Менше доріг, більше зброї. Яким буде держбюджет-2024

Під час підготовки матеріалу використовувалися джерела: проект держбюджету на 2024 рік, публічні коментарі чиновників та Асоціації міст України, бесіди РБК-Україна з чиновниками та депутатами на правах анонімності.

Бюджетний процес цього року розпочався практично без затримок. Кабмін схвалив законопроект про державний бюджет на 2024 рік 15 вересня, а вже за 5 днів його було взято за основу Верховною радою.

Наразі, до 1 жовтня депутати подадуть свої поправки до документа, які спільно з Мінфіном буде враховано або не враховано у фінальній версії держбюджету на 2024 рік. Проект планують винести на голосування 20 жовтня.

Коригування документа може затягтися, оскільки у депутатів, напевно, виникнуть питання до деяких статей видатків, сказали виданню кілька представників депутатського корпусу. Насамперед питання стосуватимуться перерозподілу податку на прибуток (ПДФО) між місцевими та центральним бюджетами, а також фінансування органів державної влади.

На оборону поки що грошей мало

Основними пріоритетами бюджету наступного року, за словами прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, як і цього року, залишиться фінансування оборони та безпеки, а також соціальна сфера. У центрі уваги будуть медицина та освіта, підтримка ветеранів та відновлення економіки.

Жодних податкових змін не заплановано, програми пільгового кредитування буде продовжено, запевнив прем'єр. У Раді такий підхід до формування бюджету підтримують. "Пріоритети у проекті розставлені правильно. Це оборона, соціальна допомога, підтримка бізнесу", – заявив голова податкового комітету Данило Гетьманцев.

Більша частина видатків бюджету, а саме 1,69 трлн грн (21,6% від ВВП), передбачена на оборону. Але деякі депутати вже заявили, що цього буде замало. Таке враження, що нас готують до того, що у жовтні-листопаді наступного року війна має закінчитися. Тому що ми саме до жовтня заклали нормальне фінансування за стандартами цього року”, - заявив нардеп Ярослав Юрчишин.

В уряді визнають, що 1,69 трлн не вистачить і обіцяють, що витрати збільшуватимуть протягом року за необхідності. Зараз поки що виділяють ту суму, яку можна якось гарантувати. "Якщо ми зараз виділити всю необхідну суму, то бюджет просто розвалиться", – сказав співрозмовник видання, знайомий із процесом підготовки проекту документа.

Цього року спочатку до бюджету на оборону також було закладено не повну суму. І буквально найближчим часом витрати на цей напрямок планується збільшити на 300 млрд гривень - відповідний законопроект уже ухвалено в першому читанні. Наступного року зміни бюджету також будуть, але коли саме – сказати складно. "Основна ознака бюджету 2024 року, як і 2023 – невизначеність. Не можна передбачити зміни", – зазначив Гетьманцев.

Голова бюджетного комітету Роксолана Підласа також заявила, що бюджет переглядатиметься протягом року. "Бюджет переглядатиметься, як і бюджет 2023 року, і в основному щодо витрат на оборону, оскільки запит на фінансування величезний. Наприклад, тільки для Збройних сил України Міноборони подало запит на фінансування на кілька трильйонів гривень. Очевидно, ми не можемо повністю профінансувати цю потребу. Але наскільки дозволятимуть внутрішні ресурси, ми фінансуватимемо", - заявила вона.

На військові потреби йтимуть не лише надходження від податкової та митниці, а й відрахування від держкомпаній та Нацбанку. До речі, НБУ наступного року скоротить відрахування до держбюджету від прибутку поточного року до 17 млрд гривень, цього року ця сума становила майже 72 млрд гривень. Прибуток НБУ зростає, як правило, внаслідок боротьби з кризовими явищами, зазначили в регуляторі, а цього року економіка розвивалася досить стабільно і, отже, прибуток знизився.

Від держкомпаній очікується надходжень на майже 66 млрд грн. Сумарно буде 83 млрд. Це не так багато на тлі наших витрат, але кожен мільярд важливий, зауважила Підласа. Також кошти від приватизації – 4 млрд. За словами голови бюджетного комітету, це реалістична сума.

Перерозподіл ПДФО – у регіонах незадоволені

Одна з головних суперечок навколо бюджету на 2024 рік – це податок на доходи фізосіб (ПДФО), що стягується із зарплат військових. У Кабміні запропонували, щоб він йшов не до місцевих, а до центрального бюджету. Через це місцеві органи влади втратять майже 93,7 млрд гривень наступного року.

Перерозподілити цей податок вирішили через те, що у регіонах кошти використовували нераціонально – ремонтувалися дороги, які не завжди вимагали невідкладного ремонту, будувалися стадіони тощо. Такі роботи за умов війни часто викликали громадське обурення.

До того ж на 1 вересня у місцевих бюджетах просто "зависло" 200 млрд гривень, які просто не знають на що витратити. “Зараз у регіонах будуть займатись лише тими проектами, які потрібні для забезпечення безпеки та оборони”, - сказав співрозмовник видання в уряді.

ПДФО із зарплат військових наступного року планують використовувати на дві програми – з підтримки ВПК через Мінстротегпром та на виробництво дронів, заявила голова бюджетного комітету Роксолана Підласа.

