У пошуках компромісу. Якою буде мобілізація в Україні і що не так із новим законопроектом

При підготовці матеріалу використовувалися: тексти законопроектів №10378 (відкликаний) та №10449, Telegram-канал нардепа Ярослава Железняка, коментарі заступника голови парламентського комітету з питань нацбезпеки Єгора Чернєва та співрозмовника РБК-Україна в "Слузі народу".

Кабінет міністрів подав оновлений законопроект 30 січня. Як заявили в Міністерстві оборони, у ньому враховано зауваження Генштабу та народних депутатів, ця версія визначає прозорі правила мобілізації, а також регулює права військових та військовозобов'язаних.

Профільний комітет Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки реагує загалом позитивно. На відміну від попереднього варіанту, який через низку суперечливих норм було відкликано 11 січня. Хоча більшість із них залишилися в дещо іншій інтерпретації, особливо щодо ухилянтів.

"Він (законопроект №10449, – ред.) дещо кращий, тому що автори все ж таки почули деякі пропозиції. І ці пропозиції включені до законопроекту або, навпаки, прибрано деякі норми. Але, на жаль, не все те, що ми пропонували, Міноборони включило", – розповів РБК-Україна заступник голови комітету Єгор Чернєв ("Слуга народу").

За його словами, від міністерства хочуть почути, чому не було включено запропоновані норми і чому з'явилися деякі нові.

Нові правила: облік, підготовка та мобілізаційна база

У новій редакції залишається обов'язкова норма про реєстрацію електронного кабінету. Тут треба буде вказати дані про місце проживання, стан здоров'я, номер телефону, email і так далі. Військовозобов'язані мають протягом 60 днів з початку мобілізації уточнити облікові дані через Центри надання адмінпослуг, територіальні центри комплектування (ТЦК) або е-кабінет. Відкликаний проект передбачав удвічі менший термін – 30 днів.

На облік військовозобов'язаних ставитимуть чоловіків, що пройшли базову підготовку, старше 25 років (зараз – старше 27 років) та тих, хто вийшов з місць позбавлення волі. Жінки з медичною, фармацевтичною чи спорідненою військово-обліковою спеціальністю зможуть стати на облік добровільно. А після ухвалення закону зможуть піти на службу у воєнний час лише за своїм бажанням.

На період мобілізації чоловіки віком 18-60 років повинні мати при собі облікові документи, пред'являти їх на вимогу працівника ТЦК, поліцейського, а також прикордонникам при виїзді з України. Переїжджати на інше місце можна без дозволу ТЦК, але протягом 7 днів треба стати на облік за новою адресою.

Як змінювалися ключові пропозиції у законопроектах про мобілізацію (інфографіка РБК-Україна)

Добровольці отримають відстрочку на 2 місяці для вирішення особистих питань та підготовки до мобілізації. Також уточнюється перелік тих, хто не підлягає призову. Зокрема, це стосується звільнених у запас (протягом двох років від дня звільнення) та звільнених із російського полону, причому на службу вони зможуть повернутися, але лише в добровільному порядку. Також протягом шести місяців не призиватимуть звільнених строковиків.

До речі, щодо строкової служби, як і попередня версія, новий законопроект пропонує замінити її на базову підготовку. Вона запроваджується у всіх закладах вищої освіти з 2025 року для громадян віком від 18 до 25 років обов'язково для чоловіків та за бажанням для жінок. При цьому дозволяється обирати рік служби. Від базової військової підготовки звільняються особи непридатні за станом здоров'я та ті, хто до вступу в громадянство України пройшов службу в іншій країні.

Для здобуття військово-облікової спеціальності з 2025 року запроваджується базова загальновійськова підготовка. Її можна буде пройти у вишах, закладах професійної освіти, навчальних центрах ЗСУ та МВС. Без такої підготовки будуть зачинені двері на роботу в органах прокуратури, поліції та на держслужбі.

Зазначимо, чинне законодавство передбачає строкову службу в армії від 12 до 18 місяців, залежно від наявності вищої освіти. Новий підхід зводиться до базового 3-місячного та професійного 2-х місячного курсів. Основна ідея полягає в тому, щоб усі чоловіки пройшли необхідну підготовку, оскільки навіть після війни загрози з боку агресивного сусіда – РФ – навряд чи зникнуть.

