Нацбанк вийшов із "режиму тиші": регулятор підвищив облікову ставку до 16%

Що вирішив НБУ

"Правління Національного банку України ухвалило рішення підвищити облікову ставку до 16% (з 15,5% - ред.) з огляду на стійкий фундаментальний ціновий тиск, вторинні ефекти від шоків пропозиції та посилення середньострокових проінфляційних ризиків", - йдеться у релізі.

Чому НБУ підвищив ставку

Прискорення інфляції: У серпні 2026 року споживча інфляція зросла до 8,1% у годовому вимірі, перевищивши липневий прогноз регулятора через дорожче паливо на тлі ескалації на Близькому Сході та зростання адміністративних тарифів через російські атаки на інфраструктуру.

Фундаментальний тиск: Виробничі витрати бізнесу на електроенергію, логістику та оплату праці залишаються високими, а споживчий попит і зарплати продовжують стійко зростати.

Зовнішні та безпекові ризики: Триваюча війна, посилення атак на енергетику та логістику, а також ризики недоотримання міжнародного фінансування створюють додатковий тиск на ціни.

Мета та очікування регулятора

Підвищення ставки покликане підтримати привабливість гривневих активів, стійкість валютного ринку та контрольованість інфляційних очікувань. За прогнозами НБУ, це допоможе повернути інфляцію на траєкторію стійкого зниження до цілі 5% у 2027 році. При цьому регулятор зазначає, що поточне посилення монетарної політики не матиме відчутного стримуючого впливу на кредитування бізнесу.

НБУ готовий і далі гнучко реагувати на зміну ризиків: у разі посилення цінового тиску ставки можуть бути додатково підвищені, тоді як погіршення безпекової ситуації та охолодження попиту можуть стати підставою для пом'якшення політики.

Підсумки дискусії Комітету з монетарної політики оприлюднять 28 вересня 2026 року, а наступне засідання Правління заплановане на 29 жовтня 2026 року.

Роль облікової ставки НБУ під час війни

Як зазначається на сайті НБУ, облікова ставка є ключовою процентною ставкою Національного банку, яка слугує основним орієнтиром вартості грошей та індикатором змін у монетарній політиці.

Повномасштабне вторгнення Росії суттєво послабило канали монетарної трансмісії та викривило економічні умови, через що традиційне застосування облікової ставки як основного інструменту стало неможливим.

Проте адаптація економіки до умов війни та заходи НБУ сприяли відновленню дієвості й прогнозованості впливу ставки на ринкові ставки, що стало передумовою для переходу до режиму гнучкого інфляційного таргетування.

На поточному етапі облікова ставка залишається важливим інструментом. У комбінації з іншими інструментами вона допомагає досягати цінової стабільності, захищати гривневі заощадження від інфляційного знецінення та забезпечувати стійку й контрольовану ситуацію на валютному ринку.

Для повернення обліковій ставці ролі основного монетарного інструменту Національний банк продовжує працювати над посиленням дієвості каналів трансмісійного механізму.

"Режим тиші" в НБУ: як і чому Національний банк обмежує комунікацію перед рішеннями щодо монетарної політики

Національний банк України дотримується практики тижневого "режиму тиші" у комунікаціях із монетарної політики. Це правило діє протягом семи днів до прийняття та оголошення відповідного рішення.

Як працює "режим тиші"

Терміни: Період обмежень розпочинається в останній четвер перед засіданням правління з питань монетарної політики і завершується о 14:00 в день засідання - одночасно з публікацією офіційного рішення на сайті НБУ.

Для кого діє: Члени правління НБУ, інші учасники комітету з монетарної політики та решта співробітників регулятора не мають права обговорювати теми монетарної політики з представниками ЗМІ, банками, експертами, інвесторами чи іншими зацікавленими особами (ані on record, ані off record).

Обмеження для медіа: Протягом цього тижня ЗМІ не можуть публікувати раніше заготовлені інтерв’ю, коментарі чи інші матеріали за участю представників НБУ, якщо вони містять висловлювання щодо монетарної політики.

Мета обмежень

"Режим тиші" є стандартною світовою практикою для центральних банків, які застосовують інфляційне таргетування. Головна мета - запобігти публічним спекуляціям навколо майбутнього рішення регулятора, які можуть зашкодити очікуванням учасників фінансових ринків, посилити невизначеність або спровокувати зайву волатильність.