Мільярди "в тіні". Експортери брухту оскаржують обмеження і шукають лазівки

За словами Каленкова, переробка металобрухту всередині країни приносить державі більш ніж у десять разів більше доходів, ніж його експорт.

"Держава Україна заробляє на переробці брухту в готову продукцію більше, ніж просто на його вивезенні. Це відкрита і прозора інформація", - зазначив він.

Експортери намагаються оскаржити обмеження

Натомість діяльність частини експортерів є непрозорою, зауважив експерт. За його словами, у цьому сегменті часто працюють фізичні особи-підприємці з мінімальними податковими зобов’язаннями, а окремі компанії також уникають сплати мит, використовуючи транзит через Європейський Союз для подальшого експорту до третіх країн.

Каленков також заявив про можливі маніпуляції з боку експортерів у судових процесах. За його словами, деякі компанії подають позови проти урядових рішень, але навіть не платять судовий збір - вони просто очікують на автоматичний розподіл справи між суддями.

"Вони фактично грають у "рулетку", подаючи заяви доти, доки справа не потрапить до потрібного судді", - зазначив він і висловив сподівання на неупередженість судової системи.

Втрати для економіки та ставка на внутрішню переробку

За оцінками Каленкова, через експорт брухту українські підприємства у 2024 році недоотримали щонайменше 200 тисяч тонн сировини. Це могло б забезпечити виробництво сталі з потенційним експортом продукції на суму понад 1 млрд доларів.

"Це значні втрати для економіки та валютних надходжень", - сказав він.

Президент УМП також наголосив, що металургійні підприємства в Україні працюють у складних умовах, натомість компанії в інших країнах, зокрема ті, що конкурують з українськими виробниками, мають суттєво нижчі витрати, що дозволяє їм активніше закуповувати сировину.

Окремо Каленков звернув увагу на політику Європейського Союзу щодо обмеження експорту металобрухту. За його словами, ЄС вже запроваджує відповідні заходи і планує їх посилення в рамках сталевого плану розвитку.

"Україна, яка рухається до членства в ЄС, має враховувати ці підходи і зберігати власну сировину для внутрішньої переробки", - зазначив він.

Коментуючи реакцію польської сторони, Каленков заявив, що частка українського брухту на ринку Польщі є незначною - менше 5%, попри зростання експорту до 350 тисяч тонн. За його словами, польський ринок є профіцитним, а тому підстав для критики обмежень немає.

Він також припустив, що невдоволення можуть підігрівати недобросовісні українські експортери.

Водночас він закликав бізнес орієнтуватися на внутрішній ринок і підтримку української економіки.

"Якщо не буде економіки України, не буде і самого бізнесу. Потрібно працювати всередині країни і допомагати їй вистояти", - підсумував Каленков.

Нульові квоти на експорт брухту: що відомо про рішення Кабміну

Раніше уряд ухвалив рішення щодо обмеження експорту металобрухту з метою забезпечення сировиною вітчизняної металургії та підтримки промислового виробництва.

Нагадаємо, заступник директора ДП "Укрпромзовнішекспертиза" Сергій Поважнюк заявив, що експорт брухту приносить Україні у 280 разів менше податків, ніж переробка.

За його словами, експортери брухту чорних металів платять державі в середньому 50 грн податків з тонни вивезеного брухту. А металургійні комбінати, які переробляють його в Україні, платять понад 7500 грн з кожної тонни. А з урахуванням платежів суміжних галузей - до 14 000 грн з тонни.

Крім цього, переробка брухту в Україні створює мультиплікативний ефект для економіки, забезпечує десятки тисяч робочих місць та генерує додаткові вантажі для транспорту.