"Льодовиковий період". Чи є конфлікт Шольца та Макрона та що це означає для України

При підготовці матеріалу використовувалися: публікації Politico, Bloomberg, Bild, Süddeutsche Zeitung, FAZ, Die Welt, заяви президента Франції Еммануеля Макрона та німецького канцлера Олафа Шольца, коментар політолога Володимира Фесенка.

Зміст

• Макрон, Шольц та Україна: що сталося насправді
• Сварки немає, ворожнечі також. Навіщо Макрон тролить Шольца і до чого тут Україна
• Не лише Україна. Давня історія розбіжностей з багатьох аспектів
• Дискусія у розпалі, але чи будуть наслідки для України

Макрон, Шольц та Україна: що сталося насправді

Фото з теплим рукостисканням Макрона і Шольца на сходах Єлисейського палацу не має вводити в оману. Остання суперечка між ними швидше означає початок "небезпечного льодовикового періоду", зазначає щоденне видання Bild, як і вся німецька преса.

"Головний двигун Європи? Протягом десятиліть стандартною відповіддю будь-якого європейського дипломата була: франко-німецький двигун. Він рідко працює як годинник. Але з ним рідко поводилися настільки погано, як сьогодні", - деталізує таблоїд.

Мова про розбіжності щодо українського питання, включаючи можливу відправку "сухопутних військ", згадану Макроном і категорично відкинуту Шольцем. На тлі нестачі боєприпасів в Україні французький та німецький лідери розходяться у думках щодо військової допомоги. З самого початку повномасштабного вторгнення РФ політика Берліна відповідала принципу за будь-яку ціну уникати прямої конфронтації з Москвою. Але після неформального саміту у Парижі 26 лютого Макрон відкинув німецьку обережність.

"Ми зробимо все можливе, щоб гарантувати, що Росія не зможе виграти цю війну", - заявив він, не відкидаючи відправки західних військ до України.

Його коментарі різко контрастували зі словами Олафа Шольца, який побоюється реакції Росії на поставки далекобійних ракет Taurus. Він вважає, що багато хто не замислюється про те, що такі дії втягнуть Німеччину до російсько-української війни.

Фото: Еммануель Макрон вважає, що питання відправки західних військ в Україну не слід виключати (Getty Images)

Більшість лідерів НАТО дистанціювалися від Макрона, наголошуючи на тому, що планів відправляти війська немає. Шольц теж відкинув будь-які припущення щодо цього, заявивши, що в Україні не буде сухопутних сил європейських країн чи НАТО.

"Слова Олафа Шольца часто промовляються із запізненням і пошепки. Тим більше вражає сміливість, з якою канцлер запевнив, що за жодних обставин не надішле німецьких солдатів до України", - зазначили в Süddeutsche Zeitung.

Днями Макрон уточнив: у питанні відправки військ "нічого не можна виключати". Але це означає лише початок дискусії про допомогу Україні на її території, а не те, що Париж всерйоз розглядає таку можливість. На його думку, наближається момент, коли в Європі "доречно не бути боягузом", і партнерам треба активізуватися. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус назвав заяву контрпродуктивною і такою, яка не допомагає вирішити проблеми допомоги Україні. Пізніше президент Франції зазначив, що не мав на увазі саме Берлін, а лише хотів "струсити" союзників.

Сварки немає, ворожнечі також. Навіщо Макрон тролить Шольца і до чого тут Україна

Розбіжності між Шольцем і Макроном переростають у щось подібне до відкритої ворожнечі, пише Politico. Німецькі офіційні особи скаржаться на готовність французького лідера жорстко говорити про Україну, тоді як підтримку його країни не можна порівняти з німецькою.

За даними Кільського інституту, Франція зі своїми 640 млн євро відстає від Німеччини, яка надала або пообіцяла допомогу на 17,7 млрд євро. Тому Шольц використовує будь-яку нагоду, щоб натиснути на Париж з метою передати більше зброї та боєприпасів.

Французький уряд заявляє, що витратив 3,8 млрд євро, а чиновники кажуть про те, що дають реально потрібну зброю і роблять це з меншими коливаннями, ніж німці. За їхніми словами, показовим прикладом є небажання Шольца надати ракету Taurus. Французи, навпаки, ще у липні дали добро на SCALP. Це фактичні аналоги, але вважається, що німецька ракета має більшу підходящу боєголовку проти таких цілей, як Кримський міст.

"Проблема в тому, що позиції Макрона ослаблені обмеженим обсягом військової допомоги, яку Франція досі надавала Україні, що не відповідає її статусу найсильнішої воєнної держави Європи", - цитує Bloomberg дослідницю Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS) Рім Момтаз.

