Олігархи Фрідман та Авен можуть залишитися без Сенс Банку. Всі претензії – у Кремль

Російські власники колишнього Альфа-Банку (Україна) можуть починати прощатися з фінустановою. Україні знадобилося більше півроку, щоб підготувати законодавчу базу для націоналізації активів підсанкційних російських бізнесменів. Чому затягнувся процес і чим він завершився, – нижче в матеріалі РБК-Україна.

Верховна рада дала дозвіл на націоналізацію банків, які належать підсанкційним особам. Відповідний законопроект (№9107-1) було підтримано депутатами 29 травня. За нього проголосували 305 народних обранців.

Передусім, під дію цього закону після його підписання президентом України потрапить Сенс Банк. Це колишній Альфа-Банк Україна, акціонери якого вже понад рік знаходяться під санкціями ЄС, а інструментів позбавлення їх активу в Україні досі не існувало.

28 лютого 2022 року ЄС застосував санкції до ключових акціонерів Сенс Банку (на той час - Альфа-Банку) - Михайла Фрідмана та Пьотра Авена. Фрідман володіє 32,8632% акцій банку, Авен - 12,4018%. Щоб дистанціюватися від “токсичних” акціонерів, Альфа Банк минулого року провів ребрендинг і з 1 грудня 2022 року почав працювати під назвою Сенс Банк.

За вимогою НБУ, підсанкційні акціонери були позбавлені права голосу: вони в квітні 2022 року передали свої частки в управління узгодженій з НБУ особі - болгарському економісту Сімеону Дянкову.

В НБУ визнавали – хоч Альфа-Банк і зіткнувся з репутаційним ризиком, підстав для його виведення з ринку чи націоналізації немає. Системний банк виконує всі нормативи, немає ризиків і для населення - всі вклади фізосіб на 100% гарантуються державою.

В той же час інші активи підсанкційних Фрідмана і Авена вже виведені з фінансовому ринку. НБУ, який є регулятором також і страхового ринку, ще на початку грудня 2022-го призупинив ліцензії страховій компанії “Альфа-Страхування”. Призупинена ліцензія і "Альфа-Лізинг Україна". Вчинити так само по відношенню до банківського активу НБУ не мав права: банківське законодавство відрізняється від іншого фінансового, тому підхід НБУ по роботі з банками інший.

Шукати інструменти, які б дозволили регулятору вивести банк з ринку чи націоналізувати його, в НБУ та ОП почали ще минулого року. 6 жовтня Рада ухвалила законопроект №8069 щодо особливості виведення з ринку системно важливого банку в умовах воєнного стану. Цей документ давав Мінфіну право за пропозицією НБУ брати участь у виведенні з ринку банку з підстав, які настали під час здійсненої РФ агресії проти України. Націоналізація такого банку передбачала продаж його державі за 1 грн.

Але законопроект стосувався лише механізму націоналізації, в той час як перелік підстав, за яких банк міг бути виведений з ринку, не змінювався: під націоналізацію міг попасти лише банк, втративший ліквідність. Але проблем з ліквідністю у Сенс Банка не було, тому в НБУ не отримав підстав для його виведення з ринку.

Сенс Банк (Фото: wikimedia.org)

Після ухвалення законопроекту Михайло Фрідман у своєму листі главі НБУ Андрію Пишному навіть підтвердив готовність докапіталізувати Сенс-Банк на 1 млрд доларів чи просто подарувати його акції. Причому поповнення капіталу пропонувалося провести за рахунок заморожених санкціями коштів. Правда, коли їх розморозять, сказати практично неможливо. Але тоді далі листа діло не пішло. В НБУ повідомили, що офіційних документів про внесення коштів в капітал до регулятора не надходило.

Так як інструментів для виведення банку підсанкційних акціонерів у НБУ не побільшало, парламентарям довелося готувати ще один законопроект, який надав би підстави для націоналізації саме при застосуванні санкцій до акціонерів або через непрозору структуру власників банку.

Новий законопроект № 9107-1, який удосконалив процедури, з’явився у березні 2023 року. Цього разу ініціатором виступив НБУ. Ідею нової редакції документу підтримали і в ОП. Серед його норм - запровадження можливості виведення системно важливого банку з ринку (шляхом націоналізації) за відсутності у нього ознак неплатоспроможності, у разі застосування до банку або власника істотної участі у ньому блокуючих санкції.

