Міжнародна NEQSOL Holding готує 70 млн доларів інвестицій в UMCC в Україні

Головне:

• Купівля нових активів: NEQSOL Holding розглядає можливість участі в приватизації Демурінського ГЗК для розширення ресурсної бази, якщо відбудеться скасування експортного контроля рутилового та цирконового концентратів.
• 70 млн доларів на розвиток UMCC: перша частина інвестпрограми погоджена на 2 роки, але її старт також прив'язаний до регуляторних змін.
• Збитки від бюрократії: існуючий порядок отримання дозволів на експорт рутилу та циркону коштував компанії 35 млн доларів виручки.
• Беззбитковість до 2028 року: вихід на позитивні показники можливий лише за умови стабільних і передбачуваних правил з боку держави.

За словами Рішада Алієва, холдинг послідовно заявляє про намір продовжувати інвестування та збільшувати свою присутність в Україні і зараз розглядає всі наявні можливості для розширення ресурсної бази титанової сировини.

Що стосується Демурінського ГЗК, то, за словами Алієва, цей актив "завжди на порядку денному" і компанії цікавий. Однак фінального рішення щодо участі в його приватизаційному аукціоні поки немає.

Плани інвестицій в розвиток

Наразі підтверджена перша частина інвестиційної програми розвитку UMCC Titanium (раніше – ОГХК, Об'єднана гірничо-хімічна компанія). ЇЇ реалізація почнеться за умови зняття експортного контролю рутилового та цирконового концентратів.

Зокрема, наглядова рада погодила 70 млн доларів інвестицій на наступні два роки. Компанія готується розпочати її виконання найближчим часом.

За словами представників компанії, розроблена програма дозволяє вивести UMCC на беззбитковість до 2028 року, але лише за умови зняття обмежень експортного контролю.

Три умови для масштабування

Рішад Алієв підкреслив, що остаточне рішення щодо розширення бізнесу, зокрема щодо Демурінського ГЗК, залежить не лише від вирішення питання експортного контролю, а й від низки інших факторів: ризиків близькості до лінії фронту, логістики та вартості електроенергії.

Перша й основна проблема – обмеження на експорт рутилового та цирконового концентратів, які формують близько 50% валової вартості продукції компанії. Існуючий порядок та довжина термінів отримання дозволів на експорт не дозволяють компанії ефективно конкурувати на ринках ЄС та США що вже призвело до втрати близько 35 млн доларів валютної виручки.

Друга проблема – логістична. Продукція Вільногірського ГЗК експортується до США морським шляхом. Однак через постійні обстріли порт Одеси фактично не працює. Компанія розробляє альтернативний маршрут через залізницю до портів Румунії чи Польщі. Однак він суттєво дорожчий: витрати на логістику вже сягають мільйонів доларів на рік, а подорожчання перевезення вдвічі здатне звести маржинальність бізнесу до нуля.

Третя проблема – дефіцит кадрів. Із близько 4000 працівників підприємства понад 600 мобілізовані до Збройних сил.

Представники компанії розповіли про недосконалість чинної системи бронювання: незаброньованих співробітників мобілізують, після чого компанія за законом зобов'язана скорочувати заброньовану кількість.

Через нестачу персоналу, наприклад, не може повноцінно працювати роторний екскаватор у Вільногірську, який потребує дев'яти операторів, а в наявності є лише троє. Начальник кар'єру змушений одночасно виконувати обов'язки сепараторщика, зварювальника та займатися ремонтом обладнання.

Приватизація в титановій галузі

До складу компанії UMCC Titanium, що раніше мала назву ОГХК, інтегровані два гірничо-збагачувальні комплекси: Вільногірський та Іршанський. Вони постачають концентрати ільменіту, рутилу та циркону клієнтам в аерокосмічній, хімічній та промисловій галузях по всьому світу.

В червні 2025 року після завершення процесу приватизації компанія увійшла до складу міжнародної групи компаній NEQSOL Holding із штаб квартирою в Амстердамі. Її засновником і власником 100% є азербайджанський бізнесмен і меценат Насіб Гасанов.

Демурінський ГЗК – підприємство з видобутку та збагачення титано-цирконієвих руд на Вовчанському родовищі в Дніпропетровській області. Раніше комбінат належав підсанкційному російському олігарху Михайлу Шелкову. У лютому 2023 року його конфіскували у власність держави та передали під управління Фонду державного майна України. Об'єкт внесений до програми Великої приватизації та готується до аукціону на 20 жовтня.