Найдовший науковий експеримент в історії триває майже 100 років: що відомо

Ілюзія твердості: речовина, що ламається від молотка

Експеримент розпочав у 1927 році австралійський фізик Томас Парнелл. Його метою було наочно продемонструвати студентам виняткову властивість деяких матеріалів: речовина, яка візуально та на дотик здається абсолютно твердою, з погляду фізики може бути рідиною.

Об'єктом дослідження став пек - чорна смолоподібна речовина, яку раніше масово використовували для гідроізоляції човнів.

За кімнатної температури цей матеріал поводиться як тверде тіло: якщо вдарити по ньому молотком, пек просто розіб'ється на друзки. Проте насправді це надзвичайно в'язка рідина.

Щоб довести це, Парнелл нагрів смолу, залив її у скляну закриту воронку і дав речовині осісти протягом трьох років. У 1930 році нижню частину лійки зрізали, дозволивши пеку розпочати свій надповільний рух вниз.

Фізика в'язкості та столітнє очікування

Головна причина настільки тривалого процесу захована у феномені в'язкості - здатності рідини чинити опір течії. Якщо вода має низьку в'язкість і ллється миттєво, а мед рухається повільніше, то пек перебуває на зовсім іншому рівні.

Розрахунки вчених показали, що ця смола приблизно у 100 мільярдів разів в'язкіша за воду.

Саме тому падіння кожної окремої краплі перетворюється на подію десятиліття:

Унікальні моменти: за весь час з початку експерименту відокремилося лише 9 крапель.

Технічні курйози: протягом багатьох десятиліть жоден науковець не зміг побачити момент падіння на власні очі. Краплі падали або вночі, або під час канікул, а у 2000 році під час падіння восьмої краплі у лабораторії якраз вийшла з ладу відеокамера.

Останні зміни: дев'ята крапля відокремилася у квітні 2014 року під час технічної операції заміни скляної склянки під воронкою.

Наразі у лабораторії повільно формується десята крапля. Сьогодні за цим процесом можна спостерігати онлайн за допомогою цілодобової трансляції.