Фото: Олаф Шольц намагається тиснути на європейських союзників, щоб вони наростили поставки зброї та боєприпасів до України (Getty Images)

Україна просить Taurus на тлі дефіциту боєприпасів. У лютому частково через дефіцит озброєнь Сили оборони вимушено залишили Авдіївку, що принесло Росії найпомітніший успіх за останні місяці. Taurus потрібні для ураження російських складів та логістики глибоко за лінією фронту. Однак Шольц стверджує, що поставки нібито вимагатимуть розгортання військових фахівців для програмування ракет. А після витоку переговорів офіцерів Люфтваффе назвав ще один аргумент проти - необхідність контролю, щоб Україна не била по російській території.

Докладніше про це та про те, чому злив розмови німецьких офіцерів, швидше за все, віддалить перспективу отримання Taurus, читайте в окремому матеріалі РБК-Україна.

Політолог Володимир Фесенко наголошує: між Шольцем та Макроном немає жодної сварки, конфлікту чи розколу. Якби вони були, то канцлер навряд чи приїхав би на саміт. Між ними є конкуренція та давні протиріччя, які тягнуться з того часу, як Шольц очолив німецький уряд у 2021-му.

"А ще є прояв тролінгу. Заява про "боягузтво" - це явний тролінг і, на мій погляд, не коректний, хоча багатьом у нас це сподобалося. Можна критикувати Шольца за обережність щодо Taurus, але заради справедливості Німеччина поставила Україні в кілька разів більше військової допомоги, аніж Франція", - розповів він РБК-Україна.

А щодо України, то тут якраз принципових протиріч немає. Макрон використовує тему допомоги, щоб показати себе "новим європейським Черчіллем" та зіграти на контрасті з канцлером.

"Ідея про відправку військ гарна, але біда в тому, що президент Франції чудово розумів, якою буде відповідь. Не тільки з боку Шольца, навіть поляки виступили проти, не кажучи вже про США. Ще велике питання, більше позитиву ми отримали або шкоди. Добре, що дискусія розпочалася, але починати її потрібно було в інших формах, щоб зберегти єдність і не провокувати масового "ні". Я сказав би, це політична гра Макрона", - додав він.

Не лише Україна. Давня історія розбіжностей з багатьох аспектів

Розбіжності між Макроном та Шольцем мають давню історію.

"Це лише остання проблема у франко-німецьких відносинах. Франція та Німеччина сперечаються з приводу проектів бойових літаків і танків, взаємно блокують постачання озброєнь на європейському рівні. І все це в той час, коли майбутнє солідарності НАТО з точки зору політики безпеки ставиться під сумнів гостріше, ніж будь-коли, Дональдом Трампом (фаворитом республіканців у президентських перегонах у США, - ред.)", - зазначає Die Welt.

Докладніше про його нещодавні випади читайте у матеріалі "Нарвався на критику. Як заяви Трампа спонукають Європу переглянути лідерство США в НАТО".

Що точно помітно, то це те, як проявляється різниця в підходах. За словами одного французького чиновника, Макрон вважає Шольца лідером без сміливості та амбіцій, який не мислить поза межами короткострокової перспективи. Bloomberg із посиланням на неназваних співрозмовників пише, що між ними з першого дня "не було хімії". А Берлін бачить монархічну фігуру, яка більше каже про грандіозні ідеї, ніж втілює їх у життя.

Фото: у Макрона та Шольца і без України давня історія розбіжностей (Getty Images)

З іншого боку, слід враховувати різницю внутрішніх контекстів. Президент Франції залишиться на посаді до кінця другого терміну 2027 року. У той час як німецький колега щосили намагається зберегти тристоронню коаліцію на тлі високих рейтингів правої "Альтернативи для Німеччини", чия незгода з поставками зброї Україні знаходить певну підтримку серед виборців.

Окремий момент - зміна економічної ситуації з 2018 року, коли темпи зростання Франції почали випереджати німецькі. Перспективи Парижа виглядають відносно безхмарними після енергетичної кризи, яка вразила Берлін і призвела до спаду у 2023-му через відмову від дешевих російських ресурсів.

Шольц та Макрон добре знають один одного. За словами одного з джерел Bloomberg, поворотний момент у відносинах був у 2018 році, коли тодішній міністр фінансів і віце-канцлер запропонував Франції відмовитися від місця в Раді безпеки ООН на користь ЄС. Суворий, нерішучий, але зрештою майже завжди вірний своєму слову Шольц орієнтується на США. А гнучкий і воліючий до широких жестів Макрон просуває посилення Європи.

