НКРЕКП менш ніж за три тижні вдруге змінила голову: 4 серпня регулятора очолив Руслан Слободян, а 21 серпня на цю посаду знову обрали Юрія Власенка. Така кадрова рокіровка відбулася на тлі законодавчої заборони обирати одну й ту саму людину головою комісії два строки поспіль.
Про це в коментарі РБК-Україна розповіла аналітикиня ExPro Consulting Дар’я Орлова.
Головне:
На початку серпня Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), очолив Руслан Слободян. Члени комісії обрали його головою під час закритого засідання шляхом таємного голосування.
До цього посаду голови регулятора обіймав Юрій Власенко. Таким чином, його замінив Слободян, який із липня 2024 року є членом НКРЕКП.
Втім, уже 21 серпня комісія знову провела обрання голови. Цього разу посаду отримав Юрій Власенко.
У НКРЕКП повідомили, що рішення ухвалили члени комісії шляхом таємного голосування відповідно до встановленої законом процедури. Руслан Слободян після цього склав повноваження голови та продовжив роботу як член НКРЕКП. Будь-яких пояснень щодо цих змін регулятор не надав.
Аналітикиня ExPro Consulting Дар’я Орлова вважає, що така кадрова рокіровка могла бути пов’язана з бажанням знову призначити Юрія Власенка головою НКРЕКП.
Згідно із законодавством, голова комісії обирається членами НКРЕКП шляхом таємного голосування строком на два роки. Водночас одна й та сама людина не може очолювати регулятора два терміни поспіль, тоді як мінімальний термін перебування на цій посаді не встановлено.
Тому, на думку Орлової, спочатку обрання Слободяна, а потім повернення Власенка могло стати механізмом, який дозволив повторно обрати Власенка головою після перерви.
''Вочевидь, така рокіровка була викликана бажанням призначити Юрія Власенка на другий строк'', – зазначила експертка.
Вона наголошує, що наразі складно сказати, чим саме було зумовлене бажання залишити Власенка на посаді.
За словами Орлової, сама зміна голови не обов’язково свідчить про конфлікт усередині НКРЕКП.
''Не думаю, що тут мали місце розбіжності щодо прийняття рішень. В цілому голова не так сильно впливає на порядок денний, рішення приймаються колегіально'', – пояснила аналітикиня.
Водночас, за її оцінкою, в Україні складно оцінювати окремі рішення Комісії без урахування зовнішнього впливу, адже причини їх ухвалення або неухвалення можуть бути пов’язані з рішеннями, які приймаються поза самим регулятором.
Найбільше занепокоєння експертки викликає не сама зміна голови, а питання незалежності регулятора. Дар’я Орлова зазначає, що ситуація з повторним обранням голови може негативно впливати на сприйняття комісії.
''Питання незалежності регулятора і надалі залишається критичним. І, на жаль, ось така історія навіть з головою є тривожним дзвінком для наших європейських партнерів'', – наголосила вона.
На думку аналітикині, після останньої перестановки НКРЕКП може сприйматися як орган, який залишається контрольованим.