складається протокол, який передається до суду - для розгляду та винесення рішення по справі.
"Варто зауважити, що зазвичай складенням протоколу про вчинення адміністративного правопорушення все не закінчується. Якщо ми кажемо про спробу незаконно перетнути кордон військовозобов'язаним, яким порушено правила військового обліку або законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (наприклад, відсутній військово-обліковий документ, не замінено приписне посвідчення на військовий квиток тощо), то найчастіше відносно такої особи здійснюється адміністративне затримання - з подальшим доставленням до найближчого територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) для з'ясування всіх обставин", - наголосила юрист.
Вона розповіла також, що ККУ (на відміну від КУпАП), не містить статті, яка б безпосередньо передбачала відповідальність за незаконне перетинання державного кордону (шляхом залишення території України).
Однак кримінальна відповідальність може настати за вчинені злочини, які пов'язані із незаконним перетином кордону.
"Так, наприклад, у разі пропозиції, обіцянки або наданні неправомірної вигоди службовій особі під час незаконного перетину кордону - дії будуть кваліфікуватися за статтею 369 ККУ", - уточнила експерт.
Якщо ж для перетину кордону було використано завідомо підроблений документ (наприклад, висновок ВЛК) - частина 4 статті 358 ККУ передбачає відповідальність у виді штрафу до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або пробаційного нагляду на строк до 2 років, або обмеження волі на той самий строк.
Адвокат додала, що найактуальнішою нині статтею ККУ - відповідно до якої притягають до кримінальної відповідальності військовозобов'язаних осіб - є стаття 336 "Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період".
"Зазначений злочин карається позбавленням волі на строк від 3 до 5 років. У випадку незаконного перетину особою, яка підлягає мобілізації, так дії можуть інкримінувати саме за цією статтею Кримінального кодексу України", - підсумувала Ганіна.
Нагадаємо, раніше ми розповідали, що на розв'язання проблеми з незаконним перетином кордону президент України дав силовикам два тижні.
Читайте також, чи має право командир відмовити військовому в наданні відпустки за кордон.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.