У Львові вчені наблизилися до створення нового антибіотика: чи матиме Україна свій препарат

Проти яких бактерій діє розробка

Науковці Інституту біології клітини НАН України вивели штами дріжджів, які продукують амінорибофлавін - похідне вітаміну B2 з антибактеріальною активністю.

За словами Дмитрука, амінорибофлавін діє проти низки бактерій, зокрема золотистого стафілокока, включно з метицилінрезистентним Staphylococcus aureus (MRSA). Ця бактерія має стійкість до метициліну та низки інших антибіотиків.

Водночас науковець наголошує: йдеться про лабораторного продуцента, а не про готовий препарат для лікування інфекцій.

Що заважає створити антибіотик

Щоб перетворити розробку на новий антибіотик, дослідникам потрібно підвищити продуктивність дріжджових штамів, оптимізувати ферментацію та розробити технології виділення й очищення речовини до фармацевтичної якості.

Наступний етап - доклінічні дослідження, під час яких перевіряють токсичність, фармакокінетику та ефективність препарату на тваринах. Після цього мають відбутися клінічні випробування на людях, реєстрація та налагодження виробництва.

"В українських умовах пройти шлях від лабораторного штаму до зареєстрованого антибіотика реально лише за умови серйозних інвестицій, державної підтримки та міжнародної співпраці", - пояснив Дмитрук.

За його словами, розробка нових антибіотиків потребує значних коштів, а потенційний прибуток для фармацевтичних компаній порівняно невеликий. Через це бізнес неохоче інвестує в цей напрям.

"Без цього розробка може залишитися на рівні перспективної наукової платформи", - застеріг науковець.

Водночас Дмитрук вважає важливим зберігати кілька перспективних кандидатів на нові антибіотики. Досвід пандемії COVID-19 показав, що за належної концентрації ресурсів шлях від наукової розробки до практичного застосування можна суттєво прискорити.