Але ухвалити документ депутати не змогли: 2 травня “за” проголосували лише 212 народних обранців. Тому проект відправили на повторне друге читання.

“Чому так сталося? Ну тому що половина депутатів кудись пішла поки, тривали виступи по правкам. І перед голосуванням просто були відсутні в залі. І на табло ми побачили аж 162 голоси від більшості….”, - пояснив депутат Ярослав Железняк.

Але небажання депутатів голосувати за законопроект, швидше за все, пояснюється дещо іншим. В документі була норма, яка дозволяє Нацбанку відкликати банківську ліцензію та ліквідувати банк, що не є системно важливим, навіть у випадку, якщо на його акціонера накладено санкції РНБО. Тому вважати, що прийняття закону затягнулося через намагання власників "збити" процес, дещо помилково, вважає один з представників профільного комітету ВР.

"Тобто, по великому рахунку, якогось "лобі Фрідмана" в Україні немає. Депутати просто боялися за свої банки, тому і не поспішали голосувати. Їм були потрібні гарантії, що по цьому закону націоналізують лише колишній Альфа-Банк, а не інші банки, до яких мають якесь відношення представники тих чи інших політичних сил", – розповів один із співрозмовників, знайомий з підготовкою документу.

Саме через це, каже він, закон не підтримали і депутати "Європейської Солідарності", "Батьківщини" та колишньої ОПЗЖ. Таку версію фактично підтвердили представники ЄС під час обговорення документу в ВР. "Це (законопроект - ред) про анулювання і позбавлення ліцензій будь-якого українського банку, якщо відносно його власника, який володіє істотною участю, буде прийнято рішення РНБО про накладення санкцій на громадянина України, по якому не доведено його дії щодо зв'язків з РФ, чи по фінансуванню тероризму", - заявила під час розгляду законопроекту депутат ЄС Ніна Южаніна.

Раніше НБУ вже позбавив права голоса акціонерів декількох банків. Наприклад, у листопаді 2022-го НБУ визнав небездоганною ділову репутацію власника істотної участі Мотор-Банку - В'ячеслава Богуслаєва. Після чого позбавив його права голову та призначив, як і у випадку з Альфа-Банком, довірену особу – президента Асоціації Банків України Андрія Дубаса.

Аналогічна ситуація з позбавленням права голосу і в Ідея Банку. Рішенням Вищого антикорупційного суду державі передано 88,89% акцій "Першого інвестиційного банку" (PIN Bank), які належать президенту московського ЦСКА Євгенію Гінеру. Ухвалення законопроекту в першій редакції суттєво спростило б роботу НБУ.

Але щоб "протягнути" законопроект у другому читанні та прийняти його в цілому, законодавцям довелося шукати компроміс. "До другого читання до законопроекту буде внесено поправку, яка поширить процедуру на системні банки (саме на системні - ред), на випадок, якщо їхні акціонери будуть внесені до санкційного списку", - обіцяв голова Комітету Верховної ради з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Даниил Гетманцев (Фото: Виталий Носач/РБК-Украина)

Так і вийшло. До повторного другого читання із законопроекту були виключені норми, пов'язані з можливістю про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, що не визначений Нацбанком системно важливим. Таким чином, під дію законопроекту попаде виключно Сенс Банк, а невеликі банки будуть виведені з зони ризику. Гетманцев запевняв, що документ буде ухвалено до кінця травня. Саме так і трапилось. Законопроект підтримали представники політичних сил, які раніше від цього утримувались – ЄС, "Батьківщина" та екс-ОПЗЖ.

Зараз, після підписання закону президентом України, сама процедура націоналізації може зайняти декілька днів. Вона буде аналогічною той, яку застосовували відносно ПриватБанку у 2016 році. НБУ ухвалить відповідну постанову, банк буде передано Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а потім Міністерство фінансів викупить його за 1 гривню.

Таким чином, Сенс Банк може стати п’ятим державним банком на додачу до Укрексімбанку, Ощадбанку, ПриватБанку та Укргазбанку. Причому для колишніх власників законом передбачена можливість відшкодування збитків, яких вони зазнали внаслідок націоналізації Сенс Банку, але виключно за рахунок коштів держави-агресора. Тобто всі претензії можуть бути пред’явлені виключно Кремлю.