Кредит у спадщину: за яких умов людина зобов'язана платити борги померлого
Що треба знати про успадкування боргів (колаж РБК-Україна)
Після смерті людини її боргові зобов’язання не завжди припиняються. У визначених законом випадках вони переходять до спадкоємців, однак відповідати за борги померлого вони мають лише в межах вартості майна, яке отримали у спадщину.
Про це у коментарі РБК-Україна розповів юрист Євген Буліменко.
Коли спадкоємці відповідають за борги
За загальним правилом, визначеним статтею 1282 Цивільного кодексу України, спадкоємці успадковують борги спадкодавця в межах вартості успадкованого майна.
Тобто якщо людина отримала у спадщину майно вартістю 500 тис. гривень, її відповідальність за борги померлого не може перевищувати цю суму.
Якщо спадкоємців декілька, кожен із них має задовольнити вимоги кредитора особисто - у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Водночас не всі зобов’язання можна успадкувати. Зокрема, не переходять до спадкоємців особисті зобов’язання, нерозривно пов’язані з особою боржника. Наприклад, аліменти. Це передбачено статтею 608 Цивільного кодексу України.
Йдеться про поточні та майбутні зобов’язання щодо сплати аліментів, які припиняються з моменту смерті платника аліментів. Разом з тим, борг по аліментах, який був наявним на час відкриття спадщини, входить до її складу та успадковується.
Коли потрібно повідомити кредитора
Спадкоємці зобов’язані повідомити кредитора померлого про відкриття спадщини, якщо їм відомо про борги спадкодавця та/або якщо вони успадковують майно, обтяжене правами третіх осіб.
Водночас кредитор має визначений законом строк для пред’явлення вимог до спадкоємця, який прийняв спадщину.
За словами Буліменка, кредитор може звернутися з вимогами не пізніше шести місяців із дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна - незалежно від того, настав строк виконання вимоги чи ні.
Читайте також про те, кому дістанеться майно, якщо від нього відмовився спадкаємець: пояснення Мін'юсту.
Раніше ми писали про те, що успадування майна відбувається за двома принципами: заповітом або законом. При оформленні заповіту людина може сама вибирати спадкоємців, однак якщо за життя вона цього не зробила, то закон визначає порядок успадкування згідно з родинними чергами.