"Позиція уряду в тому, щоб військовий ПДФО, який держава платить за військовослужбовців, використовуватиме потреби оборони, зокрема, на виробництво дронів - 48 млрд грн і боєприпасів - 55,8 млрд грн", - зазначила депутат. Фактично, це буде додатковий внесок у фінансування оборони.

Водночас компенсацією втрати доходів від ПДФО буде додаткова дотація регіонам у 2024 році у розмірі 33,4 млрд грн.

Перерозподіл податку хочуть розпочати вже з третього кварталу поточного року, а це втрата на місцях майже 26 млрд грн. У багатьох регіонах це сприйняли негативно. “Важливо, щоб у 2023 році у місцевих бюджетах було збережено військовий ПДФО, що дозволить громадам продовжувати допомагати військовим підрозділам та виконати усі відповідні річні програми. Адже альтернативних механізмів допомоги військовим в урядовому законопроекті немає", - заявили в Асоціації міст України. В АМУ також не підтримують перерозподіл ПДФО і на 2024 рік.

Але в деяких регіонах з розумінням поставилися до ініціативи уряду. Наприклад, мер Львова Андрій Садовий не проти перерозподілу ПДФО на користь держбюджету, але лише на період війни.

Водночас, джерела видання в уряді та парламенті кажуть, що з боку регіонів уже “пішов шалений тиск” на депутатів, щоб вони не підтримували ініціативу щодо ПДФО. "З багатьох регіонів пішов тиск, переважно на депутатів-мажоритарників", - сказав співрозмовник з-поміж депутатів.

Затягти підготовку бюджету до другого читання може підвищення видатків на деякі органи влади. Це підтвердив і Гетьманців. Серед суперечливих моментів бюджету - збільшення фінансування державних органів на відсоток, що перевищує інфляцію. З цього приводу буде найбільша кількість суперечок", – прогнозує голова податкового комітету.

Фінансування органів влади

На 2024 рік збільшуються витрати на органи державної влади як на утримання, так і на реалізацію різних програм. Більше коштів знадобиться для роботи Верховної Ради, Кабміну, Офісу генпрокурора, Бюро економічної безпеки. До речі, у представників парламентського комітету антикорупційної політики вже постало питання, чому фінансування БЕБ збільшили, а НАБУ та САП грошей не додали.

На судову владу витрати зростуть на 3 млрд грн – майже до 24,2 млрд грн.

Фінансування більшості міністерств також збільшилося, в деяких випадках у рази. Наприклад, бюджет Мінекономіки зріс з 4,5 до 33 млрд грн, Мінстратегпрому - з 7,8 млрд до 56 млрд. Але це не означає зростання витрат саме на утримання апарату. Мінекономіки від Мінфіну передали програму кредитування "5-7-9" вартістю 18 млрд грн. Крім того, Мінекономіки реалізовуватиме нові програми, у тому числі щодо розмінування сільгоспземель та компенсації закупівлі вітчизняної техніки для сільського господарства. Мінстратегпром фінансуватиме виробництво боєприпасів коштами від ПДФО.

А ось на Мінінфраструктури передбачено у 4,4 рази менше коштів – 12,5 замість 54,5 млрд грн цього року. За словами Підласої, наступного року будуть суттєво скорочені всі витрати на будівництво, у тому числі й доріг.

Покриття дефіциту - поки що гарантій немає

Дефіцит держбюджету 2024 планується на рівні 20,4% ВВП. Фінансувати його планується виключно за рахунок зовнішніх державних запозичень у сумі 1,527 трлн гривень. У доларах це більше 42 млрд або по 3,5 млрд щомісяця. Основні донори: США, ЄС, МВФ, а також інші країни, які надають кредитну та грантову допомогу.

Поки що гарантій, що гроші надходитимуть регулярно у необхідному обсязі, немає від жодного з основних фінпартнерів. За словами Гетьманцева, зовнішнє фінансування на 24-й рік поки що планується “під м'які гарантії”.

“100% гарантій немає. І робота у цьому напрямі буде складною”, - зазначив він.

Від США поки що немає підтвердження фінансування не те що на 2024 рік, а навіть на четвертий квартал поточного року. Конгрес ще не ухвалив відповідного рішення, і, за словами посла України Оксани Маркарової, домогтися позитивного рішення буде не так просто.

За інформацією РБК-Україна, Євросоюз поки що готовий надати на 2024 рік лише 9 млрд євро, тоді як Україна розраховує мінімум на 18 млрд, як і в поточному. У Єврокомісії ж, кажуть співрозмовники, здивовані, чому потреба в грошах не скорочується. Щоправда, позитив у тому, що ЄС протягом 4 років планує виділити 50 млрд євро кредитної допомоги. Питання лише у сумах щорічних кредитів.

МВФ готував перший етап програми, виходячи з того, що війна в Україні закінчиться до середини 2024 року або до осені. Після цього планувалося розпочати другий, післявоєнний етап фінансування. Зараз, коли очікування змінилися і очікувань завершення війни наступного року майже немає, МВФ доведеться якось адаптувати програму до нових реалій. До того ж Україна поки затягує виконання умов для отримання чергового кредитного траншу у жовтні.