Частина нововведень стосується мобілізаційної бази. У новому законопроекті на додаток до осіб з І та ІІ групами інвалідності пропонується додати ІІІ. Тобто не мобілізувати чоловіків із будь-якою групою.

"Нашу пропозицію залишити серед тих, хто не підлягає мобілізації, людей з III групою почули. Але додали, що стосовно тих, хто доглядає таких осіб, підставою є лише опікунство. Це спірне питання. Особисто я отримав дуже багато запитів від таких людей, які не підпадають під опікунство. До цього теж треба підходити та розглядати з різних боків", – пояснив Єгор Чернєв.

Мобілізаційну базу пропонують розширити, наприклад, за рахунок багатодітних батьків із боргами за аліментами за три та більше місяців. Чи при цьому враховувалися життєві обставини, такі як наявність дітей від різних матерів, можливі проблеми з роботою під час війни, незрозуміло. Дискримінаційною, на перший погляд, є норма, що дозволяє мобілізувати аспірантів на контрактній формі.

"Тут ще треба почути позицію Міністерства освіти. Після публікації законопроекту у мене також є запити від аспірантів, що це несправедливо щодо контрактників. Але давайте дочекаємось позиції Міносвіти та Міноборони, тоді виходитимемо на якесь рішення", – додав нардеп.

Голова комітету з питань нацбезпеки Олександр Завітневич ("Слуга народу") не погоджується з пропозицією мобілізувати засуджених. Днями він зазначив, що це його особиста думка, і пояснив, що виступає проти, оскільки в 50-х роках минулого століття, коли до збройних сил СРСР потрапили колишні в'язні, в армії з'явилася "дідівщина".

На думку ж Чернєва, це цілком може стати робочим інструментом. Однак, по-перше, така мобілізація має бути добровільною, а, по-друге, мають бути командири, готові рекрутувати та працювати з цією категорією. За його словами, сьогодні є запити як від командирів на місцях, які знають, як працювати з таким ресурсом, так і від засуджених, готових захищати Україну зі зброєю в руках. Залишається знайти компроміс, який би влаштував усіх.

Як змінювалися ключові пропозиції у законопроектах про мобілізацію (інфографіка РБК-Україна)

Також Завітневичу не сподобалося, що у новому проекті прибрали норму про ротацію. Відкликана версія передбачала, що військові на фронті підлягають ротації для відпочинку та відновлення боєздатності не пізніше ніж через 6 місяців, а термін ротації мав тривати не менше двох місяців. За його словами, ротацію та її терміни треба закріпити на законодавчому рівні, можливо, правки запропонують між першим та другим читаннями. Його заступник Єгор Чернєв наголошує, що це питання точно обговорюватиметься.

"З одного боку зрозуміла позиція людей на лінії фронту та в окопах, справді, є бригади, які довгий час не виходили на ротацію. З іншого – є потреби Генштабу у боєздатності підрозділів на передньому краю. Мені здається, змусити військових раз на місяць проводити ротацію без урахування ситуації на полі бою, не дуже правильно. Але точно треба шукати справедливе рішення", – зазначив він у розмові з РБК-Україна.

Зазначимо, встановлюються нові підстави для звільнення з військової служби. Зокрема, демобілізації підлягають ті, хто безперервно прослужив протягом 36 місяців під час воєнного стану. Але звільнення та його терміни визначатимуться Ставкою верховного головнокомандувача.

Електронні повістки, заходи для ухилянтів та інші норми

Як і в першій версії, новий проект уточнює зміст повістки. У ній мають бути зазначені місце, день і час явки до ТЦК. Причому у заходах щодо оповіщення військовозобов'язаних братимуть участь не лише представники військкоматів, а й поліція.

Повістки до ТЦК хочуть вручати як особисто у паперовому вигляді, так і в електронному – відправкою до е-кабінету. До цього передбачалося, що електронна повістка може прийти і на email, але в Міноборони вирішили від цього відмовитися.

