Ні освіти, ні кар'єри: як у СРСР утискали євреїв і сіяли ворожнечу

Скільки євреїв загинуло під час Голокосту

Експерт нагадав, що Голокост - це не "чужа", а українська історія.

Адже "коли ми не ділимо жертв на своїх і чужих, а пам'ятаємо всіх" - самі стаємо сильнішими.

Нахманович повідомив, що в цілому "Голокост забрав життя понад шести мільйонів євреїв у Європі".

"Серед яких щонайменше півтора мільйона - на українських землях", - уточнив науковець.

Так, у Бабиному Яру в Києві "лише за два дні вересня 1941 року було вбито понад 33 тисячі людей".

"Радянський Союз намагався забрати й стерти пам'ять про трагедію, але це зробити не вдалося. Сьогодні пам'ять про минуле нагадує: забувати уроки історії небезпечно для всіх поколінь", - наголосив історик.

Що відомо про утиски євреїв у СРСР

Нахманович розповів, що офіційно (хоч і не "декларовано публічно") за радянських часів існували "національні відсоткові норми":

• на освіту;
• на прийом на роботу;
• на зайняття певних посад.

Як приклад він нагадав історію відомого радянського поета Расула Гамзатова, який у своїх спогадах ділився, як "приїхав вступати до літературного інституту в Москву".

"Здає документи, і його питають "Ви хто за національністю?". Він каже: "Я аварець". "Аварець - це абхазець?". "Ні, аварець - це аварець". "Даруйте, - кажуть йому, - але на вашу національність рознарядки немає", - розповів історик.

Така ситуація, за його словами, стосувалась і євреїв.

"Євреї були найбільш урбанізованою нацією в Радянському Союзі. Прагнення до вищої освіти, як і в будь-яких міських жителів, у євреїв було високим. Але люди стикалися з цією проблемою", - визнав науковець.

Нахманович поділився також історією власної мами, яка закінчила вечірній КПІ (оскільки на денний її не взяли) і працювала у проектному інституті легкої промисловості.

"Якось одна колега, українка, спитала її: "Оце правду кажуть, що в цей інститут беруть лише євреїв?". Мама відповіла: "Ти помиляєшся, це просто єдиний інститут, куди євреїв взагалі беруть", - розповів він.

Крім того, євреїв не брали на певну роботу.

"Наприклад у Києві дуже небагато було проектних інститутів, куди дозволяли брати на роботу євреїв. Напевно, всі вони носили "стратегічний характер" і влада боялася "агентів світового сіонізму", - повідомив фахівець.

Навіщо культивували ворожнечу між народами

Насамкінець історик наголосив, що "радянському режиму треба було культивувати ворожнечу між різними народами".

"Тому замовчувалися трагедії. Натомість поширювалися байки, наприклад, про "євреїв, які воювали в Ташкенті" та "українців - карателів і фашистських посіпак", - пояснив Нахманович.

Головним при цьому було, за його словами, "щоб українці і євреї ніяк не могли об'єднатися в протистоянні радянській владі".