"Мінус 30% переробки": Україна порушила роботу 9 найбільших російських НПЗ

У відомстві наголошують, що Росія не лише втрачає частину потужностей із переробки нафти, а й стикається з проблемами на внутрішньому паливному ринку та змушена посилювати захист основних маршрутів експорту енергоресурсів.

Наприкінці жовтня та в листопаді 2026 року Україна активізувала далекобійні удари по об'єктах російської нафтової галузі. Під атаками опинилися великі НПЗ, нафтосховища, насосні станції та експортні термінали. Це свідчить про системний характер кампанії, спрямованої не на окремі об'єкти, а на різні ланки виробництва та постачання нафтопродуктів.

Так, лише за один тиждень українські удари порушили роботу дев'яти з 35 найбільших російських НПЗ. Фактичні обсяги переробки нафти могли скоротитися приблизно на 30% - до 200 тисяч тонн на добу.

Такі втрати мають суттєве значення для російської економіки, яка значною мірою залежить від експорту енергоресурсів. Водночас нафтопродукти потрібні не лише для забезпечення цивільних споживачів, а й для потреб військової логістики.

Наслідки атак уже відчуваються на внутрішньому ринку Росії. Зокрема, 9 листопада з'явилася інформація про відновлення обмежень на продаж пального на заправках "Роснефти". У деяких регіонах водіям дозволяли купувати не більше ніж 30 літрів бензину в містах і 50 літрів на автомобільних трасах. Також запроваджували обмеження на продаж пального в каністри.

Про перебої з постачанням повідомляли в Карелії, Бурятії, Забайкальському та Красноярському краях, Новосибірській, Архангельській і Пензенській областях.

При цьому попередні обмеження почали скасовувати лише наприкінці жовтня. Тобто паливний ринок Росії не встиг повністю відновитися після попередніх проблем, коли нова хвиля українських атак знову ускладнила ситуацію.

Власний видобуток нафти не означає, що країна автоматично має достатньо бензину та дизельного пального. Для їх виробництва необхідна безперебійна робота НПЗ, спеціалізованого обладнання, сховищ і транспортної інфраструктури. Важливу роль також відіграють стабільні маршрути постачання готової продукції.

Через пошкодження та зупинки заводів поза роботою могли перебувати від 20% до 35% російських потужностей із переробки нафти. Видання також повідомляло, що Росія почала закуповувати бензин морем, зокрема в Туреччині, Марокко та Єгипті.

Таким чином, один із найбільших світових виробників нафти опинився в ситуації, коли йому доводиться шукати за кордоном готове пальне для задоволення власних потреб.

Водночас важливе значення має не лише кількість уражених нафтопереробних заводів, а й характер пошкоджень. Особливо критичними можуть бути удари по ключових технологічних установках, від яких залежить виробництво готових нафтопродуктів.

НПЗ - це складний промисловий комплекс, де первинна переробка нафти є лише початковим етапом. Щоб отримати товарний бензин, дизельне та авіаційне пальне, необхідно використовувати установки вторинної переробки. Серед них - обладнання для каталітичного крекінгу, гідрокрекінгу, риформінгу та гідроочищення.

За оцінками Міжнародного енергетичного агентства (IEA), незначні пошкодження установок первинної переробки можна усунути протягом одного-двох тижнів. Натомість відновлення складного обладнання вторинної переробки потребує значно більше часу - у середньому від шести до восьми місяців.

Отже, навіть після ліквідації пожежі та відновлення роботи окремих частин підприємства пошкоджений НПЗ може ще тривалий час не працювати на повну потужність.