Криза в ГМК поглиблюється: ЗМІ назвали основні фактори

На галузь одночасно тиснуть:

• російські удари по підприємствах;
• блокада чорноморських портів;
• нові квоти ЄС;
• витрати на CBAM;
• високі ціни на електроенергію;
• 30% підвищення залізничних тарифів.

Найбільший удар

Найбільший удар припав на ключові металургійні підприємства. У серпні російські ракети двічі атакували "Запоріжсталь" і один раз - "АрселорМіттал Кривий Ріг". В обох випадках були пошкоджені доменне виробництво та енергетична інфраструктура.

Разом ці два підприємства забезпечують близько 72% українського виробництва сталі. За оцінкою GMK Center, їхній тривалий простій може скоротити загальний випуск сталі приблизно на 2 млн тонн до кінця 2026 року.

Блокада чорноморських портів

Додатково на експорт тисне блокада чорноморських портів. Президент "Укрметалургпрому" Олександр Каленков оцінює можливі втрати експорту металопродукції більш ніж у 50% поточних обсягів.

Зберегти постачання зможуть переважно окремі високомаржинальні категорії, зокрема труби та залізничні колеса, але логістика подорожчає і для них. Втім, проблеми є і у виробників продукції з вищою доданою вартістю: ще у липні "Сентравіс" законсервував виробничий майданчик в Ужгороді через скорочення квот для українських виробників у ЄС.

Ситуація у гірничо-збагачувальному секторі

Наприкінці липня зупинився Південний ГЗК через неможливість відвантажувати накопичену руду морем. Інгулецький ГЗК простоює з 2024 року через високі ціни на електроенергію та логістику. Випуск на Об’єднаному ГЗК «Метінвесту», до якого входять Північний, Центральний та Інгулецький комбінати, у серпні може скоротитися приблизно на третину.

Для експортерів руди повноцінної альтернативи морю немає. Майже половина довоєнного морського експорту залізної руди спрямовувалася до Китаю. За цін близько 95-105 доларів за тонну додаткова логістика через західні порти на рівні $50–60 за тонну робить такі поставки економічно недоцільними. Експортери руди можуть втрачати щомісяця щонайменше 500 тис. тонн експорту або 30-40% експортного потенціалу.

"Ми раніше припускали, що лише через морську блокаду втрата випуску залізорудної продукції у другому півріччі становитиме 35%. Але з огляду на тривале призупинення найбільших металургійних комбінатів виробництво ЗРС може впасти на 50%", - зазначив головний аналітик GMK Center Андрій Тарасенко.

Наслідки кризи виходять далеко за межі самої металургії. ГМК, з урахуванням ланцюгів постачань, формує близько 5,5% ВВП України та приблизно 15% експортної виручки. У 2025 році експорт галузі перевищив 6 млрд доларів.

Прямі втрати від блокади портів GMK Center оцінює у 150-200 млн доларів щомісяця, але ця цифра не враховує непрямих наслідків - подорожчання імпорту сировини, втрат від простою, падіння продуктивності та скорочення ефекту масштабу.

Криза вже вдарила по вантажній базі «Укрзалізниці», яка скоротилася приблизно на чверть, та по бюджетним надходженням: у 2025 році найбільші металургійні компанії сплатили до бюджетів усіх рівнів понад 33 млрд грн.

Допомогти галузі могли б скасування торговельних бар’єрів для української металопродукції на ринку ЄС, як це було у 2022 році, а також звільнення України від дії CBAM.

Також критично важливим залишається відновлення безпечної роботи чорноморських портів, оскільки саме морська логістика дозволяє зберігати рентабельність масового експорту руди, чавуну та сталі.

У GMK Center попереджають, що без швидких і скоординованих рішень українського уряду та міжнародних партнерів нинішня криза може мати для ГМК важчі й триваліші наслідки, ніж потрясіння першого року повномасштабної війни.