ua en ru

Надзвук та складна траєкторія. Головне про ракети "Онікс" та чому їх не вдається збивати

Надзвук та складна траєкторія. Головне про ракети "Онікс" та чому їх не вдається збивати Фото: ракети "Онікс" після двомісячного затишшя знову атакують Україну (wikimedia.com)

Російські ракети "Онікс" знову завдають ударів по об'єктах на території України. Вони мають низку характеристик, через які, на жаль, наша протиповітряна оборона досі не може ефективно їх перехоплювати.

РБК-Україна докладніше розповідає про ракети "Онікс" та про те, чому їх складно збивати.

Під час підготовки матеріалу використовувалися: зведення Повітряних сил, заяви спікера Повітряних сил Юрія Ігната, начальниці прес-служби Сил оборони Півдня Наталії Гуменюк, дані сайту wikipedia.org.

Російська Федерація активізувала удари "Оніксами" у другій половині липня, одразу після виходу із зернової угоди. Тоді ними атакували портову та критичну інфраструктуру, зокрема, в Одесі та області були влучання в зернові та олійні термінали, а також резервуари та обладнання для завантаження.

З того часу агресор взяв перерву на два місяці, але в ніч на 23 вересня у комбінованій атаці знову запустив "Онікси" по об'єктах на Одещині. В результаті були руйнування на відкритій території у рекреаційній зоні, але обійшлося без жертв та постраждалих. За словами речниці Сил оборони Півдня Наталії Гуменюк, ракети були запущені з берегового комплексу "Бастіон" в окупованому Криму.

У ніч на 25 вересня росіяни задіяли ще дві ракети "Онікс" разом із "Калібрами" та дронами-камікадзе Shahed під час атаки на Одесу.

"Ворог влучив у припортову інфраструктуру. Істотних пошкоджень отримав морський вокзал в Одесі, в будівлі привокзального готелю, який уже кілька років не функціонує, спалахнула пожежа... "Оніксами" зруйновано зерносховища. Але люди не постраждали", - йдеться у повідомленні Сил оборони Півдня.

За даними видання "Думська", перший "Онікс" прилетів в припортовий готель "Одеса", а другий зруйнував зерновий склад, в якому могло зберігатися 40 тисяч тонн продукції.

Згідно зі зведенням Повітряних сил, проти безпілотників і крилатих ракет морського базування було продемонстровано майже 100% результат. Що стосується "Оніксів", то їх уже вкотре не вдається ефективно перехопити.

Головне про ракети "Онікс"

Це надзвукові протикорабельні ракети середнього радіусу. Є радянською розробкою 1970 років і призначені для ударів по надводних, військово-морських угрупованнях, кораблях та наземній інфраструктурі. Стійкі проти вогневої та радіоелектронної протидії.

"Онікси" можуть запускатися з різних платформ, таких як підводні човни, кораблі та літаки. Як правило, для ударів по території України використовуються берегові комплекси "Бастіон". Як і у випадку крайньої атаки, коли відпрацювали "Бастіони" з району окупованого Севастополя.

Згідно із заявами виробника, "Онікс" практично невразливий для протиповітряної оборони. Його головка самонаведення радіолокації дозволяє знищувати цілі як над водою, так і над сушею.

Надзвук та складна траєкторія. Головне про ракети "Онікс" та чому їх не вдається збивати

Фото: запуск ракети "Онікс" із берегового комплексу "Бастіон" (defence-ua.com)

Характеристики:

  • довжина - 8 м (авіаційний варіант - до 6,2 м)
  • маса - 3000 кг (стартова, до 4000 кг із транспортно-пусковою склянкою)
  • максимальна швидкість - 2,6 Маха або 3182 км/год на висоті 14000 м
  • швидкість біля поверхні - 2 Маха або 2448 км/год
  • висота польоту - до 14000 м (маршева ділянка) та 10-15 м (кінцева ділянка)
  • дальність - 300 км (базовий) та до 800 км ("Онікс-М")
  • маса бойової частини - до 300 кг

Експортні варіанти "Яхонт" стоять на озброєнні Сирії, В'єтнаму, Індії та Індонезії. Крім того, існує модернізована версія "Онікс-М" із дальністю стрільби до 800 км.

