Набуття чинності закону про просторове планування просять перенести: у чому небезпека

За її словами, це означатиме продовження корупційних схем у містобудуванні, оскільки відсутність плану просторового розвитку - це продовження різних видів рейдерства, появи незаконних довгобудів, самобудів та різного шахрайства у сфері містобудування і землевідведення. 

Вона нагадала, що  з 1 січня 2025 року вступає в силу № 711-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель". Згідно з ним, кожна громада повинна мати план просторового розвитку.

Цей документ є одночасно і містобудівною документацією на місцевому рівні та документацію із землеустрою. Він охоплює всю територію громади і не має терміну дії, проте дуже гнучкий, адже зміни можна вносити щороку. І лише з цим документом громада зможе відвести земельну ділянку під садок, школу чи житло, підприємець - розширити свій бізнес, а звичайний житель - змінити цільове призначення своєї ділянки.

"У цьому плані визначаються види цільового призначення земельних ділянок, які можуть бути встановлені на певних територіях. Наприклад, у межах встановленої комплексним планом функціональної зони, призначеної для будівництва об’єктів промисловості, не можна буде встановити цільове призначення земельної ділянки під житлове будівництво", – пояснила Шуляк.

При цьому вона підкреслила, що попри вимогу законодавства громади не лише і досі не мають планів просторового розвитку, а і не всі поспішають їх створювати. Наразі активно розробку здійснюють лише кілька десятків громад. Так, одними з перших плани просторового розвитку почали розробляти Чугуївська та Мереф’янська громади на Харківщині і вже розробила Пісочинська.

За словами Шуляк, причин, чому громади і досі не включилися в процес створення планів просторового розвитку, декілька. По-перше, брак коштів на це. По-друге, не повне розуміння того, навіщо це. Вона зазначила, що у 2019 та у 2020 роках, коли законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель" ухвалювався у першому та другому читаннях відповідно, "відчувався певний спротив: як на рівні ОМС, так і на рівні парламенту не було остаточного розуміння, навіщо громадам новий інструмент – план просторового розвитку".  

"Але і був спротив через те, що запровадження планів просторового розвитку означатиме фактичний "стоп" різним видам рейдерства, появі незаконних довгобудів, самобудів та різного шахрайства у сфері містобудування. До того ж, якісна містобудівна документація зрештою означатиме збільшення надходжень до місцевих бюджетів. А це вже вагома перевага для ОМС, оскільки йдеться про щонайменше на 10-20% більші надходження", - підкреслила Шуляк. 

Без плану просторового розвитку громади не зможуть займатись відведенням земельних ділянок, їх жителі - змінювати цільове призначення своїх ділянок, а підприємці - розширювати бізнес. Відсутність такого плану для громади означатиме затримку фінансування відновлювальних заходів і підвищення ризиків хаотичної забудови і рейдерства. 

"Зрозуміло, що ідея обовʼязковості для громад планів просторового розвитку подобається не всім. Скажу більше, якби би не ухвалили це законодавство у 2019 році, зараз у нього було б набагато менше шансів. Зокрема, вже зараз деякі депутати готують законопроєкт про перенесення строків з 1 січня 2025 року на 1 січня 2028 року. Але цього робити не можна. Ми готові допомагати громадам у створенні цих планів, наші донори і міжнародні партнери - теж", - зауважила Шуляк.

На її переконання, для громад і містобудування зараз найкращий час, щоби працювати над створенням планів просторового розвитку. Один з інструментів для цього - програми комплексного відновлення (ПКВ), які зможуть бути вихідними даними для розробки планів просторового розвитку територіальних громад. ПКВ готують вже більш ніж 200 – тобто близько 10% – українських територіальних громад.

"Таким чином ми скоротимо перший етап розроблення планів просторового розвитку на 3-4 місяці. А це означає економію для бюджету до 30% від вартості розробки комплексного плану", – підсумувала Олена Шуляк.