Невидима загроза. Що не так із каштанами в Києві
Київ неможливо уявити без каштанів. Однак один з головних символів столиці вже декілька років зазнає як екологічних, так і кліматичних випробувань.
Про те, що може загрожувати каштанам, та чи можливо їх замінити у коментарі РБК-Україна розповів перший заступник голови Держекоінспекції Дмитро Заруба.
Головні загрози для каштана
Вже декілька років у столиці триває боротьба з мінуючою каштановою міллю. Наприкінці літа ця комаха уражає дерева, що завдає значної шкоди каштанам.
"На жаль, це інвазивний вид, який прийшов до нас десь з інших частин світу. Сьогодні неможливо з нею боротися в таких обсягах, в яких вона є в Києві", - каже Заруба.
За його словами, раніше одна з компаній, яка спеціалізується на інсектицидах, пропонувала десь приблизно 50 євро за одну ін'єкцію для одного каштана. Ці ін'єкції могли б допомогти врятувати дерева, але, враховуючи кількість каштанів у столиці, це була б значна сума, яку необхідно щороку витрачати на боротьбу з мінуючою міллю.
Зокрема, найбільша проблема з каштанами - на центральній вулиці столиці - Хрещатику. Експерт зауважив, що каштани, менш витривалі, ніж інші дерева, і тому навіть боротьба міських служб з ожеледицею має негативний наслідок для дерев.
"Каштани менш витривалі, і коли попадає сіль взимку посипають дороги, для того, щоб не було дуже слизько, то ця сіль попадала в корінну систему каштана і фактично його знищувала", - розповів Заруба.
Чи замінять каштани іншим деревом
Як розповів Заруба, декілька років тому у Києві було проведено експеримент. На перехресті між вулицями Хрещатик та Прорізна було висаджено близько десяти різних видів дерев у спеціальних контейнерах з автополивом.
Метою експерименту було перевірити вплив близькості доріг та забруднення повітря вздовж Хрещатику на рослини. Серед представлених рослин був гіркокаштан та платан. Під час досліджень з'ясувалось, що платан краще витримує міські умови.
Платан розглядався як альтернатива гіркокаштана. Однак кияни були проти, аргументуючи це тим, що символ Києва не можливо замінити.
"Тоді кияни вважали, що замінити каштан на платан - це неможливо. Адже каштан - це символ Києва… Він став символом ще з радянських часів, і є ним до цього часу", - розповів експерт.
Раніше РБК-Україна писало про те, що кліматичні зміни й температурні стрибки суттєво впливають на рослини, адже вони "не знають, як поводитись". Зокрема, у столичному ботанічному саду рекомендували навіть висаджувати в місті такі дерева, які раніше в Києві не росли.
Читайте також, коли та як каштан став символом Києва.
Водночас, у ботанічному саду імені Гришка зауважили, що наразі у Києві спостерігається спад активності мінуючої каштанової молі. Шкідник вражає лише близько 20% дерев.
Детальніше про те, як впливає екологія та війна на символ Києва - читайте у матеріалі РБК-Україна.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на канал РБК-Україна в Telegram.