Особливістю даного типу ракет є політ по балістичній траєкторії на великій висоті та зниження на наднизьку висоту перед підльотом до цілі. Зокрема, на маршевій ділянці "Онікси" піднімаються до 14 км, на підльоті до цілі опускаються до 10-15 м і летять у режимі огинання рельєфу.

Скільки у Росії таких ракет і куди вони можуть дістати

Восени минулого року міністр оборони Олексій Резніков наводив дані про те, що в Росії залишалося 347 з 470 ракет "Онікс". Тобто близько 74% від довоєнного запасу.

Зазначимо, що для ударів по Україні вони застосовувалися з весни 2022 року. Зокрема, у квітні з території Криму було обстріляно аеропорт в Одесі, у травні - аеродром у місті Арциз. У червні 2022-го ракету запустили по Очакову, а в липні відразу 10 "Оніксів" ударили по Миколаєву. За рік повномасштабного вторгнення Росія лише по цілях на Одещині запустила близько 40 ракет. Влітку до них додалося ще близько двох десятків.

Щодо актуальних запасів та виробництва, то оцінити їхні обсяги складно. Спікер Повітряних сил Юрій Ігнат наголошував, що це стара розробка, яка з високою ймовірністю досі модернізується та вдосконалюється.

Зазначимо, відстань від Севастополя до Одеси по прямій - 300 км, від мису Тарханкут - близько 180 км. У першому випадку "Онікс" може досягти цілі приблизно за 6-7 хвилин, у другому - за 4 хвилини. Завдяки швидкості в українських містах можуть навіть не встигнути оголосити повітряну тривогу. Тому іноді вона лунає після вибухів.

Надзвук та складна траєкторія. Головне про ракети "Онікс" та чому їх не вдається збивати

Фото: радіус можливої поразки ракетою "Онікс" із окупованого Севастополя (mapsdirections.info)

У джерелах наводиться різна дальність польоту. Але навіть якщо виходити із 300 км для базового варіанта, то Росія з окупованого Криму здатна прострілювати "Оніксами" весь південь України. За словами Ігната, якщо ракета піднімається на маршевій ділянці на висоту понад 10 км, то здатна подолати відстань до 600 км.

Чому українська ППО не може збити "Онікс"

Щодо можливостей України збивати протикорабельні ракети у 2022 році виникла плутанина. Оперативне командування "Південь" звітувало про ліквідацію ракет "Онікс" та Х-22, але, як уточнили через кілька місяців, ця інформація була помилковою. Таким чином, навіть станом на сьогодні Україна не має засобів для ефективного перехоплення.

Основна проблема - висока швидкість польоту та мала висота на термінальній ділянці. За таких умов, за словами Юрія Інгата, залишається лише намагатися вплинути на траєкторію засобами радіоелектронної боротьби. Але й відхилення від курсу не гарантує, що "Онікс" впаде у чисте поле.

Влітку 2023-го Ігнат казав, що допомогти захиститися від "Оніксів" могли б додаткові зенітно-ракетні комплекси типу Patriot та SAMP-T.

"Якби ми мали відповідні додаткові системи, то вони б захистили інфраструктуру Одеси, і не тільки портову інфраструктуру", - говорив він у липні.

Але найефективнішим способом боротьби є знищення носіїв. Тобто берегових комплексів "Бастіон" в окупованому Криму. У серпні проходила інформація про знищення такого комплексу внаслідок української атаки по об'єктах російської ППО на мисі Тарханкут, але вона не знайшла підтвердження.

Про ситуації в ніч проти 23 вересня Ігнат натякнув, що українські військові могли успішно вплинути на траєкторію "Онікса". Зокрема, за його словами, оскільки вона влучаила в рекреаційну зону, "щось вплинуло на її політ".

Крайня атака, як говорилося вище, була комбінованою. Росіяни також задіяли "Калібри" та дрони Shahed, які змінювали напрямок, щоб розосередити увагу ППО та завдати максимальної шкоди. Спочатку вони долетіли практично до центральної частини України, після чого розвернулися і вздовж кордону з Молдовою попрямували до Одеси.

Незважаючи на це, українське ППО щодо "шахедів" та "Калібрів" продемонструвало бездоганну роботу. Чого поки не можна сказати про "Онікси".

"Ракети "Онікс" складно збивати. Протидіяти їм можна, але засоби ураження проти них не діють. Ракета надзвукова, летить дуже низько. Тому ці ракети неможливо збивати існуючими засобами протиповітряної оборони", - резюмував він.