Крига скресла? Для чого Орбан приїхав в Україну
2 липня Україну вперше за багато років відвідав прем’єр-міністр Угорищини Віктор Орбан. Що стоїть за цим візитом та якими можуть бути його наслідки - читайте у матеріалі РБК-Україна.
Зміст
Головні меседжі від Орбана в Києві
Перем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан приїхав до України після довгої перерви. І на це було багато причин: від проблем щодо угорської меншини на Закарпатті до загравань Угорщини з Росією. Однак, схоже, що крига в українсько-угорських відносинах потроху скресає.
В Києві під час підсумкової пресконференції з Президентом України Володимиром Зеленським угорський лідер звично озвучив порцію проросійських тез “про припинення вогню та початок мирних переговорів”, хоча не наполягав. Водночас, Орбан зробив кілька важливих позитивних жестів в сторону України.
"Ми намагаємося закрити всі попередні суперечки й сконцентрувати увагу на майбутнє. Ми бажаємо налагодити відносини між нашими країнами. Ми бажаємо підписати глобальну угоду про співробітництво з Україною, подібну до тих угод, які у нас діють з іншими нашими сусідніми країнами", - заявив Орбан на пресконференції у Києві.
За його словами, переговори наблизили дві країни до можливого підписання нової угоди про співробітництво з Україною та Угорщиною.
Це важливі зміни у позиції Угорщини. І їм сприяють кілька чинників.
Як переділ влади у ЄС сприяє відносинам України з Угорщиною
Перший чинник - переділ портфелів у Європарламенті. Блок Орбана Fidesz-KDNP отримав 11 мандатів на виборах до Європарламенту і розраховував знову долучитися до ухвалення рішень у цьому органі. Нагадаємо, протягом попереднього скликання Європарламенту Fidesz була в ізоляції, адже була змушена покинути фракцію “Європейської народної партії’ (EPP), що входила до правлячої коаліції.
Повернути собі хоч якийсь вплив у Європарламенті Орбан намагався через домовленості із прем’єр-міністеркою Італії Джорджією Мелоні. Протягом тривалого часу вони вели перемовини про приєднання Fidesz-KDNP до фракції Європейських консерваторів і реформістів (ECR). Та між Орбаном і Мелоні є розбіжності. Перш за все, це стосується позиції Угорщини щодо України. Фракція ECR загалом і Мелоні зокрема підтримують Україну, тож вимагали від Орбана того самого ледь не в письмовому вигляді.
Домовитися не вдалося і 30 червня Віктор Орбан оголосив про створення нової правої групи в Європейському парламенті - Patriots for Europe (“Патріоти за Європу”) разом з лідером ультраправої Австрійської партії свободи Гербертом Кіклем і колишнім прем’єром Чехії Андреєм Бабішем. Однак, формування групи іде туго - потрібно щонайменше 23 депутати із 7 країн Євросоюзу. Тож Орбан перебуває у “підвішеному” стані.
“Я не виключаю, що це такий собі пас Мелоні, демонстрація того, що Орбан готовий до конструктиву та поважає позицію Мелоні та й інших членів ECR, і готовий її підтримувати, звісно лише в тій мірі, що не суперечатиме інтересам Угорщини", - каже в коментарі РБК-Україна заступник виконавчого директора Ради зовнішньої політики “Українська призма” Сергій Герасимчук.
Чи сприйме такий жест Джорджія Мелоні, стане зрозуміло вже зовсім скоро. Депутатські фракції у Європарламенті мають бути сформовані до 16 липня.
Ще один зовнішній чинник, який сприяє Україні - головування Угорщини у Євросоюзі.
Зазначимо, що країни-члени ЄС, одна за одною, беруть на себе організацію роботи Ради ЄС, контроль за виконанням її завдань, а також займаються посередництвом між іншими членами Євросоюзу.
Головування Угорщини розпочалося 1 липня і триватиме до кінця року. Це нагода для Орбана покращити свій імідж. Тим більше, на тлі зростання правих настроїв у Європі. Для України ж важливо, аби Угорщина не блокувала процес перемовин про вступ до ЄС. Принаймні заяви Зеленського та Орбана свідчать, що спільну мову у цій сфері знайшли.
"Ми говорили (з Віктором Орбаном - ред.) про співпрацю на рівні ЄС, про те, чого очікуємо за час угорського головування. Україна розпочала переговори щодо вступу до ЄС. Ми готуємо умови для договору про членство України. Це процес тривалий, дуже кропіткий, але постійно в ньому потрібен прогрес, потрібна динаміка, не втрачаючи жодного місяця", - заявив Зеленський на пресконференції.
Що важливо, необхідність показувати договороздатність значно звузила амбіції Орбана щодо питання українських угорців.
Питання українських угорців - процес триває
РБК-Україна уже детально розповідало про стан справ щодо угорської меншини на Закарпатті. У січні цього року Угорщина підняла ставки, висунувши 11 вимог щодо захисту прав угорської нацменшини. Україна вустами віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішиної публічно пообіцяла виконати вимоги. Ба більше, повідомлялось про досягнення компромісу принаймні щодо громадянства. Однак за підсумками візиту ні Зеленський, ні Орбан про прориви не заявили. Поза тим, робота над всіма 11 вимогами Угорщини буде довга і непроста.
“З одного боку, ми, звісно, можемо говорити, що будемо реформувати питання прав національних меншин, у відповідності з європейськими вимогами. З іншого боку, певні вимоги з переліку поданих Орбаном не те що важко, просто неможливо виконати”, - зазначає Сергій Герасимчук.
За його словами, Україна не може повернутися до мовного закону Ківалова-Колесніченка 2012 року, адже він був ухвалений з порушенням Конституції, про що є рішення Конституційного суду України.
Нагадаємо, згідно з положеннями цього закону, регіональною ставала мова, кількість носіїв якої становила 10% і більше від населення регіону. Однак, у 2018 році він перестав бути чинним. Так само Україна не може забезпечити квотне представництво угорців у Верховній Раді. Для цього потрібно змінювати Конституцію, що неможливо в умовах воєнного стану.
У підсумку, візит Орбана до Києва став більше символічним, ніж практичним.
“Ми можемо говорити лише про якісь перші кроки з відновлення довіри. Припускаю, що Орбан спробує розмежувати інтереси Угорщини і Європейського Союзу та шукає якийсь інструмент, що дозволить йому на рівні ЄС казати про те, що з Україною домовлено. І водночас, що у якихось кроках Євросоюзу Угорщина участі не братиме”, - резюмує Сергій Герасимчук.
Тепер головне, аби черговий період адекватності Орбана не завершився завчасно. Адже і раніше бували випадки, коли Угорщина розверталася на 180 градусів, як тільки прем’єр досягав тактичних політичних вигод для себе.
При написанні матеріалу використовувалися публічні заяви прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, Президента України Володимира Зеленського та коментарі заступника виконавчого директора Ради зовнішньої політики “Українська призма” Сергія Герасимчука.