Менше ракет - більше дронів? Що задумав Путін і як це вплинуло на масовані атаки
РФ змінює підходи до повітряних атак по Україні, концентруючи удари по конкретних місцях. Масовані атаки здебільшого ворог здійснює дронами, тоді як використання ракет у великих кількостях вже є не таким частим явищем. Причин цьому є декілька.
Про те, що задумав ворог і як це вплинуло на масовані атаки - РБК-Україна розпитало у колишнього заступника начальника Генштабу ЗСУ та військового експерта Ігоря Романенка.
Головне:
- Чому Росія б’є "Шахедами" точково?
- Чи змінилися масовані ракетні удари?
- Що не так із "Орєшніком" і "Ярсом" та як РФ їх використовує для залякування?
- Яку роль у всьому цьому відіграють розмови Путіна з Трампом?
Дрони замість ракет. Як змінилася тактика атак ворога?
За словами експерта, зміни з завдання повітряних ударів із застосуванням ворогом ракет і БПЛА полягають в наступному. Якщо раніше окупанти розподіляли засоби повітряного нападу по території України, то останнім часом для ефективності вони зосереджуються на окремих 1 чи 2-3 місцях відповідно до того, скільки накопичили засобів.
"Наприклад, 20-30 "Шахедів" б'ють по одному якомусь населеному пункту, а решту розподіляють по всій території. Почалося це, мабуть, з Кропивницького (йдеться про атаку 20 березня 2025 року, коли ворог випустив десятки "Шахедів" по місту)", - пояснює Романенко.
Він зазначає, що після цього російські війська почали повторювати дану тактику атакуючи, Дніпро, Запоріжжя, Київ тощо. При цьому також ворог дещо переносив свою увагу, тероризуючи дронами й західні регіони України.
Масованих ракетних атак меншає. РФ накопичує і грає в "мир" перед Трампом?
Втім, залишається питанням, чому війська РФ рідше стали запускати ракети саме у великих кількостях. Як відомо, під час масованих обстрілів ворог залучає зокрема стратегічну авіацію. Втім, експерт звертає увагу, що ракети - це більш потужніша зброя, яку противнику треба накопичувати.
"А Путін в останній час видає з себе "миротворця", що вони просуваються до "миру". Хоча все це фальсифікація, бо ми бачимо, що продовжуються саме масовані удари дронами і їх кількість, мається на увазі "Шахедів", зросла. Можливо, ворог не так потужно до цих атак додає ракети, але він готує собі резерви на вирішення інших питань", - каже Романенко.
За словами експерта, противник останнім часом рідше застосовує ракети у великих кількостях для завдання масштабного удару зокрема й через фінансово-економічну складову. Але є й ще одна.
"Якщо Путін переговорюється з Трампом, то перед цим завдавати (масований ракетний - ред.) удар було б нелогічно. Тому що Путін переконав Трампа, що він "за мир", а "українці не здаються, а треба давно здаватися". Ну, скажімо, так чи інакше він аргументував свої дії", - зазначає Романенко.
Він пояснює, якби в період цих переговорів між президентом США та російським диктатором РФ вирішила завдати потужних ракетних ударів по Україні, то Трампу на це б вказали, першочергово українська сторона.
"Він же питав у нашого президента що й до чого. Тому у разі масованої ракетної атаки Трампу сказали б: Про які розмови може йтися, якщо росіяни таке витворяють?" - наводить приклад співрозмовник.
Тому, за словами експерта, на завдання ударів як на землі, так і в повітрі - впливає політичний компонент, дипломатичний компонент, який має місце на поточний час.
"Орєшнік" і "Ярс" - для залякування. Які у росіян виникли проблеми з пусками?
Росія час від часу вдається і до залякування "Орєшніком" - балістичної ракети середньої дальності, яка може бути носієм ядерного заряду. Як відомо, перший удар, який стався 21 листопада, був по Дніпру, але у цієї ракети не було бойової частини.
"Ворог здійснив пуск один раз, а другий - в них не відбувся, був невдалий. До дій з "Орєшніком" противник вдається для залякування наших громадян і щоб продемонструвати іншим державам наявність даної зброї", - вважає Романенко.
Він звернув увагу, оскільки "Орєшнік" так експериментально скомпонований, як конструктор, то з ним у росіян є проблеми.
"Першу ракету вони взагалі запускали без звичайної бойової частини, не кажучи вже про ядерну. Це робиться тому, що там великі швидкості та температури і якщо була б там бойова частина, то вона б в них могла підірватися ще до того, як долетить до цілі. Друга спроба запуску "Орєшніка", яка в них відбувалася, була невдала", - пояснив співрозмовник.
При цьому агресор має у своєму арсеналі ще один елемент залякування - "Ярс". Йдеться про міжконтинентальну балістичну ракету, здатну нести ядерні боєголовки. Як відомо, в ніч на 19 травня 2025 року РФ мала намір здійснити "навчально-бойовий запуск" цієї ракети, але цього не сталося.
"Втім, пусків не відбулося, тому що цей проект досить сирий. Хоча мобільних шахт, комплексів "Ярс" у росіян десь біля 30, а ракет десь близько 300. З 2022 року вони намагалися робити пуски, були три спроби і всі вони були невдалі. Тому полякати вони полякали, а запустить не запустили", - додав експерт.
Таким чином, "Орєшнік" та "Ярс" російські загарбники використовують радше як засіб морально-психологічного тиску на населення та керівництво України і показуючи це світу, європейцям безпосередньо.
Нагадаємо, що востаннє Росія здійснювала масований ракетно-дроновий удар по Україні 24 квітня 2025 року. Тоді під ударом були Київ та область, Харків та область, Запоріжжя, Павлоград, а також Житомирська, Полтавська Хмельницька та Сумська області.
За підрахунками Повітряних сил ЗСУ, всього по Україні тоді ворог запустив 70 ракет і 145 дронів. Найтрагічнішими наслідки були для української столиці, зокрема у Святошинському районі, де люди опинилися під завалами зруйнованого будинку.
Внаслідок цієї російської атаки в Києві загинули 13 людей, а ще понад 90 людей постраждали. Серед жертв і потерпілих були діти.
Детальніше про це дізнайтеся в окремому матеріалі РБК-Україна "Полум’я, руїни, дзвінки з-під завалів. Що відомо про наслідки удару РФ по Україні".
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.