ua en ru

"Найнебезпечніше в інтернеті – упевненість, що ми все знаємо": як захиститись від онлайн-загроз

14:26 20.11.2026 Пт
6 хв
"Найнебезпечніше в інтернеті – упевненість, що ми все знаємо": як захиститись від онлайн-загроз Руслана Коренчук (фото надане прес-службою)
Додати як бажане джерело в Google

Ми щодня користуємося інтернетом, відкриваємо посилання від знайомих і довіряємо повідомленням у месенджерах. Але шахраї дедалі краще вміють користуватися цією довірою.

У колонці РБК-Україна CEO Дія.Освіта, CDTO Campus, менеджерка спільних проєктів Мінцифри та Фонду Східна Європа Руслана Коренчук пояснює, чому впевненість у власній цифровій грамотності може зробити нас уразливими та як захиститися від онлайн-загроз.

Звичні дії, як ми не перевіряємо

Під милим флешмобом у Threads просять похвалитися позивним рідного військового – і в коментарях з’являються десятки відповідей. Мама надсилає посилання з підписом "подивись", і ми відкриваємо його не замислюючись, бо це ж мама.

Зранку заходимо в робочу пошту, потім у систему для навчання, у хмарні документи, у банк. Десятки рішень щодня, і майже всі ми ухвалюємо автоматично.

Автоматично – бо впевнені, що знаємо, як це працює. І саме ця впевненість, як на мене, сьогодні робить нас найбільш уразливими в мережі.

Читайте також: Шахраї лякають українців блокуванням карток: як не потрапити на гачок

"Я і так усе вмію"

Дослідження цифрової та ШІ-грамотності ми проводимо що два роки, починаючи з 2019-го. Цього разу мене найбільше зачепила відповідь на питання, чому люди не вчаться. Серед тих, хто не вважає розвиток цифрових навичок актуальним, більше половини (55%) відповіли просто: "Я і так усе вмію". У 2019 році серед них так казали 38%.

Чи справді вмінь стало більше? Частково так. Принаймні базові цифрові навички тепер мають 58% дорослих українців, у 2019 році таких було 47%.

Водночас частка людей із низьким рівнем навичок, яка кілька років скорочувалася, знову повернулася до рівня 2019 року – близько 38%. Дослідники припускають, що в мережу приходять нові користувачі, які лише починають розвивати цифрові навички.

А що з безпекою? За даними того ж дослідження, 67% користувачів інтернету протягом року стикалися з проблемами безпеки даних: фішингом, повідомленнями від зламаних акаунтів друзів, підробленими сайтами. Кожен четвертий узагалі не вживає жодних заходів для захисту своїх даних. І лише третина почувається в мережі безпечно.

Виходить парадокс: багато хто впевнений, що все вміє, але захищеними почуваються небагато.

І це виклик не лише для України. За даними Євростату, у Євросоюзі близько 40% людей досі бракує базових цифрових навичок, а мета ЄС – щоб до 2030 року їх мали 80% дорослих. Україна рухається до того ж орієнтира.

"Найнебезпечніше в інтернеті – упевненість, що ми все знаємо": як захиститись від онлайн-загроз
Фото: Дія.Освіта запускає флешкартки (надала прес-служба)

Чому вчорашні знання вже не захищають

Упевненість спирається на минулий досвід. А інтернет змінюється швидше, ніж ми встигаємо його переосмислити.

Ще кілька років тому шахрая видавали помилки в тексті. Сьогодні, за даними Агентства ЄС з кібербезпеки ENISA, на початок 2025 року понад 80% спроб соціальної інженерії у світі вже використовували штучний інтелект.

Повідомлення стали грамотними й персональними, а голос можна підробити за кількома секундами запису. Телефонує онука: її голос, її інтонації, вона плаче й просить терміново переказати гроші. Дідусь не сумнівається ні секунди – він же впізнав онуку.

