Наступ на Київ чи "буферна зона": що задумала РФ та чи реальна загроза з Півночі

Протягом останнього тижня військово-політичне керівництво попередило, що Росія може планувати нові наступальні операції на півночі. Москва розглядає кілька сценаріїв дій, кажуть джерела у Силах оборони – від створення буферної зони на Чернігівщині до спроби знову піти в бік Києва. 

Що планує Путін і які загрози для півночі – в матеріалі РБК-Україна.

Головне:

• Сценарії та терміни: РФ розглядає 5 варіантів дій на півночі. Найбільш реальний – спроба створення "буферної зони" (10-20 км) на Чернігівщині, найменш реальний – наступ на Київ. Початок операції можливий не раніше осені.
• Поточна ситуація: Наразі рівень загрози низький. Достатніх сил у ворога біля кордону немає, з боку Білорусі дислокуються лише близько 1900 білоруських військових.
• Сили ворога: Для проведення майбутньої операції на північних рубежах Кремль планує провести нову хвилю мобілізації 100 тисяч осіб.
• Що відстежує ЗСУ: Розбудову військової логістики в Білорусі, спільні ядерні навчання (під виглядом яких можуть наростити війська) та можливу активізацію розвідки та ДРГ.
• 5 мотивів Путіна: Скувати сили ЗСУ на півночі; змусити перекинути війська з Донеччини; створити буферну зону; вчинити психологічний тиск та спробувати захопити керівництво країни (у разі атаки на Київ).

Які сценарії

Минулого тижня, посилаючись на дані розвідок та спецслужб, президент Володимир Зеленський попередив про те, що Росія розглядає плани нападу на Чернігівсько-Київському напрямку з боку Білорусі та Брянської області. Або ж проти однієї з країн НАТО – саме з території Білорусі.

Президент також повідомив, що у ворога є п’ять сценаріїв з розширення війни через північ України. Співрозмовники видання пояснюють, що нові плани Кремля можуть включати як застосування території Білорусі, у близькості з російським кордоном, так і дії безпосередньо з території РФ без залучення РБ.

За інформацією видання, найреалістичніший з цих п'яти сценаріїв – у разі якщо Росія таки вирішить розпочати нову наступальну операцію – це спроба створення буферної зони у Чернігівщині до 10-20 кілометрів у глибину нашої країни. Найменш реалістичний – спроба наступу у бік Києва.

За словами одного зі співрозмовників РБК-Україна, розпочати наступ – згідно з одним із обраних росіянами варіантом дій – вони зможуть не раніше осені.

Зеленський заявив, що Путін має на меті переконати самопроголошеного президента Білорусі Лукашенка долучитись до нових російських агресивних операцій.

Лукашенко, своєю чергою, вчора заявив, що Мінськ не збирається "втягуватися у війну в Україні". Він уточнив, що це можливо лише в одному випадку – якщо Україна "вчинить агресію" проти них.

За словами президента, усі складові Сил оборони працюють над посиленням захисту на Чернігівсько-Київському напрямку. А по дипломатичній лінії будуть передані відповідні дані – партнерам, і сигнали – Білорусі.

Які ознаки

Наразі, за даними видання, активність на Чернігівсько-Київському напрямку та рівень загрози низький, однак військово-політичне керівництво відстежує кілька факторів, подій та ознак, які можуть вказувати на підготовку росіян до можливих наступальних дій на півночі.

Найперше – це кількість військ поряд з нашими північними кордонами. З боку РБ, як і раніше, дислокуються 4 батальйонів білоруської армії (це близько 1900 військових), які постійно ротуються. Достатньої кількості російських військ для проведення наступальних дій ні з боку Білорусі, ні зі сторони Брянщини теж немає.

Проте днями Зеленський заявив, що Кремль готує нові мобілізаційні кроки, щоби набрати до своєї армії ще 100 тисяч осіб.

Фото: усі складові Сил оборони працюють над посиленням захисту на Чернігівсько-Київському напрямку (Getty Images)

За даними РБК-Україна, йдеться про нову хвилю мобілізації росіян зразка осені 2022 року, на додачу до тих 409 тисяч особового складу, яких Москва у цьому році планує набрати за контрактом.

Саме 100 тисяч військових, за даними РБК-Україна, Кремль планує виділити для операції на наших північних рубежах у разі, якщо ухвалить рішення щодо її проведення. Тоді ж, наприкінці 2022 – початку 2023 Путін мобілізував близько 300 тисяч росіян.

Другий фактор – це розбудова інфраструктури на півдні Білорусі – нарощення логістичних шляхів, облаштування полігонів та баз, які можуть бути використані і російськими військами в рамках "Союзної держави".

Третя ознака, яка поки не фіксується – посилення розвідувальної та диверсійно-розвідувальної діяльності з боку РБ та РФ на напрямку можливого удару.

Четвертий фактор – спільні ядерні навчання РБ та РФ на білоруській території, що мають на меті демонстрацію сили – не лише для України, а й для сусідніх країн – членів НАТО. Не виключено і те, що під виглядом цих навчань білоруська та російська армії можуть наростити свої війська біля наших кордонів.

З цієї метою та для відпрацювання спільних дій РБ та РФ можуть спробувати провести ще якісь позапланові навчання на кшталт "Захід-2025" або ж "Союзна рішучість-2022", які фактично стали прикриттям для масованої концентрації російських військ перед повномасштабним вторгненням. Хоча наразі про такі нові навчання Москви та Мінська невідомо.

Навіщо це Путіну

Москва може переслідувати кілька причин, причому декілька з них одночасно. Це насамперед спроба переломити хід війни у разі успішної для росіян реалізації їхніх задумів.

По-перше – шляхом сковування наших Сил на півночі, які муситимуть тримати там оборону. По-друге – спробою змусити українське командування забирати війська з інших важливих для ворога напрямків, наприклад, з Донеччини.

Головнокомандувач Олександр Сирський теж днями заявив, що російський генштаб зараз активно прораховує і планує наступальні дії із півночі. І якщо противник реалізує такі плани, то фронт збільшиться, зазначив головком.

По-третє, це є елементом плану Путіна щодо створення так званої буферної зони у нашому прикордонні – завдання, яке російський диктатор поставив своїм військовим ще два роки тому.

Четверта причина – додатковий морально-психологічний тиск на українське населення, щоби змусити нас бути більш поступливими на умови Кремля.

П'ятий мотив – у разі якщо Путін таки обере сценарій з наступу саме на Київ, в такий спосіб він буде знову пробувати скинути та захопити військово-політичне керівництво України. Хоча співрозмовники видання саме цей сценарій оцінюють як найменш імовірний.