Очікуване зростання податків в Україні: як це оцінює бізнес

На думку співвласника компанії "Нова Пошта" Володимира Поперешнюка, підвищення податків лише зменшить фінансування армії.

"Подальше збільшення викликає в людей спротив, люди починають активніше йти в тінь, ще більше зростає корупція, зменшуються інвестиції, скорочуються кількість працюючих компаній і підприємців - економіка гальмується. І загальні податкові платежі взагалі можуть обвалитися", - аргументує Поперешнюк.

Те, що підвищення податків може не дати бажаного результату щодо збільшення доходів бюджету і стати додатковим поштовхом для переходу бізнесу в тінь, зазначила в коментарі для РБК-Україна директорка Європейської Бізнес Асоціації Ганна Дерев'янко. У ЄБА поки що немає офіційної позиції щодо планів підвищення податків, оскільки досі відсутній законопроєкт із цього приводу, але, найімовірніше, у бізнесу думки будуть різні.

"Що стосується податків, то і раніше думки бізнесу були різні - хтось був за підвищення (тому що війна), хтось - проти, тому що складніше виживати. Ось і зараз, думаю, ситуація аналогічна", - зазначила вона.

"Збільшення ставки ПДВ на 1% (до 21%) теоретично може збільшити надходження ПДВ до державного бюджету на 5%. Це суттєва сума. Але збільшення ПДВ означатиме збільшення цін для кінцевих споживачів. А отже, збільшення цін, ймовірно, зменшить обсяг споживання, і відповідно знизить базу для нарахування ПДВ", - попереджають у компанії lifecell.

У компанії Carlsberg Ukraine поки що обережні з висновками.

"Ми переконані, що сумлінна сплата податків є обов'язком кожного суб'єкта господарювання, який діє на території України... Компанія аналізуватиме нові законодавчі ініціативи і продовжить займати відповідальну позицію щодо дотримання податкового законодавства та продовження інвестицій в Україну", - повідомили в компанії.

В Українському клубі аграрного бізнесу побоюються, що в умовах поширеної практики блокування податкових накладних підвищення ставки ПДВ для аграріїв (наразі вона становить 14%) означатиме ризики недоотримання додатково 2-3% оборотних коштів. В УАБ теж говорять про потенційні ризики перетікання бізнесу в "тінь".

За оцінкою КШЕ, введення 5% військового збору для ФОП спрощенців може додатково забезпечити надходження військового збору в розмірі 0,5 млрд гривень щомісяця, або 5,8 млрд гривень на рік. Це сумарно плюс 15,4% до суми зібраного військового збору у 2023 році (38 млрд гривень).

Наразі в Україні зареєстровано 210,4 тисячі платників-єдинників на першій групі оподаткування; 601,8 тисячі - у другій групі та ще 918,1 тисячі - на третій.

У середньому платники єдиного податку третьої групи у 2023 році на місяць сукупно отримували 3,2 млрд гривень доходу. Виходячи з таких даних, щомісяця, у разі введення військового збору для спрощенців, перша група буде платити 84 млн гривень військового збору; друга - 241 млн гривень; третя - 161 млн гривень.

Але в Економічній експертній платформі вважають, що уряд, не використавши всі інші можливості щодо наповнення бюджету, приступив до найбільш згубного для економіки підходу - підвищення податків.

Як заявив координатор експертних груп ЕЕК Олег Гетман, лише від перезавантаження Податкової, Митниці та Бюро економічної безпеки можна було б збільшити надходження до бюджету до 250 мільярдів гривень на рік.

«Водночас Мінфін не помічає ці законопроєкти (про перезавантаження відомств - ред.), а робить ставку на отримання додаткових податкових надходжень від “білого” бізнесу. Тому що це простіше", - аргументує Гетман.

За його словами, якщо, наприклад, навести лад в оподаткуванні землі та нерухомості, то можна додатково отримати до 40 млрд гривень надходжень до бюджету.

Гетман зазначив, що аналітичні центри виступають категорично проти введення 5% військового збору для ФОПів третьої групи та підвищення військового збору для найманих працівників. За його словами, запровадження військового збору для ФОПів призведе до тінізації бізнесу та переходу ФОПів зі "спрощенки" на загальну систему оподаткування.

Водночас, переконаний експерт, підвищення ставки ПДВ на кілька відсоткових пунктів не створить катастрофи в економіці, забезпечивши при цьому додаткові щорічні надходження до бюджету до 100 млрд гривень.