Так само посилання "від мами" може надіслати зовсім не мама, а той, хто зламав її акаунт. За нашим дослідженням, повідомлення з проханням переказати гроші через зламаний акаунт друга чи знайомого протягом року отримували 44% українських користувачів інтернету.

Схожа історія зі штучним інтелектом. Ним користуються 42% дорослих українців. Половина з них покладається на поради ШІ, коли ухвалює рішення, а третина за пів року помічала, що ШІ вигадує факти. ШІ відповідає впевнено навіть тоді, коли помиляється. Зовсім як ми, коли думаємо, що все знаємо.

Тож цифрова грамотність сьогодні – це не програмування і не знання термінів. Найважливіша її навичка – уміння засумніватися в тому, що ми вже все знаємо.

Що ми пропонуємо

Саме тому цьогорічний Місяць цифрової грамотності ми присвятили навичкам, які легко переоцінити. Ми проводимо його з 2021 року разом із Міністерством цифрової трансформації, а сама ініціатива виросла з пан’європейської кампанії All Digital Week.

Обличчям кампанії стала Гієна Гігієна, яку багато хто знає з нашої кампанії з кібергігієни. Героїня потрапляє в ті самі пастки, що й ми: голосує в підозрілих конкурсах, вірить у раптові виграші, відкладає оновлення телефона.

Та кампанія охопила 4,1 мільйона людей і вже отримала дві бронзові нагороди – на Київському міжнародному фестивалі реклами та ADC*UA Awards. По суті, Гієна – це кожен із нас у момент, коли ми впевнені, що все знаємо.

У центрі кампанії – безоплатний освітній серіал "Цифрові навички та онлайн-безпека" на Дія.Освіта. Його ведуть заступник Міністра цифрової трансформації України з питань кібербезпеки та хмарних технологій і керівниця Інституту інноваційного врядування, експертка з правового регулювання ШІ та кібербезпеки.

Сім серій по 6-7 хвилин розповідають про те, що робити після зламу акаунту, чого не варто розповідати чатботам і як не втратити зв’язок під час знеструмлень. До 30 листопада всі, хто отримає сертифікат, беруть участь у розіграші мерчу від ПРООН та Дія.Освіта.

Перевірити, а не повірити

А щоб відрізнити відчуття "я знаю" від справжнього знання, цього місяця запустили на Дія.Освіта флешкартки з онлайн-безпеки. Ідею запозичили з вивчення мов: з одного боку картки слово, з іншого – переклад. Тільки замість слів тут ситуації. Людина, яка представилася працівником банку, просить назвати код із SMS. Ви загубили телефон.

Спершу обдумуєте, як би вчинили, потім перегортаєте картку й бачите перші кроки, а тоді чесно оцінюєте себе – "знаю" чи "не знаю". Те, чого ви не знали, повертається знову, доки правильна дія не запам’ятається. Понад 250 карток, кілька секунд на кожну.

Перевірити себе можна просто зараз – ось три питання. Чи ввімкнена у вас двофакторна автентифікація в пошті й месенджерах? Чи домовилися ви з рідними, що робити, якщо хтось просить гроші в повідомленні чи телефоном? І чи знаєте ви, що робити в перші хвилини, якщо акаунт таки зламали?

Якщо хоча б одна відповідь була "здається, так", це добра нагода присвятити цифровій грамотності кілька хвилин у листопаді.

Бо наступного разу, коли під флешмобом попросять позивний, у месенджері надійде посилання "від мами", а в телефоні пролунає знайомий голос, рішення знову доведеться ухвалювати за секунди. Упевненість у такі моменти потрібна. Але та, що спирається на відпрацьовані навички, а не на відчуття, що ми все знаємо.

Розіграш проводиться за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та фінансування Швеції в межах "Проєкту підтримки Дія".

Дія.Освіта реалізується за підтримки Швейцарії в межах Програми EGAP, що виконується Фондом Східна Європа. Оновлення платформи у 2023 році та інтеграція ШІ-інструментів реалізуються Міністерством цифрової трансформації за підтримки Google.org

Або читайте нас там, де вам зручно!
Більше по темі: