Президент Литви Гітанас Науседа закликав Європейський Союз рішуче діяти у питанні додаткових санкцій проти Росії та Білорусі, пропонуючи націлитися на ключові компанії агресорів.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Delfi.
"Ми маємо бути твердими. Санкції потрібно спрямовувати на найдорожчі точки - "Газпром", "Новатек" і "Лукойл". Тільки такі сміливі рішення можуть завдати реальної шкоди режиму та вплинути на економіку Росії, яка й без того перебуває у скрутному стані", - заявив Науседа, зауваживши, що "зараз не час для сумнівів".
Президент підкреслив, що Європа повинна збільшити тиск на Москву, щоб змусити її платити за агресію проти України. Він також нагадав, що російська економіка вже демонструє серйозні проблеми, і посилення санкцій є необхідним для ефективного впливу.
Під час саміту ЄС у Брюсселі, лідери блоку обговорюють не лише санкції, а й фінансову допомогу Україні.
Європейська Комісія запропонувала надати 90 млрд євро траншами у 2026-2027 роках для покриття військових та фінансових потреб, а також додаткові 45 млрд євро для погашення попередніх кредитів.
Однак деякі країни, зокрема Бельгія, виступають проти використання заморожених російських активів у якості позики, посилаючись на юридичні та фінансові ризики.
Для схвалення кредиту потрібна "кваліфікована більшість" - 15 із 27 країн ЄС, що може ускладнити процес.
Крім питань України, саміт ЄС обговорюватиме довгостроковий бюджет на 2028-2034 роки, прогрес кандидатів на вступ, економічні виклики блоку та можливу угоду про вільну торгівлю з країнами Mercosur (Бразилія, Аргентина, Уругвай, Парагвай).
Раніше Литва неодноразово закликала до рішучих санкцій проти Росії та Білорусі, підкреслюючи їхню роль у фінансуванні війни проти України.
Цьогоріч економічна ситуація в Росії погіршилась через попередні санкції та падіння енергетичних доходів, що робить посилення тиску ЄС особливо актуальним.
Очікується, що переговори в Брюсселі будуть тривалими і складними, оскільки країни-члени шукають баланс між юридичною безпекою та підтримкою України.
Нагадаємо, що 15 грудня Європейська Рада ухвалила рішення про розширення санкцій, запровадивши обмеження проти дев’яти фізичних осіб і компаній, причетних до роботи так званого тіньового флоту Росії.
До санкційного списку потрапили бізнесмени, пов’язані з державними нафтовими гігантами РФ - "Роснефть" та "Лукойл", які контролюють судна, задіяні у перевезенні російської сирої нафти й нафтопродуктів. У ЄС зазначають, що ці структури маскували реальне походження вантажів і використовували нелегальні та небезпечні схеми транспортування.
Раніше, у жовтні 2025 року, Євросоюз офіційно затвердив 19-й пакет санкцій проти Росії. Його ключова мета - скоротити доходи Кремля, перекрити канали обходу обмежень через треті країни та посилити тиск саме на тіньовий флот.
За даними української розвідки, нині приблизно кожен шостий танкер у світі належить до російського тіньового флоту - близько 17% від загальної кількості діючих суден цього типу.