На орбіті може бути прихована ядерна зброя: вчені знайшли спосіб це перевірити
Вчені запропонували спосіб виявляти ядерну зброю на навколоземній орбіті. Нова технологія має допомогти перевіряти супутники, які можуть приховувати термоядерні боєголовки.
Про це інформує РБК-Україна з посиланням на Gizmodo.
Чому ядерний вибух у космосі стане катастрофічним для людства?
Історичний прецедент 1962 року, коли США провели випробування Starfish Prime і підірвали ядерний заряд на висоті 400 кілометрів над Тихим океаном, наочно продемонстрував небезпеку космічної зброї.
Тоді потужне випромінювання моментально вивело з ладу або знищило третину всіх супутників, що перебували на низькій навколоземній орбіті. Вибух наповнив електронами внутрішній радіаційний пояс Ван Аллена, що призвело до деградації електроніки та сонячних панелей космічних апаратів.
Сьогодні залежність людства від орбітальної інфраструктури є критичною. Навіть без прямих людських жертв одиночний підрив термоядерного заряду в космосі здатний
- паралізувати глобальні системи GPS-навігації,
- мобільний зв'язок,
- прогнозування погоди,
- урядові системи попередження про ракетні напади.
Це дестабілізує як цивільне життя, так і оборонний потенціал багатьох країн.
Технологія пошуку
Доцент кафедри ядерної науки та інженерії MIT Арег Данагулян вигадав, як перетворити агресивне радіаційне середовище космосу на союзника.
Коли супутник, що несе приховану термоядерну зброю, проходить через внутрішній пояс Ван Аллена, високоенергетичні протони починають бомбардувати важкі елементи боєголовки (наприклад, збагачений уран).
Цей процес викликає реакцію сколювання (spallation), внаслідок якої з ядер вибиваються мільйони нейтронів. За розрахунками вченого, прихована бомба випромінюватиме до 40 мільйонів нейтронів на секунду, створюючи потужний радіоактивний слід.
Для фіксації цього сигналу Данагулян розробив концепт спеціального супутника-інспектора.
Головна складність полягала у тому, щоб навчити датчики відсіювати колосальний фоновий шум:
По-перше, пристрій має ігнорувати потік "зовнішніх" протонів, які постійно атакують сам детектор.
По-друге, необхідно блокувати так звані альбедо-нейтрони, що піднімаються від атмосфери Землі внаслідок ударів космічних променів.
Успішне моделювання та майбутнє проєкту
Щоб подолати ці перешкоди, супутник-інспектор повинен летіти безпосередньо під підозрілим об'єктом на відстані близько 4 кілометрів і використовувати систему спрямованого виявлення.
Математичне моделювання реального сценарію підтвердило, що датчики здатні успішно відокремити земні перешкоди від цільового нейтронного випромінювання уранового ядра супутника-порушника.
Наразі розробка існує у вигляді теоретично обґрунтованої моделі. Автор дослідження закликає міжнародну наукову спільноту об'єднати зусилля для створення перших робочих прототипів і спрощення конфігурації сенсорів.
Науковець певен: створення дієвої системи верифікації космічної зброї є першочерговим кроком для запобігання перенесенню масштабних воєнних конфліктів за межі Землі.