Курський прорив. Чому пожвавився Лукашенко та чи готує РФ удар по Україні з помсти

Зміст

• Тиждень операції у Курській області: що відбувається

• Навіщо Лукашенко оголосив про стягування військ до України

• Чи є загроза контрпрориву з території Білорусі

• Помста за Курський прорив? Чи готує РФ масований удар по Києву

Тиждень операції у Курській області: що відбувається

Минулого тижня вся увага була прикута до Курської області, де, вочевидь, українські війська прорвали рубежі противника і намагаються просунутися якнайдалі.

Операція не схожа на попередні обмежені рейди до Бєлгородської та Брянської областей. У тому числі тому, що прорив, за численними відомостями, здійснено підрозділами кількох регулярних частин Збройних сил України.

У наступі задіяні авіація, ствольна артилерія та ракетні системи HIMARS. Останні, мабуть, були використані для розгрому російської колони під Рильськом. Внаслідок чого ворог міг втратити до одного батальйону.

Спочатку росіяни змогли виставити лише розрізнені сили з числа прикордонників, армійських загонів прикриття кордону та мотострільців. Потім повідомлялося про перекидання підкріплень з інших напрямків. Але незважаючи на переможні реляції міноборони Росії, повідомлення про просування українських сил надходять досі. А до кінця тижня, за деякими даними, вони почали закріплюватися, окопуватися та облаштовувати опорні пункти.

Інститут вивчення війни (ISW) відзначає просування на захід і північний захід Курської області. І аналізуючи геолоковані кадри, приходить до висновку, що наступальні сили контролюють західну частину Суджі, ведуть бої у напрямку Льгова, Коренево та Рилська, а також могли взяти під контроль ще низку населених пунктів.

За підрахунками російського видання "Агентство", територія бойових дій збільшилася до 720 кв. кілометрів. Найвіддаленіша точка - село Общий Колодезь Кореневського району за 28 км від кордону.

Фото: імовірна територія бойових дій у Курській області (t.me/agentnewsnews)

З українського боку операція відбувається у режимі майже тотальної інформаційної тиші. Досі про наступ не говорять на офіційному рівні. Усі новини спираються на дані російських та українських Telegram-пабліків, відео у мережі, заяви російського міноборони та публікації західних ЗМІ.

Хоча днями президент Володимир Зеленський заявив, що головком ЗСУ Олександр Сирський постійно доповідає "про наші дії та витіснення війни на територію агресора".

"Дякую кожному нашому підрозділу Сил оборони, які це забезпечують. Україна доводить, що справді вміє повертати справедливість і гарантує саме такий тиск, який потрібний - тиск на агресора", - наголосив він без згадування подій у Курській області.

Навіщо Лукашенко оголосив про стягування військ до України

Через прорив у Курській області помітно пожвавились у Білорусі. У суботу Олександр Лукашенко оголосив про перекидання військ до українського кордону. Як привід - несподівані результати прориву та нібито перехоплення українських ударних дронів над білоруською територією.

"Два дні тому атака на курському напрямку, де вони просунулися на кілька десятків кілометрів - 30-35. Окопуються там. Ну і ось ця провокація з метою ударів по Російській Федерації", - зазначив він і пригрозив, що "без відповіді провокації не залишаться".

За словами міністра оборони Віктора Хреніна, до прикордонних Гомельської та Мозирської областей перекинуто системи залпового вогню "Полонез" та ракетні комплекси "Іскандер". Також його відомство опублікувало фото та відео завантаження танків на залізничний транспорт. Проте безпосередньо до кордону техніка, схоже, не доїхала.

Швидше за все тому, що Лукашенко знову "пропетляв" і як мінімум двічі збрехав у своїх заявах, вважає військовий експерт, колишній речник Генштабу ЗСУ Владислав Селезньов.

По-перше, коли заявив про українські дрони та роботу бойової авіації. За даними моніторингового каналу "Беларускі Гаюн", жодних безпілотників не було, як і вильотів Су-30 або гелікоптерів Мі-24. По-друге, коли заявив про посилення військ на кордоні, що не підтверджується українською стороною.

"Лукашенко - політик досвідчений і розуміється на ризиках, з якими може зіткнутися Білорусь і він особисто у разі агресії проти України. Думаю, він чітко розуміє, що у нас є конкретний ворог і це Росія. Заяви Лукашенка лише створюють видимість, що він нібито причетний до процесів. Це порожні заяви, які нічого спільного з реаліями не мають , – розповів він у розмові з РБК-Україна.

Звісно, тисяча кілометрів кордону з Білоруссю - це також частина лінії бойового зіткнення. Наразі вона неактивна, але Сили оборони готові та вживають заходів інженерної фортифікації у Волинській, Рівненській, Житомирській та Київській областях.

"Отже, історію треба розглядати як інформаційне вкид. Спрямований на те, щоб показати Володимиру Путіну, що його білоруський колега теж нібито причетний до військових процесів. Однак його заяви навряд чи трансформуються в практичні кроки із залученням армії Білорусі до протистояння з ЗСУ", - підкреслив Селезньов.

Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко припускає, що Лукашенко міг перекинути деяку кількість техніки.

"Щоб показати, що він стурбований подіями (у Курській області, - ред.) і солідарний з Росією. Але не думаю, що це треба сприймати як серйозну загрозу. Тому що всі дії Лукашенка мають виключно демонстративний характер. Не більше", - зазначив він.

