Місце зародження життя під питанням: популярна теорія виявилася помилковою

Чому популярна теорія виявилася помилковою?

Протягом багатьох років гіпотеза про виникнення живих організмів біля океанічних джерел вважалася фундаментальною.

Вчені припускали, що глибоководні вентилі, які виділяють тепло, водень і лужні рідини, створили ідеальне середовище для первинного метаболізму.

Навіть відкриття гідротермального поля "Втрачене місто" в Атлантичному океані у 2000 році з його високими карбонатними димарями тривалий час вважалося підтвердженням цієї ідеї.

Проте Бенджамін Тутоло наголошує, що концепція базується на застарілих і хибних припущеннях про хімічні умови, які панували на нашій планеті майже 4 мільярди років тому.

Фундаментальні проблеми океанічної гіпотези

Вчені тривалий час вважали сульфідні мінерали головними каталізаторами первинного метаболізму, проте лужні джерела, довколишні породи та древній океан фактично не містили сірки.

Необхідні для хімічних реакцій потужні протонні градієнти між лужною рідиною та кислим океаном у реальності не могли існувати.

Високі показники лужності отримували лише тоді, коли зразки рідини піднімали на поверхню та охолоджували, тоді як за умов колосального тиску та високих температур на дні океану ці рідини мали значно нижчу лужність.

Де насправді зародилося життя?

Замість глибоководних вентилів геохімік пропонує звернути увагу на поверхневі водойми. Дослідження показують, що саме у випаровувальних басейнах та озерах є всі необхідні хімічні умови для синтезу ключових компонентів живих клітин - РНК, білків та ліпідів.

Новий погляд науковця перекреслює попередні уявлення та змушує вчених повністю переглянути підходи до пошуку позаземного життя.

За словами Тутоло, пошук слідів біологічної активності біля гідротермальних джерел на Марсі або крижаних супутниках Юпітера й Сатурна може виявитися марним.

Попри це, шанси знайти інопланетне життя все ще залишаються, адже випаровувальні озера теоретично можуть формуватися на поверхнях інших планет та супутників у Всесвіті.