Як пише Bild, жорсткі конфлікти інтересів загострилися з кількох причин:

• Борги спільноти. Франція наполягає на випуску спільних єврооблігацій ЄС із переважною відповідальністю Німеччини. Федеральний уряд категорично проти.
• Протести фермерів. Під тиском вулиць Франція заблокувала угоду про вільну торгівлю ЄС із південноамериканськими країнами, переговори щодо якої велися майже 20 років. Німеччина каже, що угода має для неї велике макроекономічне та стратегічне значення.
• Енергетична політика. Берлін і Париж сперечаються про роль ядерної енергії у заміні викопного палива. А також розходяться в думці, чи має водень, що виробляється за допомогою атомної енергії, сприяти енергетичному переходу.

У відносинах між ними є й особистісна конкуренція. Макрон прагне стати європейським лідером, яким колись була Ангела Меркель.

"Шольц нічого особливого не хоче, він демонструє обережність. У даному випадку ми побачили розбіжності у політичних стилях. Є німецький - не поспішати та діяти обережно. І є французький - яскраві, гучні заяви, за якими часто немає дій. А німці менше кажуть, більше діють", - пояснює Фесенко.

Дискусія у розпалі, але чи будуть наслідки для України

Суперечка на відкритій сцені розхвилювала дипломатів ЄС. Особливо напередодні виборів до Європарламенту, на яких успіхи та єдність блоку мають вийти на перші плани. Як вважає Frankfurter Allgemeine Zeitung, насамперед "сварка" на руку російському диктатору Володимиру Путіну.

"У Кремлі, ймовірно, розкупорюють пробки кримського шампанського. Макрон і Шольц, незважаючи на різні темпераменти та політичні традиції, повинні нарешті об'єднатися, якщо вони хочуть зупинити Путіна", - зазначає видання.

Фото: західні ЗМІ пишуть, що розбіжності можуть зіграти на руку Володимиру Путіну, але Макрон і Шольц насправді не перетинають червоних ліній (Getty Images)

За словами Володимира Фесенка, російська пропаганда та Путін намагаються якоюсь мірою використати останній кейс. Але ні Макрон, ні Шольц не перетинають червоних ліній.

Водночас не можна не відзначити, що все це відбувається в максимально незручний для України момент, коли військова кампанія зіткнулася з невиконаною обіцянкою ЄС поставити до весни 1 млн снарядів, а життєво важливий пакет на 60 млрд доларів затримується в Конгресі США. Не дивно, що українці бояться, що російські війська можуть прорвати оборону до літа, зазначає Bloomberg.

За словами одного з учасників саміту, Макрон заявив, що хоче розвіяти сумніви щодо здатності України чинити спротив. Але його слова були підірвані контекстом, які багато хто вважав зневажливим щодо Шольца.

"Багато тих, хто каже "ніколи" сьогодні, були тими ж людьми, які казали "ніколи танки, ніколи літаки, ніколи ракети великої дальності" два роки тому… Я знав світ, в якому Німеччина та Франція були згодні одна з одною", - сказав французький президент.

І оскільки офіційний представник німецького уряду Штеффен Хебештрайт поквапився заявити про взаємну довіру, ця політична гра не вплине на підтримку нашої країни.

"Для України негативних наслідків від деяких проявів цієї дискусії не буде. Зараз і в Парижі, і в Берліні розуміють, що нам треба допомогти. Головне, щоб вони швидше вирішували ці питання. Нагадаємо, у 2022 році саме спільна позиція Шольца, Макрона та тодішнього прем'єра Італії Маріо Драгі вирішила питання про надання статусу кандидата на вступ до ЄС. Щодо військової допомоги протиріч немає, Макрон просто невдало обіграв історію з Taurus. Сподіваюся, обидва лідери зберігатимуть солідарність", - зазначив Фесенко.

Сьогодні відчувається нестача лідерства в Європі, яка звикла до парасольки у вигляді США та НАТО, а тепер не факт, що в потрібний момент вона розкриється. Особливо не готовий до лідерства німецький канцлер, хоча для багатьох у Німеччині він виявився рішучішим у підтримці України, ніж від нього чекали.

"У нього немає авторитету, системності та політичної ваги, які були у Ангели Меркель. Але в чому проблема Макрона? Вдавати, що ти лідер, і бути ним по-справжньому - різні речі. Він не хоче чекати, біжить попереду паровоза та проголошує візіонерські ідеї. Це викликає певні ревнощі з боку німців, які звикли працювати інакше: погодити, оформити і діяти далі. Я не бачу великої проблеми в різниці політичних стилів, вона не критична. І Україні вона не завадить. У особистих стосунках Шольца та Макрона для нас проблеми немає. Реальна для нас проблема - у США та американському Конгресі", - підсумував політолог.