Лисиця вийшла на полювання у Карпатах: рідкісне відео з фотопастки

Головне:

• Локація: Унікальні кадри знято фотопасткою WWF-Україна на території Ужанського національного природного парку.
• Майстерність полювання: Лисиця продемонструвала техніку "мишкування" - завдяки гострому слуху вона чує гризунів навіть під товстим шаром снігу та впіймала їх одним різким стрибком.
• Портрет хижака: Руда лисиця - найбільша у своєму роді (вага до 11 кг), вона є всеїдною та надзвичайно адаптивною до різних умов.
• Співжиття з людьми: Експерти наголошують, що вбивство тварин не розв’язує конфліктів. Натомість у Карпатах уже успішно працюють 45 електроогорож, які захищають пасіки та ферми гуманним способом.
• Безпека природи: Відео отримано в межах міжнародного проєкту LECA, який дозволяє вивчати великих хижаків Карпат без стресу для тварин та втручання людини.

Лисиці мають надзвичайно гострий слух і здатні почути навіть найменший рух під товщею снігу. Вони уважно прислухаються до здобичі, після чого роблять різкий стрибок у сніг, щоб упіймати дрібних гризунів. Так вони "мишкують" (тобто полюють).

Відео вдалося отримати завдяки фотопасткам WWF-Україна, встановленим на території Ужанського національного природного парку, в межах міжнародного проєкту LECA (Supporting the coexistence and conservation of Carpathian LargE Carnivores), який спрямований на збереження великих хижаків Карпат та вивчення їхньої поведінки.

Такі камери використовуються для наукового моніторингу дикої природи і дозволяють спостерігати за тваринами у їхньому природному середовищі без шкоди, стресу та втручання людини.

Лисиця руда: цікаві факти

Руда, або звичайна лисиця (Vulpes vulpes), - найбільш поширений і добре відомий вид свого роду, а також найбільший серед лисиць.

Фото: лисиця в Карпатах (WWF-Україна, Ужанський нацпарк)

Довжина тіла тварини становить у середньому 60-90 см, а вага - від 6 до 11 кг. Для неї характерний рудий волосяний покрив, який світлішає на животі й горлі та темнішає на лапах. Лисицю легко впізнати за загостреною мордочкою, пухнастим хвостом і настовбурченими вухами.

Цей вид є всеїдним, що дозволяє йому добре пристосовуватися до різних умов.

Основу раціону становлять мишоподібні гризуни та інші дрібні ссавці, однак лисиці також можуть живитися птахами, безхребетними, плодами, падлом і навіть відходами поблизу людських поселень.

Лисиця і людина: як уникати конфліктів

Останніми роками лисиці дедалі частіше з’являються поблизу людських поселень, зокрема біля сільських господарств. Це може призводити до конфліктів з людьми, однак у більшості випадків їх можна уникнути без шкоди для тварин.

Фахівці WWF-Україна наголошують: застосування зброї чи капканів не вирішує причину проблеми і не є ефективним довгостроковим рішенням.

Натомість у Європі широко використовують гуманні методи захисту господарств:

• електричні огорожі ("електропастухи"),
• собак-охоронців,
• шумові та світлові відлякувачі,
• комбіновані системи захисту.

В Україні такі підходи також поступово впроваджуються. У межах природоохоронних ініціатив WWF-Україна в Карпатському регіоні вже встановлено та передано громадам 45 електроогорож. Вони довели свою ефективність у захисті ферм, худоби та пасік, дозволяючи місцевим мешканцям співіснувати з дикою природою без втрат.

Гармонійне співжиття людини та диких тварин можливе за умови поєднання знань, технологій та відповідального ставлення до природи.