Чи є загроза контрпрориву з території Білорусі

На думку голови Центру протидії дезінформації при РНБО Андрія Коваленка, перекиданням "полонезів", "іскандерів" та танків Лукашенко намагається допомогти Путіну. Наприклад, з відволіканням уваги українського командування на північний напрямок.

На сьогодні переміщення білоруської техніки до кордону України не фіксується. Спікер Держприкордонслужби Андрій Демченко припустив: ситуація нагнітається, щоб "підіграти" Росії. А фото та відео про перекидання публікуються у рамках інформаційної кампанії.

"Можливо, якісь частини будуть перебувати на напрямі кордону з Україною, але на даний момент поруч із нашим кордоном додаткові сили не фіксуються", - додав Демченко.

Про те, що Лукашенко знову вдається до демонстраційних кроків, свідчить відео білоруського міноборони. "Якщо подивитися на відео, танки не мають захисту від FPV-дронів. Не тільки "мангалів", а й обладнання для радіоелектронної боротьби. Нашим підрозділам із дронами-камікадзе не знадобиться багато часу, щоб перетворити їх на купу металобрухту", - пояснює Владислав Селезньов.

Фото: Білорусь перекидає танки без захисту від FPV-дронів (t.me/modmilby)

Щодо загрози контрпрориву з Білорусі до Київської або Чернігівської області, то співрозмовники РБК-Україна погоджуються: її немає.

"Ні концентрації білоруських сил, ні окупаційної російської армії в прикордонних з Україною районах не фіксується. А значить вважати, що це може статися навіть у середньостроковій перспективі, не варто. Будь-яке переміщення буде обов'язково помітне і, відповідно, вживатимуться заходи протидії", - додав Селезньов.

Якщо припустити, що білоруська армія зважиться на прорив, це стане для неї суїцидальною місією, переконаний Олександр Коваленко.

"Вся сухопутна армія Білорусі кількісно трохи більша, ніж російське угрупування, яке було в Курській області. Тому в наступі, якщо ми кажемо про північ України, вони зазнають великих втрат. З урахуванням тих ліній оборони, які підготовлені після 2022 року. Це. суїцидальна місія не думаю, що є загроза цього", - вважає експерт.

Помста за Курський прорив? Чи готує РФ масований удар по Києву

Оскільки останніми днями українські війська мають значне просування в Курській області, ймовірно, Росія може помститися за власний провал масованою повітряною атакою, пише The Times.

Видання з посиланням на високопоставленого співрозмовника в Міноборони України зазначає, що агресивна відповідь може полягати в ударі по важливих цілях у Києві. Наприклад, по Верховній Раді та інших урядових будівлях.

"Росія відчуває необхідність дати дуже жорстку відповідь, щось грандіозне. Щоб показати всьому світу, що вона всесильна і що таке, як Курськ, не залишиться безкарним", - сказало джерело.

На вихідних росіяни вже провели пробну атаку шістьма ракетами. Чотири летіли на Київ, дві - на Полтаву. В результаті у Броварському районі загинули чоловік та чотирирічна дитина. Як встановили експерти, їх вбила північнокорейська балістична ракета KN-23.

На думку джерела The Times, атака у якості помсти за провал у Курській області буде набагато масштабнішою. "Це можуть бути сотні з використанням складного озброєння, крилатих, балістичних ракет та "шахедів". Це може стати великою проблемою для нашої протиповітряної оборони. Але вірю, що ми зможемо їх зупинити", - наголосив він.

Росіяни у будь-якому випадку будуть у серпні бити по Україні, каже Коваленко.

"Є великий ризик удару на День Незалежності, вони до цього заздалегідь готуються. Але чи буде це апокаліптичний удар? Ні. У них вже немає потенціалу запускати по 150-200 ракет. Все, що вони можуть зробити, ми вже бачили. Цілком можливо, можуть вдарити по урядовому кварталу. Але знову ж таки у Києві досить непогана ППО, і реалізувати атаку буде дуже важко", - пояснив він.

У той же час Селезньов сумнівається, що Росія буде мститися на емоціях. Бо ворог прагматично оцінює свої сили та можливості української системи ППО.

"Ризики ракетних та дронових атак існують, ми завжди маємо бути напоготові. Чи буде масована атака на Київ 23 чи 24 серпня? Ворог битиме, не прив'язуючись до дат, а тільки тоді і таким чином, коли матиме для цього ресурси", - розповів він РБК-Україна.

Ресурси досі залишаються ключовим фактором, нагадує експерт. І якщо буде паритет чи перевага України у засобах відбиття повітряної атаки, то у ворога жодних шансів.

"Київ найбільш надійно прикритий від дронів і ракет. Думаю, все буде добре. Але виключати масштабну ракетну, дронову чи комбіновану атаку я не став би. Чи можуть вони атакувати Кабінет міністрів, Верховну Раду чи Офіс президента? Так. Чи буде атака ефективною? Залежить від наших можливостей", - додав експерт.

При підготовці тексту використовувалися: інформація з російських та українських Telegram-каналів, Інституту вивчення війни (ISW), моніторингового каналу "Беларускі Гаюн", публікація The Times, заяви президента Володимира Зеленського, українських та білоруських офіційних осіб, коментарі експертів Владислава Селезньова та Олександра Коваленка .