"По-перше, за електронною поштою складно верифікувати людину. По-друге, всі ми отримуємо велику кількість листів на email, складно не втратити листа з повісткою до ТЦК і потім не нести за це відповідальність. Логіку Міноборони я розумію, бо через е-кабінет все буде верифіковано і перевіряти його буде обов'язком кожного. Але все одно залишається відкритим питання, чи у всіх військовозобов'язаних є технічна можливість зареєструватися", - каже Чернєв.

Не з'явитися до ТЦК можна лише з поважних причин, таких як стихійне лихо, хвороба, смерть близького родича чи дії країни-агресори. При цьому має бути документальне підтвердження. І якщо хвороба чи смерть близького підтверджується довідкою, то як бути у випадку з іншими непереборними обставинами, поки неясно. Ймовірно, вирішуватимуть це військкомати безпосередньо з військовозобов'язаними.

За неявку за повісткою запускається механізм санкцій. І це ключовий спірний момент, який перекочував до нової редакції. Раніше пропонувалося обмежувати ухилянтів у правах з ініціативи керівника ТЦК. Їх би вносили до реєстру боржників, після чого заборонявся б виїзд за кордон, операції з майном, керування транспортними засобами тощо. У новому проекті залишилися обмеження на виїзд з України, заходи щодо водіїв, допускається арешт рахунків, депозитів та електронних гаманців, але лише за рішенням суду.

Неявка в ТЦК за паперовою або електронною повісткою стане підставою для обмеження військовозобов'язаних у правах, але лише за рішенням суду (фото facebook.com/OOTCKSP)

Проблеми починаються, якщо поліція протягом 15 днів не зможе доставити військовозобов'язаного до ТЦК. Тоді керівник центру комплектування у термін до 5 днів направляє вимогу виконати військовий обов'язок або в е-кабінет, або рекомендованим листом.

Днем вручення вважається той, коли ТЦК отримав повідомлення про доставку до е-кабінету (якщо відправлено пізніше 17:00, то наступний робочий день), коли людина отримала вимогу під розписку, відмовилася від отримання або день відмітки на пошті про неможливість вручити документ (при зміні місця проживання чи перебування). Останні два випадки означають, що людина повідомлена, а вимога – вручена.

Якщо не з'явитися до військкомату протягом 10 днів, ТЦК через суд ініціює обмеження у правах. Суд ухвалює рішення не пізніше ніж через 15 днів з дня відкриття провадження. Таке рішення має виконуватися негайно, причому навіть якщо на нього подано апеляцію. Поки складно спрогнозувати, чи залишаться жорсткі заходи для ухилянтів у нинішньому вигляді, каже Чернєв.

"Я не знаю, скільки буде правок, як саме змінюватимуть ту чи іншу норму. Знаю, що щодо неї є питання у моїх колег, є питання всередині комітету. Збиратимемося, обговорюватимемо і напрацьовуватимемо якісь рішення", – додав нардеп.

Уточнюються категорії осіб, які мають право на відстрочку. Зокрема, йдеться про осіб з інвалідністю (термін 6-12 місяців, після чого обов'язково треба пройти військово-лікарську комісію), зайнятих доглядом за хворою дружиною, дитиною чи своїми батьками (зараз – і за батьками дружини). Також відстрочка належить батькам-одиначкам з дітьми до 18 років, але тільки якщо мати померла, позбавлена батьківських прав або зникла безвісти. Звільнені з полону теж отримують відстрочку, але за бажанням можуть бути мобілізовані.

Щодо сфери освіти, залишається відстрочка для студентів, які навчаються на денній або дуальній формі та отримують вищий рівень (за однією спеціальністю). Таким чином, друга освіта, як і заочна та дистанційні форми навчання, не дають таке право. Відстрочка має надаватися докторантам та інтернам, науково-педагогічним працівникам на 0,75 ставки (у відхиленому проекті була повна ставка).

Змінюються умови бронювання. На бронь від мобілізації можуть розраховувати чиновники категорії "А" (керівництво держорганів та їх заступники). На чиновників категорій "Б" і "В", як і працівників органів місцевого самоврядування, поширюється норма не більше 50% від кількості військовозобов'язаних. Примітно, що право на відстрочку фактично втратили поліцейські, прокурори та співробітники інших правоохоронних відомств, але тепер їх зможуть забронювати.

