Нові молекули й сполуки: як вчені у Львові створюють протипухлинні препарати

На яких саме дослідженнях і розробках сфокусована робота

В цілому Інститут, за словами його очільника, має чотири відділи (кожен із яких працює над своїми напрямами).

Так, відділ молекулярної генетики та біотехнології займається генетичною інженерією дріжджів для отримання біологічно активних сполук.

Йдеться про біопаливо, вітаміни, антибіотики та білки.

Дослідники вивчають також деградацію білків у дріжджів.

У відділі аналітичної біотехнології досліджують ферменти, перспективні для визначення важливих аналітів та створення біосенсорів.

Інший напрям - синтез нанозимів (штучних ферментів на основі наноматеріалів).

У відділі регуляції проліферації клітин і апоптозу:

• досліджують протипухлинну активність синтетичних і природних сполук;
• розробляють системи доставки біологічно активних речовин на основі наноматеріалів;
• створюють нові матеріали для регенеративної медицини.

Насамкінець у відділі сигнальних механізмів клітини:

• розробляють підходи до лікування онкологічних захворювань;
• досліджують амінокислотні аналоги як протипухлинні та протимікробні агенти;
• отримують моноклональні антитіла до антигенів біотехнологічного та медичного значення.

Читайте також: У Львові вчені наблизилися до створення нового антибіотика: чи матиме Україна свій препарат

Про які саме "протипухлинні" дослідження й розробки йдеться

"Один із напрямів наших досліджень - пошук нових малих молекул із протипухлинною активністю", - поділився Дмитрук.

Він уточнив, що це, передусім, "гетероциклічні сполуки, в яких поєднують кілька активних фрагментів".

"Такий підхід дає змогу отримувати сполуки з вищою протипухлинною активністю та вибірковістю дії", - пояснив спеціаліст.

Особливо перспективним, за його словами, "є пошук сполук, які діють на конкретні молекулярні мішені в пухлинних клітинах".

"Наприклад, це можуть бути білки чи сигнальні шляхи, порушені через певні мутації", - розповів директор Інституту.

Він зауважив, що "такий підхід дозволяє точніше впливати на пухлинні клітини, зменшуючи дію на здорові".

Паралельно з цим науковці перевіряють безпеку потенційних препаратів - "чи не токсичні вони для здорових клітин і чи не пошкоджують ДНК".

"Інший напрям, над яким в Інституті працюють уже багато років, - створення комбінованих методів так званої метаболічної протипухлинної терапії. Один із підходів ґрунтується на використанні ферментів, які розщеплюють амінокислоти", - повідомив Дмитрук.

Він нагадав, що "багато агресивних пухлин залежать від надходження певних амінокислот, зокрема аргініну, глутаміну та аспарагіну".

Отже, "якщо обмежити їх доступність, можна пригнічувати ріст пухлинних клітин".

В Інституті вже створили, за словами екперта, "власні мікробні продуценти рекомбінантних ферментів, здатних розщеплювати окремі амінокислоти".

"Також розробили низку комбінованих підходів до протипухлинної терапії, в яких такі ферменти поєднують з аналогами амінокислот рослинного походження та іншими сполуками, що впливають на метаболізм пухлинних клітин", - розповів Дмитрук.

Насамкінець він зауважив, що ці підходи "випробовують на лабораторних тваринах із пухлинами".

"Результати досліджень опубліковані в міжнародних наукових журналах, а найбільш перспективні розробки - захищені патентами", - підсумував спеціаліст.