Новий проект скасовує статус "обмежено придатного". Українці з таким статусом мають знову пройти медогляд протягом 9 місяців, щоб отримати відмітку про придатність або непридатність до служби. Перегляду також підлягають чоловіки віком від 25 до 55 років з інвалідністю ІІ та ІІІ груп, встановленою після 24 лютого 2024 року. Їм треба буде пройти комісію до кінця року. Норма не стосується інвалідності, отриманої на війні, а також випадків ампутації рук чи ніг.

Чоловікам за кордоном для оформлення паспорта, закордонного паспорта або отримання консульських послуг (є кілька винятків) будуть потрібні облікові документи. Зняті з обліку в Україні мають протягом 30 днів знову стати на нього, при цьому гарантується право на в'їзд та виїзд з країни.

Процедура вже цього тижня? Що відомо про терміни та коли можуть ухвалити закон

Після реєстрації оновленого законопроекту буде його включення до порядку денного сесії. Нардеп Ярослав Железняк ("Голос") писав, що, напевно, це відбудеться автоматично з відкриттям нової сесії. Поточний статус документа – "поданий на ознайомлення".

Наступним важливим етапом стане скорочення термінів подання альтернативних проектів з 14 до 7 днів, для чого потрібне окреме голосування та підтримка щонайменше 226 депутатів. Воно може відбутися не раніше 6 лютого, і якщо нардепи схвалять скорочення термінів, то є шанс розпочати розгляд уже цього тижня.

Верховна рада вже цього тижня може проголосувати законопроект про мобілізацію у першому читанні (Getty Images)

Має відбутися засідання профільного комітету, який підтримає урядову або альтернативну версію (за наявності) – не раніше 6 лютого. Відповідно, винесення до зали на перше читання – не раніше ніж 7 лютого.

Якщо законопроект ухвалять у першому читанні, буде голосування за скорочення терміну поправок, теж з 14 до 7 днів. Потім комітет має розглянути правки, не виключено, що не встигне раніше ніж до кінця місяця. Якщо правок буде багато, процедура може затягтися, що змістить дату голосування у другому читанні. Згідно з одним із ймовірних, на думку нардепа, сценаріїв, закон навряд чи набуде чинності до березня, при тому що він передбачає перехідний період в один місяць.

"Перше читання теоретично може бути і цього тижня. Чи будуть голоси в залі, важко спрогнозувати. З того, що я чую, у багатьох колег є питання до законопроекту. Але ми також розуміємо, що законопроект про мобілізацію необхідний. Що стосується другого читання, не думаю, що хтось взагалі може спрогнозувати терміни. Все залежить від кількості правок. Може бути умовних 10-20, а може й тисяча", - розповів РБК-Україна Єгор Чернєв.

Співрозмовник видання у "Слузі народу" підтвердив, що є плани на вівторок проголосувати за скорочення терміну внесення альтернативних проектів до семи днів. Відповідно, за основу його можуть розглянути у парламенті вже 7 лютого. За його оцінкою, голосів для першого читання має вистачити.

"Ця версія, звичайно, набагато краща. У ній врахована частина зауважень депутатів. Там вже є з чим працювати до другого читання. Хоча попередньо виглядає так, що "Євросолідарність" та "Батьківщина" не підтримуватимуть цей документ навіть за основу", - зазначив він.

За його словами, найбільш дискусійними виглядають норми щодо роботи електронного кабінету, адже далеко не всі мають доступ до інтернету. А також - зі зняттям відстрочки для опікунів людей із ІІІ групою інвалідності. Щодо обмежень щодо блокування рахунків та інших прав, то в новій редакції їх застосовуватимуть за ухвалою суду, а не за рішенням голови ТЦК. Тож у частини депутатів перестороги відпали.

Крім того, у Раді, за даними РБК-Україна, справді проговорювалося скорочення терміну подання правок між читаннями до 7 днів. Це у тому випадку, якщо законопроект буде проголосовано за основу. Однак співрозмовник РБК-Україна в СН сумнівається, що рішення про терміни буде схвалено у парламенті. Тим більше з огляду на те, що в цей документ нардепи вже збираються внести багато поправок.